Зодіакальний гороскоп на 2006 рік

На події та емоційний стан людей цього року впливатимуть два повні сонячні затемнення — 29 березня та 22 вересня. Це час, коли життя може кардинально змінитися. Тому якщо хочеться розпочати нову справу, одружитися чи навпаки розірвати стосунки, які вичерпали себе, то це — шанс. Місячні затемнення 14 березня та 7 вересня несуть тривожність, перепади настрою. Першу половину року суспільство «відпрацьовує» програму Овна — знака рішучого, сміливого, безкомпромісного, тому зайві коливання та спроби помиритися з усіма не дадуть очікуваних добрих результатів. На початку літа актуалізується програма Риб. Посилиться релігійність, містичність, можливі конфлікти на релігійному грунті та катаклізми, пов'язані з водою, наприклад посухи чи повені.
Восени активізуються контакти із закордоном. Наприкінці року люди згадають, що гроші заробляють для того, щоб жити, а не живуть, щоб заробляти гроші, тож з'явиться бажання більше часу проводити з дітьми, відпочивати, поподорожувати.
Для нашої країни 2006 рік буде досить складним. Астероїд Хаос вказує на зменшення порядку, на тимчасові тенденції розпаду. Жадоба влади і боротьба за владу. Правоохоронцям буде досить складно. Загалом до 2008 року ситуація для країни — далеко не ідилічна. Складна ситуація у фінансовому секторі влітку 2006 трохи поліпшиться у 2007 році. Стабілізацію країні пророкують лише після 2020 року та розквіт у 2050-му. >>

Дай лапу, друже!

Увесь наступний рік нас оберігатиме Собака — вірний друг, який ніколи не зрадить, який захистить і подасть «лапу» допомоги в складній ситуації. Історія ж бо знає безліч таких випадків. Недарма саме собакам людство поставило найбільше пам'ятників серед братів менших. Наприклад, у Парижі завмер у бронзі сербернар Баррі — знаменитий рятувальник, який за 12 років свого життя врятував у швейцарських Альпах 40 людей. Баррі був помилково застрелений 41-м чоловіком, який переплутав свого рятівника з ведмедем. А подвиг собаки Болто вшанували відразу двічі — один пам'ятник псу стоїть у Нью-Йорку, а інший — у місті Норм, що на Алясці. Болто п'ять діб вів упряжку з протидифтерійною вакциною до охопленого епідемією Норма, а коли інші собаки загинули, його господар прив'язав коробки з вакциною до ошийника пса і велів бігти додому. Болто добіг до міста, а потім у неймовірну хуртовину повів людей до свого господаря, який замерзав у снігу. В Японії, на острові Хокайдо, встановили скульптуру Хачіко — собаки, яка 11 років ходила на вокзал зустрічати з поїзда свого померлого хазяїна. А італійці вшанували у бронзі пса Фідо, який 14 років приходив на автобусну зупинку виглядати свого загиблого під час бомбардувань господаря.
Українські собачі історії не менш захоплюючі. А ще, складаючи умовний рейтинг найкращих собак України, журналісти «УМ» переконалися, що цього року нас охоронятиме і захищатиме не тільки «собачий» гороскоп, а надійні та вірні друзі. >>

Новий бестселер! «Вовві Путтер і магічний газовий вентиль»!

...1 квітня. Україна відпочиває після передвиборчої напруги-2006. У результаті «газового скандалу» рейтинги «Нашої України» зросли вчетверо, і вона вкупі з Блоком Тимошенко та «Порою»-ПРП набрала абсолютну більшість голосів у новому парламенті. Партія регіонів ледве нашкребла три відсотки, блоки «Не так!» і Вітренко на пару не дотягли й до одного. За позовом України щодо порушення Росією умов контракту Стокгольмський суд ухвалює вердикт на нашу користь.

У кабінеті Президента Ющенка лунає телефонний дзвінок, і Володимир Путін, підхихикуючи, верещить у трубку: «То що, ви вже готові платити 230 доларів за кубометр чи наступних виборів почекаємо?». У трубці — німа пауза. Путін, тихо й сумно: «Та жартую я, жартую — 1 квітня ж сьогодні! А якщо серйозно: може, все-таки по 60? Ну добре, по 55 — остання ціна!».
У відповідь Ющенко, з металом у голосі: «І не просіть. Сказали по 50 — значить по 50». >>

ГАЗават під ялинку

Історія знає сторічну війну, семиденну війну, а ось ця — не просто газова, а й новорічна. Саме в дні перед Новим роком і одразу після нього розгорнулися серйозні події на україно-російському економічному фронті. І перебіг цих подій поки що складається на нашу користь: Україна показує, що без російського газу не помре, у нас є трохи свого, і ремені ми теж можемо затягнути. Натомість Москва, зменшивши тиск у газопроводі через Україну на Європу, вдарила не так по українцях, як по європейцях і по власному реноме. Тепер доводиться брехати про те, нібито українці — злодії. І шукати вихід із дуже неприємної для Росії ситуації... >>

Мирітеся, чорнобриві, з москалями?..

