Віктор Ющенко, Президент України:
— Можливо, останні 12 днів були найскладнішими в моєму житті, коли на терезах стояло: або віддати перевагу Україні, або віддати перевагу певному колу своїх колег. Я щасливий, що зробив вибір у сторону України. Я переконаний — друзі зрозуміють ціну цього питання. Я вдячний Володимиру Михайловичу [Литвину] і керівникам фракцій.

— Із призначенням Єханурова гострота кризи значною мірою знята. Але залишаються два фактори, які будуть грати на нестабільність. По-перше, це передвиборча кампанія. По-друге, слабкість президентської влади. Останні події засвідчили, що така слабкість є. Бо домовитись — не означає отримати додаткові важелі. Це значить піти на поступки.

Ну от, трохи попрацювали, «підтяглися» й «видали» Україні повноцінного Прем'єра. Результат, який висвітився на парламентському табло, виявився навіть кращим, ніж сподівалися оптимісти після вівторкового провалу кандидата на посаду глави уряду Юрія Єханурова: «за» — 289. Сказав же Президент, маючи на увазі, в тому числі, і насмішкуваті 223 при першому голосуванні: не трагедія це все, а «плата за право називати себе демократичною політичною системою, європейською державою». Так воно, схоже, і є.

Краще виправити свою помилку пізно, ніж не виправити взагалі. А якщо врахувати, що наші високі посадовці, утнувши якусь дурницю загальнодержавного масштабу, раніше взагалі воліли не слухати «голос розуму» й робити вигляд, нiби нічого не сталося, вчинок Віктора Ющенка заслуговує на особливу повагу. І, хай як комусь не подобаються такі констатації, вкотре доводить, що країна змінилася.