Номер 155 за 23.08.2005
ПОШУК
Розширений пошук
Республіка Крим  Херсонська  Запорізька  Донецька Луганська Дніпропетровська Харківська Миколаївська Одеська Кіровоградська   Полтавська Сумська Черкаська Чернігівська Київська   Вінницька Житомирська   Рівненська Хмельницька   Тернопільська Чернівецька Івано-Франківська Львівська Волинська Закарпатська
МЕНЮ
Архів
Про “УМ”
Реклама в “УМ"
Політична реклама в "УМ"
Передплата на “УМ”
Контактна інформація
Архів опитувань
Карта сайту
РОЗСИЛКА
Підписатися
Відписатися
ОПИТУВАННЯ
  За кого ви маєте намір голосувати на президентських виборах-2014?
Віталій Кличко
Юлія Тимошенко
Петро Порошенко
Арсеній Яценюк
Олег Тягнибок
Віктор Ющенко
Олег Ляшко
Сергій Тігіпко
Михайло Добкін
Ігор Марков
Петро Симоненко
інший представник колишньої опозиції
інший представник колишньої влади
ще не визначився
не піду на вибори
"проти всіх" / зіпсую бюлетень
Анатолій Гриценко
     

Галина Логінова: Сьогодні Київ, наче весела дiвчина, гарно вбрана i нафарбована
Кореспондент «УМ» побувала з Мілою Йовович та її мамою в Києво-Печерській лаврі і встигла записати ексклюзивне інтерв'ю
Дарина ГОРОВА   

Галина Логiнова.

      О дев'ятій годині понеділкового ранку в готелі «Національний», звісно, безлюдь. Та всього лише за півгодини в холі з'являються прес-секретарі, знімальна група, шофери та прихильники Міли Йовович. Американська знімальна група, яка, як уже писала «УМ», спеціально приїхала з зіркою, говорить, що від Києва у захваті; фанати фоткаються, але автографів акторка не дає. Міла Йовович, її мама, Галина Логінова, і всі-всі вантажаться в машини — сьогодні гості відвідають Лавру. Пані Галина і її давня подруга через ворота проходять першими. «Квиточки...» — запитальним тоном говорить жінка на вході. «Ні, ні дякую!» — відповідає пані Галина, думаючи, що їй пропонують «цвєточкі».

      Замість запланованої 11-ї приїжджаємо на півгодини швидше. Та не прийди ми раніше, не відбулась би спонтанна зустріч у всіх планах земляків. «Гуд монінг, ледіз!» — говорить Віталій Кличко. Виник просто з-під землі. Поруч з ним «найкращий тренер у світі з футболу», який німецькою відмовляється називати своє ім'я — приватний візит. «А я тільки вчора з Лос-Анджелеса прилетів, я там недалеко від вас живу», — говорить Кличко. «Так, так, я вам дзвонила», — каже Логінова, і Віталій ще раз записує в її записник свій номер. «Знаєте, шкода, що з «Євробаченням» не вийшло, вони б так зраділи. Але, думаю, іншим разом усе вийде!» — говорить Кличко, який раніше, виявляється, підпрацьовував «груповодом». — Приходьте 19 листопада в Лас-Вегасі на бій». І фото на пам'ять.

      Міла поправляє на голові хустинку, мама каже їй, що це така традиція, хоча вона росла в такий час, коли до подiбних обрядів ставилися легковажно. І поки всі чекають екскурсовода, «УМ» розмовляє з людиною, яка, певно, знає Мілу краще, ніж вона сама, — з колишньою працівницею кіностудії ім. Довженка, колишньою тещею режисера Люка Бессона та найкращим другом Міли — з її мамою, пані Галиною.

 

      — Одразу внесемо ясність: справжнє ім'я вашої доньки — Міла чи Наталя?

      — Ні, ні. Переплутали журналісти. Наталя — це Мілина троюрідна сестра, вона теж живе в Лос-Анджелесі. А Міла з народження — Міліца, так ми її назвали на честь бабусі Богі, мого колишнього чоловіка (серба за походженням. — Авт.).

      — Які сувеніри повезете з України додому?