«Це істинна боротьба за незалежність України — і набагато важча, ніж була на Майдані», — провів паралелі між Помаранчевою революцією та «газовою війною» з Росією український Президент Віктор Ющенко. Своєрідне дежавю відчувається не лише в тому, що зараз усі небайдужі українці обговорюють на кухні ці події та, як каже Ющенко, сотні з них заради захисту економічної незалежності готові добровільно скоротити власні обсяги споживання газу, а й у тому, що світ знову звернув пильну увагу на Україну. >>

Юрій Єхануров: Моє прізвище бурятською означає «Глибоке озеро»

Над головним входом до Будинку уряду горять цифри «2006», на кожному вікні другого поверху з боку фасаду — ялинка на тлі безлічі блакитних лампочок, на стінах — також світляні гірлянди, вже жовтогарячі, на землі —стрункі ряди підсвічених ялинок. Довершують святкову картину кабмінівської ілюмінації сяючі літери на яскраво-синьому парапеті по обидва боки головного входу: «З Новим Роком!» і «З Різдвом Христовим!». Ніколи раніше Кабінет Міністрів не прикрашали на новорічні свята так багато й стильно. Жарти про газову кризу недоречні — по-перше, вся ця краса горить завдяки якомусь неону, а не природному газу з Росії, по-друге, з електрикою проблем немає. Забігаючи наперед, зауважимо, що Прем'єр-міністра Юрія Єханурова, до якого ми йдемо на підсумкове інтерв'ю-2005, запитання про газові справи вже втомили і на інші теми він спілкується значно охочіше.
Перед тим як потрапити до прем'єрського кабінету, проходимо по коридору 7-го поверху: тут на стіні висять портрети керівників усіх урядів України, починаючи з перших УНРівських та УРСРівських. Вiдсутнi найбiльш одiознi фiгури нашого часу — Лазаренко i Янукович. Відставленої у вересні Юлії Тимошенко немає — мабуть, ще не встигли таку красу старанно вималювати олійними фарбами. Але найближчим часом образ закосиченої леді Ю. тут обов'язково з'явиться. Чи лише портрет, чи й вона сама — залежить від політичної ситуації та результатів виборів, а значить, і від успішності нинішнього уряду, очолюваного містером Ю.
Поки що пан Єхануров приречений на порівняння з Тимошенко. Авжеж, два прем'єри з однієї, «помаранчевої», команди за один рік — це трохи забагато. За характером та поглядом на силу-силенну речей вони фактично антиподи. Це стосується й того, що Юлія Володимирівна обіцяла бути Прем'єром при не надто прихильному Президентові Ющенку хоч десять років, а ось Юрій Іванович — дуже близький член команди Ющенка — не обіцяє керувати урядом навіть півроку. Адже попереду ще багато випробувань, багато чого незрозумілого. Крім виборів — ще й набуття чинності політичною реформою, яка Єханурову відверто не подобається. При цьому особливий наголос він робить на доцільності призначення наступного Прем'єр-міністра з того самого табору, який представляє Президент Віктор Ющенко. Бо тільки так можна зберегти в Україні стабільність. Таку, заради якої Ющенко й поставив Єханурова на прем'єрство.
Так склалося, що саме на Новий рік «уряд №2» відзначає свої перші сто днів. Хоча ця дата ховається за ялинковими прикрасами та вказівкою «не піаритися», саме час поговорити про те, чи вдалося Єханурову покращити ситуацію «після Тимошенко», чи вдається забезпечувати бажану стабільність і чи спроможний Юрій Іванович на більше. >>

«Розкладачка Тимошенко залишається в кабінеті й досі, але я на ній не сплю. Справжній чоловік має спати вдома!»

«Тут усе залишилося так, як було й до мене. Я не змінював майже нічого», — говорить Юрій Єхануров, показуючи журналістам «УМ» свій робочий кабінет пiсля закінчення нашого інтерв'ю. «Що, й «жучки» теж залишилися?» — запитуємо напівжартома. «Та мене це абсолютно не хвилює. Якщо хтось хоче — хай слухає», — так само, майже серйозно, реагує глава нового уряду. Тобто до перспективи власного касетного скандалу він ставиться байдуже. >>

Спорту — зелене світло

У грудні Кабінет Міністрів схвалив кілька постанов, які, за словами міністра у справах сім'ї, молоді та спорту Юрія Павленка, сприятимуть розвитку в Україні олімпійського та паралімпійського спорту. >>

