«Квадрати» для молоді

08.11.2005

      Понад 50 відсотків молодих людей проблемою, яка заважає нормально жити, називають квартирне питання. Відсутність власного житла і справді змушує багато в чому собі відмовляти: на потім відкладають народження дітей, повноцінний відпочинок і самоосвіту. Бо коли завтра нічим буде заплатити за оренду квартири, то сьогодні сто разів подумаєш, а чи варто купувати оцю книжку або йти у басейн. Де ж вихід?

      Про це думали й на «круглому столі», організованому Спілкою молодих соціалістів. Правда, винаходити велосипед не довелося, адже в Україні з 1998 року існує Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву. Але наскільки ефективно? В чергах на пільгове житло люди стоять ще з моменту створення Фонду, і до омріяного житла вони не дуже наблизилися. Та й узагалі система відбору кандидатів у позичальники викликає дуже мало довіри. Як запевнив голова правління Фонду Валерій Омельчук, уже до кінця нинішнього року буде впроваджено комп'ютерну систему, яка сама відбиратиме кандидатів. А отже, «купити» пільговий кредит за хабарі буде вже неможливо. Натомість кожен претендент зможе зайти на сайт і побачити своє місце у загальній черзі. Відбираючи кандидатів у позичальники, комп'ютер надаватиме перевагу передусім багатодітним сім'ям, молодим ученим і спортсменам, сім'ям, у яких вік чоловіка чи дружини ось-ось перевалить за 35 років та тим, хто понад три роки перебуває на квартобліку. Погодьтеся, втішає мало. Бо ті, у кого немає вищезгаданих «пільг», чекатимуть своєї черги ще довго і нудно. Тим часом кількість молоді торік різко збільшилася вдвічі завдяки тому, що офіційно вік молодої людини продовжили до 35 років.

      Сам голова Валерій Омельчук вважає, аби черга (а це 100 тисяч осіб) нарешті розсмокталася, слід створити 5-7 програм кредитування. Наразі ж існує, окрім державної, лише одна — банківська, що діє за принципом: ти купуєш квартиру за допомогою банку, а відсотки на сплату кредиту частково компенсує держава. Але й ця програма пов'язана з певними ризиками. Як зазначив народний депутат Євген Філіндаш, спочатку треба отримати кредит у банку, а потім лише Фонд затверджує кандидатуру позичальника (звісно, попередню згоду Фонду треба мати. — Авт.). А якщо з певних причин позичальник отримає відмову, то, по суті, залишиться сам на сам з комерційним кредитом. Тож свої сили треба розраховувати дуже ретельно. Бо потім можуть виникнути й інші несподіванки.

      Скажімо, днями в редакцію зателефонував наш читач із Полтави. У червні він став власником квартири в обласному центрі за програмою часткової компенсації. А лише в серпні прийшли з Києва документи з «добром». Мало того, що за ті два місяці, доки у Фонді «думали» над його кандидатурою, він не отримає компенсації взагалі, так позичальник ще й досі не отримав ні копійки з обіцяної державної підтримки. Не дивно, що полтавчанин розхвилювався: а чи будуть ті гроші взагалі? Адже беручи кредит, хлопець розраховував на одну суму, а реально мусить сплачувати зовсім іншу. Претензії ж «Україні молодій» полтавчанин висунув, бо саме з нашої газети дізнався про діяльність Фонду.

      Читача з Полтави можемо заспокоїти: компенсація буде. Затримки по два місяці наразі й справді мають місце в регіонах. «Починаючи з січня цього року, щомісячно вдвічі збільшується кількість позичальників за програмою часткової компенсації відсотків, — прокоментував ситуацію «УМ» голова правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Валерій Омельчук. — У вересні кількість таких позичальників склала близько 2200 осіб, упродовж жовтня їх стало ще більше — ми на такий ажіотаж навіть не розраховували. Я знаю, що є затримка з компенсаціями терміном до двох місяців. Але у нас дуже обмежений штат — у регіональних відділеннях Фонду працює всього по 5—7 людей, і вони просто фізично не встигають опрацьовувати гори документів. Зараз ми запроваджуємо комп'ютерну систему, яка дозволить автоматизувати цей процес, а відповідно — дасть можливість оформляти всі необхідні документи впродовж місяця, як це і передбачено законодавством».

      На «круглому столі» банківську програму справедливо критикували ще й тому, що держава, витрачаючи свої кошти, лише дозволяє заробити комерційним банкам, яким усе одно, хто платить гроші — держбюджет чи конкретна людина. За 30 років (максимальний термін кредитування) держава сплачує комерційним банкам до 285 відсотків від суми кредиту. А якби ці кошти поверталися в «скарбничку» Фонду, то ними міг би скористатися інший позичальник.

      Але як би там не лаяли банківську програму, а для багатьох більш-менш платоспроможних українських сімей вона стала реальним містком до омріяних ключів від квартири. Судіть самі. Загалом із 1998 року, тобто моменту заснування Фонду, за державною програмою сприяння молодіжному будівництву було видано 7272 кредити. А лише впродовж двох років існування програми часткової компенсації — аж 9217! До того ж тут немає багаторічної черги, як за держпрограмою. Приміром, згаданий читач «УМ» став на облік до Фонду восени 2004 року, а в червні 2005 вже став власником квартири.

      Цікаво, що досі підтримка молодіжного житлового кредитування не регулюється законодавчо — лише постановами Кабміну. На «круглому столі» було презентовано проект закону про Державний фонд, розроблений Євгеном Філіндашем. Але, як слушно зауважив його колега, нардеп Андрій Поліїт, проблема не в законах, а у відсутності коштів на реалізацію цих програм. От і на наступний рік замість збільшення фінансування молодіжного будівництва, у держбюджеті планується зменшити видатки на це на 13 мільйонів гривень.

      Отже, в наступному році ще менше молодих сімей зможуть ним скористатися. До того ж слід зважати і на такий момент: якщо торік однокімнатна квартира у Києві коштувала 25—35 тисяч доларів, то нині — вдвічі дорожче. А значить, кількість щасливчиків, які можуть скористатися державною підтримкою, буде ще меншою. Тому учасники «круглого столу» були одностайними: ось де б згодився бодай мільйон із грошей, виручених за «Криворіжсталь». Непогана була б інвестиція в майбутнє країни...

 

А ТИМ ЧАСОМ...

      Кабінет Міністрів України готує постанову про надання субсидій на оплату першого внеску при купівлі житла в кредит за програмою молодіжного кредитування з частковою компенсацією. Адже велика кількість молодих сімей, які хочуть придбати квартиру за цією програмою, не можуть накопичити на перший внесок. За даними УНІАН, уряд пропонує надавати субсидію на повну суму першого внеску, що становить 20-25 відсотків від вартості житла. При цьому передбачено повне, часткове або нульове погашення такої субсидії залежно від наявності пільг у позичальника.