Ще кiлька мiсяцiв тому територiя поблизу будинку комбiнату «Преса України» (саме тут, на п'ятому поверсi видавництва, розташована редакцiя «УМ») почала змiнюватися: спочатку кудись зникли знайомi торговельнi намети зi шкарпетками й джинсом, «переїхали» на iнше мiсце канцелярськi товари, парфуми та iграшки, кросiвки та сорочки, потiм кремезнi чоловiки розiбрали намети, обгородили територiю дерев'яним парканом та покрили загорожу зеленою фарбою. Будiвельники щось вимiрювали, екскаватори рили котлован — не залишалося жодних сумнiвiв, що невдовзi пiд редакцiйними вiкнами розгорнеться будiвництво.

Київська земля, як вiдомо, рiч дуже цiнна: територiї мало, а людей, якi хотiли б її придбати, з кожним днем стає бiльше. Вiльного мiсця, яке можна безболiсно пустити під забудову, в межах столицi майже не лишилося, тому пiд ударом опиняються невеличкi парки, а також двори багатоповерхiвок, за якi зчиняються справжнi вiйни... Цього лiта, якщо пам'ятаєте, на столичнiй картi спалахнуло вiдразу кiлька «гарячих точок»: городяни вийшли на захист зелених зон i отримали прочуханку вiд забудовникiв.