Ви мені когось нагадуєте

08.12.2005
Ви мені когось нагадуєте

Професор Жан-Мішель Дюбернар.

      Французькі хірурги здійснили першу у світі пересадку людського обличчя, повідомила 1 грудня агенція «Франс пресс». П'ятигодинну операцію було проведено за кілька днів до цього, але група хірургів на чолі з професорами Жаном-Мішелем Дюбернаром та Бернардом Девошелем повідомила про це лише після того, коли з'явилася впевненість, що вдалося уникнути післяопераційних ускладнень, і донорський орган не був відторгнений організмом нового власника. Донорське обличчя було пересаджене 38-річній французькій жінці, яка в результаті нападу собаки втратила ніс, губи та підборіддя і з огляду на страшну спотвореність обличчя могла з'являтися на людях лише в масці. Із зрозумілих причин, жінка побажала зберегти анонімність.

      Професор Дюбернар зі шпиталю в Ліоні відомий тим, що у вересні 1998 року здійснив першу у Франції пересадку руки, а у січні 2000 року також вперше в цій країні здійснив одночасну пересадку руки і передпліччя. Його колега Девошель з університетського шпиталю в Ам'єні є фахівцем з хірургії обличчя. Французький тижневик «Ле Пуан» наприкінці минулого тижня розкрив деякі подробиці надзвичайно ризикованої операції, яка була проведена в ніч з 27 на 28 листопада в шпиталі розташованого на півночі Франції міста Ам'єн. 38-рiчна пацієнтка, яка походить з містечка Валенсьєн, перебувала в шпиталі з травня, а дозвіл на проведення такої операції лікарі отримали у серпні. Трикутник обличчя включно з носом, губами, підборіддям, тканинами, м'язами, артеріями та кровоносними судинами було взято у донорки, яка перебувала у шпиталі міста Ліль у стані коми і померла в неділю 27 листопада. Після операції пацієнтка отримувала ліки-імунодепресанти, щоб її імунна система не відторгнула новий орган. Проведене комп'ютерне моделювання показало, що нове обличчя буде своєрідним гібридом облич донора і рецепієнта, оскільки вигляд обличчя визначають передусім очі.

      Проведена перша операція пересадки обличчя дає надію тим тисячам людей, обличчя яких були спотворені опіками, травмами, хворобами чи вродженими дефектами. Подібні операції стали можливими ще кілька років тому, але їхньому практичному застосуванню в багатьох країнах світу перешкоджали застереження етичного характеру. До цього часу хірурги при пересадці шкіри на обличчя брали її зi спини, сідниць чи стегон самого пацієнта. Але результат був таким, що нове обличчя завжди нагадувало маску, а обмежену кількість функцій обличчя з передачі міміки та емоцій не завжди вдавалося повернути навіть після десятків операцій. При пересадці обличчя таких проблем вдається уникнути, але з'являються нові. Пацієнт для уникнення реакції організму на відторгнення нового органу повинен впродовж багатьох років приймати iмунодепресанти, що може закінчитися для нього виникненням онкологічного захворювання. Іншою не менш важливою проблемою залишається те, що ніхто наразі не може передбачити, як психіка пацієнта відреагує на його нове обличчя. А що робити у випадку, коли реакція відторгнення обличчя донора таки спрацює, а повернути пацієнту його старе, хай і спотворене, обличчя вже немає можливості? Не кажучи вже про почуття людей, які можуть побачити обличчя рідної чи близької їм померлої людини на іншій особі. Також варто наголосити, що тканини обличчя повинні бути зняті з донора до того, як будуть відключені всі системи його життєзабезпечення. І це є великою проблемою з етичної точки зору, адже є ймовірність, що позбавлений обличчя донор певний час все ще буде дихати, заявив в інтерв'ю Бі-Бі-Сі британський фахівець, доктор Хатчінсон.

      Усі ці медичні та етичні проблеми не зупинять проведення чергових операцій з пересадки обличчя, тим більше, що великий інтерес до них виявляє ЦРУ США. В шпиталі американського міста Клівленд, штат Огайо, восени цього року відбувся відбір добровольців із спотвореними обличчями, які готові стати людьми з «новим обличчям». Відповідає за цей проект хірург Марія Сієменов. Тому, ймовірно, наступне повідомлення про таку операцію надійде з Америки. Варто зазначити, що американських добровольців попередили, що шанси на успішне закінчення операції не перевищують 50 відсотків.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

      Журналістам британської телекомпанiї Бі-Бі-Сі й газети The Times вдалося з'ясувати, за яких обставин жінка-рецепієнт нового обличчя отримала страшну травму. За словами доньки відомої пацієнтки, її мама намагалася добровільно піти на той світ, випивши «конячу» дозу сильних ліків. Коли жiнка знепритомніла і впала на підлогу, собака покусав її обличчя і привів таким чином самогубцю до тями. Як розповіла у своєму першому післяопераційному інтерв'ю Ізабель Дінуар (саме так звуть жінку з «чужим» обличчям), вона намагалася звести рахунки з життям ще півроку тому — наковталася снодійного під час раптового нападу депресії. На щастя, жодна спроба не закінчилася смертю жінки. Водночас донором обличчя також стала 38-річна самогубця, пише The Times. Лікарі побоюються, що цей факт стане гарною темою для обговорення в «жовтій» пресі, через що пацієнтка довго не зможе призвичаїтись до свого нового обличчя і на якомусь етапі знову візьметься за старе...

  • Пігулка не допоможе…

    Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>

  • Не лікують, а вбивають

    До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>

  • Чіпкий, як кліщ

    Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>

  • Смертельний бізнес

    «Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. >>

  • Провал операції, або Як вижити в котлі медреформи?

    Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>