Мережа історичної пам'яті Центральної Європи

21.09.2005
Мережа історичної пам'яті Центральної Європи

Україна 70-х рокiв блукала «дорогою радянського щастя» . Чи вдасться позбутися цих iсторичних мозолiв? (Плакат 20-х рр. ХХ ст. iз зiбрання Нацiонального музею.)

      Нещодавно у Варшаві розпочала роботу міжнародна мережа «Пам'ять і солідарність», яка об'єднуватиме країни Центральної Європи з метою як кращого висвітлення, так і документування історії ХХ століття. Ідея створення подібної мережі інституцій належить Крістіні Вейсс, уповноваженій у справах культури і мас-медіа федерального уряду Німеччини. Ініціативу підтримала Польща.

      Співпраця, особливо у дослідженні складних питань історії, почала інституційно оформлюватись у квітні 2004 року, коли Польща організувала зустріч міністрів культури, у якій взяли участь представники Німеччини, Чехії, Словаччини, Угорщини та Австрії. А от українські достойники зустріч зігнорували, — «нецікаво». Зараз це можна списувати на байдужий до «білих плям» у вітчизняній історії «режим Кучми», але проблема була радше світоглядного характеру — Україна не готова дискутувати про спільне минуле, адже ми чи не єдині, хто не провів переоцінку комуністичного режиму і його злочинів за життя у соціалістичному таборі. Гадаю, Україні, котра досі судомно хоче наліпити тризуб на стрій енкаведиста, подібна співпраця би придалася. Можна було спільно з колегами поділитись досвідом  про особливості «весни народів» чи про сумнівні «подвиги» Ярузельського.

      Перед підписанням угоди проводились численні консультації експертів і було визнано за необхідне формування мережі, яка б дозволила вільно обмінюватись тією інформацією, що в Україні досі лишається «державною таємницею».

      2 лютого 2005 року міністри Польщі, Словаччини, Німеччини й Угорщини підписали остаточну Декларацію про створення Європейської мережі «Пам'ять і солідарність». А 23 серпня цього року у Варшаві було офіційно утворено на чолі з професором Йозефом Шайне, відомим польським митцем, колишнім в'язнем Аушвіц-Біркенау, фундацію Європейська мережа «Пам'ять і солідарність». Кілька тижнів тому було узгоджено склад її Ради, головою якої став відкривач Цвинтаря Орлят у Львові Анджей Пшевознік.

      Широкою метою Фонду є аналіз і документування історії ХХ століття як століття тоталітарних диктатур, вивчення історії жертв війни, націоналістичних, расистських та ідеологічних репресій, гноблення та примусових переселень. На думку Анджея Пшевозніка, «Пам'ять і солідарність» охоплюватиме ХХ століття, але в окремих випадках дослідження розширять ці часові рамки. Територія досліджень — Центральна і Східна Європа. «Список проектів до 2007 року вже укладено, — каже «УМ» Анджей Пшевознік, — але вони можуть поповнюватися.  Уже зараз можна казати про проекти, в яких могли б брати участь інші держави, наприклад Україна».

      Нещодавно Рада цієї фундації узгодила список проектів. Серед інших заслуговують на увагу виставки «Примусова міграція в європейському контексті» та «Оком сусіда». Буде проведено величезну конференцію, присвячену місцям пам'яті у Центральній і Східній Європі, і хотілося б, аби українські науковці та чиновники не зігнорували б її. Окрему увагу буде приділено дослідженню етнічних чисток, дослідженню депортацій від 1912-го по 1999 роки. Детально розглядатиметься винищення політичних еліт та переслідувань по наш бік «залізної завіси». У питаннях, пов'язаних з діяльністю колишніх совєтських спецслужб, Фонд плідно працюватиме з  польським Інститутом національної пам'яті, а одним зі стартових проектів стане переклад «Підручника  комуністичного  апарату безпеки в Східній і Центральній Європі в 1944—89 роках». 

      Потреба ангажування України у подібні ініціативи є очевидною, бо ментальна інтеграція до Європи Західної відбувалася б крізь браму Європи Центральної. Проте досі українці не наважуються провести риску під своїм «червоним» минулим, і діалог саме на цю дражливу тему лише сприяв би формуванню нової української iдентичності.

Варшава.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>