Реквієм по мрії

      Сьогодні може здійснитися мрiя цілого покоління українських футболістів, функціонерів і вболівальників: збірна України має шанс уперше пробитися до фінальної частини чемпіонату світу. Але скільки вже мовлено: не футболом єдиним має жити український спорт та «ігровики»! Так збіглося, що саме на 2 — 3 вересня Федерація хокею України домовилася про проведення, без перебільшення, історичних для нашої країни матчів із командою Канади. Мало хто з українських любителів хокею може собі дозволити поїхати на чемпіонат світу, аби побачити в дії кращі колективи планети, а тут могла здійснитися фанатська мрія — поспостерігати за грою родоначальників найшвидшої гри власними очима!

      Але, як нерідко буває в реальному житті, стався «облом», і мрію довелося відсунути подалі. Виявилося, що Палац спорту — єдине в державі придатне місце для проведення хокейних баталій такого масштабу — на цю дату зарезервований під концерти збірної солянки «Пісні року». І канадські професіонали вирішили не їхати не лише в Україну, а й у Білорусь, де планували зіграти два спаринги напередодні. Український хокей, який і так ледь жевріє, втратив можливість (останню?) почати своє відродження зі струсу «шоковою терапією»...

      Виходить, уже вдруге за останні півроку київський Палац спорту — головна крита СПОРТИВНА арена держави — ставить хрест на визначних спортивних заходах. Сумнозвісний директор Палацу пан Віктор Ткаченко вже став ворогом баскетболістів, не дозволивши провести навесні в Києві «фінал чотирьох» Євроліги ФІБА. Тепер злим і нетихим словом його згадуватимуть і прихильники хокею.

      Тут постає питання про керованість Палацу спорту державою, у власності якої він перебуває, взагалі. Так, заступник міністра у справах молоді, сім’ї і спорту Владислав Миленький, який відповідає за спортивні споруди, доволі песимістично висловився про шанси повернути цю арену під дах їхнього відомства, оскільки минула влада просто за копійки віддала Палац у довгострокову оренду якомусь ТОВ, очевидно, маючи власний інтерес. Проте у розмовах із журналістами «УМ» «спортивний» міністр Юрій Павленко та «гуманітарний» віце-прем’єр Микола Томенко наголошували, що мають надію таки повернути Палац спорту до виконання свого головного призначення — проведення спортивних заходів. Павленко казав, що треба розібратися з документами, а Томенко висловився більш конкретно — він збирається виходити з глухого кута шляхом судових позовів. Адже на перші листи-прохання Фонду держмайна прояснити обставини нецільового використання Палацу керівники цього закладу відповіли відмовою.

      А ще дуже хотілося б дізнатися, який саме «розумник» у Держкомспорті віддав цілий Палац спорту баришникам. І побачити-таки на цій арені високоякісні спортивні змагання, а не безголосих штампованих ляльок.

А ТИМ ЧАСОМ...

      Хокейна збірна України, позбавлена історичних спарингів із канадськими професіоналами, продовжує «варитися у власному соку». Так, після участі київського «Сокола» під синьо-жовтими прапорами у турнірі на «Кубок «Спартака» у Москві керівництво клубу зробило деякі оргвисновки. Відраховані з команди захисник Ємельяненко, нападаючі Дідковський і Панченко (останній повернувся до ХК «Брест»). Навпаки, підписано контракти з оборонцем Лясковським і форвардами Марковським і Бегою.