Новий бестселер! «Вовві Путтер і магічний газовий вентиль»!

04.01.2006

      ...1 квітня. Україна відпочиває після передвиборчої напруги-2006. У результаті «газового скандалу» рейтинги «Нашої України» зросли вчетверо, і вона вкупі з Блоком Тимошенко та «Порою»-ПРП набрала абсолютну більшість голосів у новому парламенті. Партія регіонів ледве нашкребла три відсотки, блоки «Не так!» і Вітренко на пару не дотягли й до одного. За позовом України щодо порушення Росією умов контракту Стокгольмський суд ухвалює вердикт на нашу користь.

      У кабінеті Президента Ющенка лунає телефонний дзвінок, і Володимир Путін, підхихикуючи, верещить у трубку: «То що, ви вже готові платити 230 доларів за кубометр чи наступних виборів почекаємо?». У трубці — німа пауза. Путін, тихо й сумно: «Та жартую я, жартую — 1 квітня ж сьогодні! А якщо серйозно: може, все-таки по 60? Ну добре, по 55 — остання ціна!».

      У відповідь Ющенко, з металом у голосі: «І не просіть. Сказали по 50 — значить по 50».

* * *

      Останніми тижнями анекдоти про газ і відповідні російсько-українські відносини в інтернеті — благодатна тема. Серед них, принаймні в українському сегменті «всесвітнього павутиння» (втім, що цікаво, і в російському — теж), левова частка саме таких — переможних для України, знущальницьких для Кремля і його господаря, ба, навіть образливих («природні гази» — це, знаєте, не тільки метан) для Росії. Ще б пак, адже людям обізнаним, розумним, патріотичним, які, власне, і становлять переважну частину користувачів інтернету, очевидно, на чий бік ставати в цій ситуації.

      З іншого боку, не вагалися з вибором і «палкі друзі» «старшого брата», заради яких (є такі підозри) уся ця вакханалія й затівалася. Дуже вже підозріло, що про «ринкові» ціни на газ для України російські постачальники згадують чомусь саме під вибори. До речі, такий розвиток ситуації, тобто спробу північного сусіда наприкінці 2005-го натиснути на «помаранчеву» українську владу газом, у коментарях «УМ» ще на початку минулого року прогнозували експерти й політики. Мовляв, не вийшло «продавити» «дружнього» «біло-синього» кандидата на президентських виборах, треба посприяти його соратникам на парламентських. От і стараються, з одного боку, Москва, а з іншого — Партія регіонів, блок «Не так!», Наталя Вітренко сотоваріщі та їм подібні. «УМ» уже повідомляла про те, що за кілька днів до Нового року Віктор Янукович заявив журналістам: мовляв, влада (українська, звісно) «свідомо дестабілізує політичну ситуацію в країні, для того щоб зірвати введення політреформи, парламентські вибори і вибори до місцевих рад». Проголосивши таку глибокодумну сентенцію, Віктор Федорович оголосив, що його ПР хоче ініціювати проведення позачергового засідання Верховної Ради. І то не коли-небудь, а 29 грудня.

      Звісно, напередодні свят розімлілі від чи не останньої перед виборами нагоди трохи відпочити в сімейному колі нардепи навряд чи від цієї ідеї були в захваті, тому, зрештою, ніякого позачергового засідання ВР не відбулося. Хоча сама ідея не вмерла — її радо підхопили хоча й значно менш популярні в народі, але не менш амбіційні щодо проходження в парламент і прагнення продемонструвати Росії свою вірність та дружбу «нетаківці». Фактично аналогічна заява — про необхідність проведення позачергового засідання парламенту з приводу ситуації в газовій сфері — пролунала від компанії на чолі з Леонідом Кравчуком, яка, як відомо, йде на вибори під гаслом: «Что нє дєлаєт дурак, всьо он дєлаєт НЄ ТАК!» (так принаймні пояснив журналістам назву блоку один із його активістів Нестор Шуфрич). Причому, з огляду на те, що з 1 січня в дію вступила конституційна реформа, «кравчукісти» наголошують: парламент повинен на цьому засіданні відправити уряд, який «провалив» переговори з Росією і якому, разом із Президентом Ющенком, Росія не довіряє у відставку і сформувати новий, якому треба  доручити провести з Російською Федерацією переговори про постачання та транзит газу.

      Ну і, нарешті, озвалася товаришка Вітренко з її «Народною опозицією», яка радо підтримала і Партію регіонів, і СДПУ(о) (вони ж — «Не так!»), назвавши колись проклятих нею на всі заставки «олігархів» своїми  «союзниками у Верховній Раді» й закликавши їх провести позачергове засідання парламенту, відставити Кабмін Єханурова тощо.

      Словом, ура, товаріщі: «помаранчева» влада погана, зате «синьо-білі» — за дружбу з Росією навіки. Тільки чомусь про те, що вони поки що українські, а не російські політики, ці панове-товариші не згадують. А могли б, мабуть, нашкребти десь у душі хоч жменьку патріотизму й звернутися до дружньої Росії з проханням, скажімо, не підвищувати ціни на газ для України одразу, а погодитися на поступовий перехід до так званої «ринкової ціни». Хоча про що це ми — хто ж кусає руку, яка «годує» напередодні виборів відсотками?..

 

ДО РЕЧІ

      Фракція Блоку Юлії Тимошенко негативно ставиться до ініціативи низки політичних сил про проведення позачергового засідання Верховної Ради, заявляє лідер фракції Олег Білорус. За його словами, до 10 січня скликати таке засідання неможливо, бо депутати роз'їхалися. Окрім того, на думку пана Білоруса, в цьому немає і практичної потреби, оскільки над розв'язанням газової проблеми зараз працює уряд. За словами керівника фракції БЮТ, до нього особисто не звертався ніхто ні з фракції «Регіони України», ні з інших фракцій iз пропозицією поставити свій підпис на підтримку проведення позачергового засідання.

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>