Без бою годинника, зате зі щедрівкою

«З Новим роком, дорогий мій народе!» — ці слова в ніч з 31 грудня 2005-го на 1 січня 2006-го Віктор Ющенко вперше промовив як Президент. Його вітання нам із вами помітно відрізнялося від привітань попередніх глав держави. Президент не сидів у кімнаті, а вийшов у двір Маріїнського палацу. Дівчатка в національному вбранні заспівали щедрівку. Простоволосий Ющенко також брав своєю українськістю й щирістю. Бажав «кожній українській родині Божого благословення і здоров'я, любові і радості, веселого Різдва, щедрих колядок, смачної куті, здійснення мрій і бажань». Про проблеми з газом якщо й згадав, то лише словами «нехай в усіх оселях буде тепло й затишно». Це було просто й сильно. >>

Трибуналу не буде. Буде півсотні списків

30 грудня минув останній день, коли партії та блоки могли подавати свої списки для реєстрації у Центральну виборчу комісію. Загалом свої документи на площу Лесі Українки занесли аж 53 політичні сили. Останніми з течками документів у ЦВК навідалися представники Блоку Юрія Кармазіна — аж о 23:40. >>

Німецька Ангела поруч із нашою Юлією

У книжкових магазинах Німеччини на початку цього року з'явилася книга журналістки Патриції Лесснеркраус «Меркель, влада, політика». Головне в ній — досі невідомі факти з життя нового канцлера Німеччини Ангели Меркель. Але, як повідомляє Рейтер, авторка, відома у себе на батьківщині публікаціями в часописі «Бунте», не обмежується портретом першої в історії Німеччини жінки на посаді голови уряду. Книга вартістю 12,80 євро має підзаголовок «Портрети найвпливовіших жінок світу» і містить окремі розділи про президентів Ірландії — Мері Макалісі, Шрі-Ланки — Бандаранаїке Кумаратунга, Філіппін — Глорії Арройо, Фінляндії — Тар'ї Халонен та Латвії — Вайри Віке-Фрейберга, прем'єр-міністрів Нової Зеландії — Хелен Кларк, Мозамбіку — Луїзи Діас Діонго та екс-глави уряду України Юлії Тимошенко. >>

Ще не вечір, «Вечірко»

Сто років тому, 3 січня 1906 року, вийшов перший номер щоденної київської газети під назвою «Вечерняя газета». Так почалася історія видання «Вечірній Київ» — чи не найстарішого в Україні, що розміняло ось уже другу сотню літ. Той найперший номер газети царська влада вилучила, а редакцію закрила за «шкідливий напрям». >>

Богатир овдовів

Трагедія сталася учора на турецькому гірськолижному курорті Паландокен. Громадянку України, 28-річну Світлану Вірастюк накрила снігова лавина, коли вона разом iз друзями каталася на лижах, повідомила телекомпанія CNN-Turk. >>

Альпи скасовуються

Останній день новорічних свят обернувся трагедією для екіпажу реактивного літака бізнес-класу ВАЕ-125, що здійснював чартерний рейс із Москви до Харкова. За попередніми даними, повітряне судно вибухнуло просто в повітрі, недотягнувши до місцевого аеропорту всього лише чотири кілометри. Падаючи на землю, машина зламала верхівки беріз, зачепила паркан одного з приватних будинків і впала просто в озеро поблизу Безлюдівки. Фахівці припускають, що тіло одного з пілотів і досі знаходиться саме в кабіні літака під водою. Тіла другого пілота і стюардеси водолазам уже вдалося підняти на берег. >>

Адреналін із жахом

Статистика НП на атракціонах України поповнилася інцидентом у запорізькому луна-парку. Кілька тисяч городян зібралися на майдані Фестивальному, аби провести перший новорічний вечір. Кількасот запоріжців очікували своєї черги на «американські гірки», і саме вони стали свідками того, як з кількаметрової висоти впала кабінка з людьми! >>

Екстрім карпатських плотогонів

Сплав карпатського лісу на згадку для нащадків встигли зафіксувати вітчизняні кінодокументалісти. У кадрах хроніки плоти-дараби ніби летять стрімкою течією гірської ріки в оточенні чудових краєвидів — аж дух захоплює! Проте «в натурі» цей процес не завжди навіював романтику, хоча на вкрай ризикованому ремеслі плотогонів-керманичів колись спеціалізувалися цілі родини і навіть села, розкидані по берегах карпатських водних артерій. На кам'янистому дні, особливо у верхів'ях Білої і Чорної рік, котрі, збігаючись докупи в Устеріках, дають життя легендарному Черемошу, згинули десятки відчайдушних горян. У змаганні грізної стихії і людини не було постійного переможця. Часто Черемош здиблювався, ніби дикий кінь, що хоче скинути із себе зухвалого вершника. Потрапляючи в затор, зв'язані докупи в так звані талби 14-метрові смерекові стовбури під несамовитим натиском води ламалися, як сірники. До цього моменту сміливці — хто куди — мусили аврально зіскакувати з дараби.
І не було такого року, як пригадують очевидці, аби тужливий зойк трембіти не сповіщав довколишні гори про трагічну смерть плотогона. Однак загиблого товариша заміняв інший, і черговий екіпаж, як правило, з чотирьох чоловікiв знову кидав виклик Черемошу. >>