      — Мілочка купила, мабуть, половину Андріївського узвозу: і вишиванки, і будьонівку, а мені от (показує на гердан з бісеру на шиї. — Авт.) подарувала прикрасу — я її тепер одягаю під будь-який одяг. Міла сьогодні хотіла вдягнути український стрій, який вона купила, але нам, на жаль, не вистачило часу бути у «повній боєготовності», адже всі ці речі займають багато турботи при вдяганні — весь же графік розписаний похвилинно. Знаєте, ми приходимо в готель і не лягаємо спати, а просто втрачаємо свідомість, щоб прокинутися зранку. А ще ми вчора були у Пироговому, каталися там на конях, потім — прогулянка по Дніпру, на катері співали українських пісень.

      — Ви ще пам'ятаєте?..

      — Аякже. Я ж закінчила в Дніпропетровську школу, потім поїхала в Москву у ВДІК, але після диплома знову повернулася в Україну — працювала на кіностудії Довженка. В Києві у мене залишилося багато друзів: зараз ми з ними зустрічаємося (разом з мамою та дочкою в Лавру також прийшла подруга студентських років Галини Логінової Ніна Реус, вона сидить поруч. — Авт.). Ми б дуже хотіли побувати на вулиці Богомольця, де колись жили, хоча вчора навіть вдалося відвідати гуртожиток кіностудії Довженка — вразило, звичайно, неймовірно!  Ми їхали на лімузині в ресторан, і я згадала цей дворик, де ми стільки всього пережили, як ми розважалися і яку музику слухали, перші закоханості...

      — А взагалі сьогоднішній Київ, порівняно з містом, яке ви залишили у вiсiмдесятих, ще можна впізнати?

      — Мені здається, що Київ тоді виглядав як старіюча дама, а зараз це весела  двадцятиоднорiчна панянка, повнолітня, гарно вбрана та нафарбована. Єдине, що мене турбує: я не можу бачити на вулицях безпритульних тварин — як і в Києві, так і в Москві їх дуже багато.

       Якби український режисер запропонував зйомки у фільмі вам чи Мілі, на яких умовах ви б погодилися з ним співпрацювати?

      — І не тільки для українського, а й будь-якого іншого умови завжди одні й ті ж: треба почитати сценарій, я повинна також знати, що це за людина, чи збігаються наші смаки, хто ще гратиме...

      — Я знаю, що в квітні у вас були зйомки в Москві, тобто зірки тоді розташувалися правильно?

      — Так, це була моя перша роль за багато-багато років. Це малобюджетний фільм «Человек безвозвратный», в ньому беруть участь усі молоді актори. Режисер — Катерина Гроховська, а сценарій написав мій друг Петро Стьопін. Ми познайомилися з ним ще в Лос-Анжелесі, де я одного разу грала маленьку роль. А роль заможної, але самотньої жінки моїх років Петро писав спеціально для мене. Щоправда, кінцівку я трішечки змінила. Річ у тім, що молодий хлопець, з яким у головної героїні роман, врешті її кидає, і вона, не знаючи, як знайти вихід, просто знайомиться з іншим. Концептом сценариста було: вона їде з іншим. Але, як на мене, такий вчинок може зробити людина, яка духовно не виросла. Тому я попросила зробити ще один кадр, де головна героїня лежить удома вдягнена на постелі, з пультом у руках, а на задньому плані миготить телевізор — це повинно було би означати, що вона просто не може повернутися і повторювати те ж саме.

      — Ви так довго не були на знімальному майданчику в ролі акторки, а все більше як підтримка для Міли. І от які тепер у вас відчуття від зйомок?

      — Неспокій був. І велика відповідальність. Причому не лише за себе. Адже моя дочка — зірка, і мої роботи теж сприйматимуть через цю призму. І ви знаєте, моя російська зараз не зовсім плавна, адже тільки перебуваючи безпосередньо в мовному середовищі звикаєш до тієї російської.

      — Скажіть, правда, що президент Росiї пропонував Мілі бути обличчям Олімпіади у 2012 році ще тоді, коли не було зрозуміло, де Олiмпiада відбуватиметься?

      — Ви знаєте, я не впевнена, це хтось мені сказав. Хоча, зрештою, якщо така думка в них з'явилася...

      — Тоді, мабуть, правда, що Міла відкриє в Україні магазин-бутік з лінією власного одягу. Вона ж ще й моделює?

      — Так, це можливо, тому що вона зараз у пошуках фабрики, яка б могла якісно виконувати її творчу фантазію. Вона привезла із собою свої моделі і сама їх одягає, між іншим, у мене от цей піджак теж її рук справа (натягає на плечі сірий піджак. — Авт.). В Лос-Анджелесі в неї є своє міні-ательє, де працюють четверо чи п'ятеро жінок. Також вона пробує щось таке зробити в Гонконзі. Саме тому Мiла і купила так багато українських строїв на Андріївському узвозі. Каже: «Це дуже важливо для мене, для натхнення».

