Ті, що у шафі живуть

      Перша із семи хронік — «Лев, Біла Відьма та шафа» видавництва «Проспект», презентована у п'ятницю, — це не єдиний україномовний варіант всесвітньо відомої серії дитячих казок Клайва Льюїса: у 2001 році видавництво при одному з монастирів випустило обмежений наклад «Хронік Нарнії», для «настанов» маленьких парафіян. Річ у тім, що «переївши» пуританської набожності в дитинстві, «Льюїс «навернувся у Христа» тільки у зрілому віці,  але відтак релігія стала основною темою більшості його літературних та філософських праць. Історія, що трапилася з двома братами та двома сестрами з англійської родини Певенсі в казковій країні Нарнії, алегорично переповідає фабулу християнства: розп'яття й воскресіння Ісуса Христа. Тільки в ролі принесеного в жертву Бога тут несподівано виступає лев Аслан — верховний правитель казкової країни, до якої можна потрапити, пройшовши крізь шафу.

      Сам Льюїс пояснював це так: «Я не кажу: «Уявімо Ісуса, як Він є, у вигляді Лева Нарнії». Я кажу: «Припустімо, нібито є така країна Нарнія, і Син Божий, як Він став людиною в нашому світі, став у ній Левом, і уявімо, що могло б трапитися там». А трапляються звичайні речі: гріхопадіння людини (молодший із братів, Едмунд, зраджує своїх рідних та звіриний народець Нарнії, піддавшись власним гордощам та спокусам Бiлої  Вiдьми — тутешнього уособлення зла); а затим — спокутування провини безвинним, який iде на смерть за власним бажанням. Згідно з прадавнім Великим Закляттям, кожен зрадник належить Вiдьмі й має загинути на жертовному камені Заповідного Пагорба. Аслан прощає розчавленого каяттям Едмунда — і вмирає під кам'яним ножем Бiлої Відьми. Але Велике Закляття переможено Найвеличнішим. Верховний Лев воскресає. У вирішальній битві між силами зла та добра Бiла Вiдьма гине, а четверо дітей, здійснивши давнє пророцтво, стають чотирма королями казкової країни.

      Популярність Льюїса зросла після його смерті — вічні теми завжди будуть у ціні, а особливо тоді, коли слова «великий мораліст» та «розпуста» вживаються все частіше. Колись у трактаті про страждання Льюїс писав: «Часом ми потрапляємо в кишеню, в глухий кут  світу — в бурсу, в армію, в контору, де змушені спілкуватися з аморальними людьми. Одні речі тут вважають звичними — «всі так роблять», інші — непотрібним донкіхотством. Але випірнувши звідти, ми дізнаємося, що у зовнішньому світі «звичних речей» цураються, а донкіхотство обертається на звичайну порядність». І далі письменник прирівнює до такої кишені не то весь світ, не то ХХ століття: «Як це не печально, лише нематеріальні закони та звичаї спроможнi врятувати наш рід. Вони, наче потрапивши в кишеню ззовні, виявляються дуже важливими, настільки, що, якби  прожили ми років з десять за їхніми законами, земля переповнилася б  миром, здоров’ям та радістю, більше нічого їй не допоможе!».

Ті, що книжки друкують

      Молоде дніпропетровське видавництво «Проспект» (у 2001 році Книжкова палата присудила йому звання дебюту року) виграло тендер, оголошений агентом власника прав, компанією «Харпнер Колінз», ще під час зйомок фільму «Хроніки Нарнії». Директор «Проспекту» Олександр Максимовський говорить «УМ», що, на його думку, обійти «Фоліо» та «А-Ба-Бу-Га-Ла-Ма-Гу» їм допоміг почесний диплом Міжнародної ради дитячих книжок за збірку віршів «Все навпаки» Олександра Ратне та «Піратські історії» Тетяни Клебанської. А також те, що видавництво викупило в «Харпнер Колінз» цілий спектр «хронічних» прав: на розмальовки, книжечки про зйомки фільму, м'які та тверді обкладинки тощо. Наразі триває переклад другої частини «Хронік», яку збираються презентувати наприкінці лютого.

      «Лев, Біла Вiдьма та шафа» у версії «Проспекту» — це 224 сторінки, обгорнуті твердою обкладинкою та прикрашені кадрами з фільму. За словами Олександра Максимовського, їм вдалося переконати «Волт Дісней» дозволити ілюструвати книгу сценами зі стрічки. А наступна «Хроніка» вже буде прикрашена обкладинкою Кліффа Нільсена та малюнками Полін Бейнз, яка ілюструвала ще перші, прижиттєві, книжки Клайва Льюїса (перша книжка вийшла в 1950 році, зараз твір перекладений більш ніж 30 мовами, загальний наклад перевищує 100 мільйонів примірників).

      Старші люди могли читати «Хроніки Нарнії» в якомусь із чотирьох варіантів перекладів російською (разом із виданими ще в Радянському Союзі). Власне, Росія теж фігурувала у списку країн, яким запропонували взяти участь у тендері, але — переконаний директор «Проспекту» — російська ціна має бути вищою, а книжка — з м'якою обкладинкою. Відтак перший наклад українського варіанту «Хронік» — десять тисяч екземплярів, у середньому по 25 гривень, розійдеться вже за тиждень, переконаний пан Максимовський.

      Перекладач з англійської Вікторія Наріжна, яка дебютувала в «Хроніках», переконує «УМ», що в загальновизнаному шедеврі світової літератури і діти, і дорослі знайдуть щось своє. А літературний редактор книжки, відома письменниця Світлана Поваляєва, яка теж дебютувала в новому амплуа, розповідає, що в дитинстві й сама любила шафи, а в неї на дачі навіть була одна, наскрізна, щоправда: «Можливо, це буде доволі зухвало, чи я дуже авторитарна людина, але в перекладі Вікторії, дуже близькому до авторського тексту, мені хотілося переписати кожне речення. Тож подекуди я так і робила, тому що праглося, щоб діти відчули багатство української мови, адже мова Льюїса доволі схематична і суха. Тобто з літературної точки зору твір мені особисто не дуже сподобався». Її доповнює Вікторія Наріжна: «Так воно й було, мова тексту сувора і стримана, нам доводилося трошки адаптувати текст під емоційну українську, інакше нашим дітям було б просто нецікаво».