      — А ви можете сказати, які риси вашого характеру успадкувала Міла?

      — Це порядність, щирість, уміння помічати деталі в житті, доброта, ну і, мабуть, творче начало.

      — З боку виглядає, що у вас стосунки двох подруг-одноліток, от навіть спите в готелі разом...

      — Так, а навіщо нам спати в окремих номерах, якщо маємо таку чудову нагоду побути разом. Адже ми хоч і живемо в одному місті, бачимося украй рідко. У Міли багато будинків, але всі вони майже завжди вакантні — вона постійно у роз'їздах. Ми прийдемо, разом поп'ємо чаю...

      — З'їсте борщу...

      — Вона ж на вечерю замовляє борщ і зранку  теж замовляє... А от у іншому номері, який для нас залишили, ми поселили друзів.

      — А де живете в Америці ви?

      — У мене будинок на голлівудських пагорбах, куди я після повернення заїду на кілька годин, щоб оплатити купу рахунків — зараз же особистих листів ніхто поштою не пише, а тільки в звиклі нам скриньки надсилають різні рахунки. А потім я поїду в будинок у Палм-Спрінгс, це курортне місце в пустелі, дві з половиною години їзди від Лос-Анджелеса, я просто обожнюю це місце. В моєму будинку збирається дуже багато відомих людей, особливо слов'ян. Якось ми вітали Богдана Ступку — над-зви-чай-но цікава людина — як мені шкода, що ми не змогли провести разом більше часу. Деколи приїздить Володя Машков, Костя Райкін.

      — Світ шоу-бізнесу, особливо якщо йдеться про фабрику зірок у Голлівуді, жорсткий. Бували у вас такі моменти, коли вона приходила і казала: «Все, я більше так не можу, давай ми все кинемо!»? Що ви їй відповідали?

      — Знаєте, важко завжди. Ще в школі Мілу називали «комі»: «Ю комі!», тому що вона колись жила у Радянському Союзі. Їй уже тоді було боляче... Крім того, Мiла, як і всі творчі люди, дуже вразлива. Я заспокоюю її на буденному рівні. Адже юність — це максималізм і конфліктність, яскраві фарби, а не напівтони...

      — Ви — сувора мати?

      — Я думаю, вона вважає мене дуже суворою. Наприклад, ці хлопці (організатори. — Авт.) теж могли зрозуміти, що Міла може бути дуже нелегкою людиною, хоча бути безпосередньою вона теж уміє...

      — Розумію, що матері важко визначити це, але все ж таки, на вашу думку, яка роль пасує Мілі найбільше: акторки, співачки, моделі, модельєра?

      — Для творчої людини дуже важко робити ці ліміти. Я і сама здивована, але дівчинка знаходила безліч шляхів для самовираження: ще в десятилітньому віці вона почала роботу моделі, але паралельно ходила в акторський клас. Але завжди вона малювала, причому лівою рукою: перерви між зйомками чи в школі вона часто використовувала для своїх ескізів. Потім ми зайнялися музикою: почали з фортепіано, але зупинилися на гітарі. А які вірші вона пише!

      — Ви, мабуть, задумувались: якби ви не емігрували тоді, у 81-му, що було б зараз?

      — Нормально. Можливо, Мілу би не знали на світовому рівні, але вона б точно була акторкою тут.

      — Незабаром на наші екрани вийде «Обитель зла», де знімалася Міла. На вашу думку, такі фільми-екшн — це її амплуа.

      — У неї ще море часу рости і рости... Це так завжди здається, що твоя найкраща роль вже зіграна. Але це тільки на тому світі в нас не буде ролей. Зараз же треба пробувати себе і в інших жанрах. Хоча в Мілі оцей екшн-задаток теж присутній. Ви подивіться на її тіло — воно таке натреноване! Вона мені нещодавно говорила, що хотіла би зіграти і романтично-комедійну роль.

* * * 

      Протягом нашої розмови неподалік стоїть хлопчина і зачудовано дивиться то на папірці в руках, то, усміхаючись, на нашу лавочку. І вже після інтерв'ю він несміливо підходить до пані Галини і показує їй... чорно-білі фотографії з її весілля. «Господи! — вигукує вона, — та це ж Богі і я, дивіться-дивіться, це моя мама, і погляд той же. А от це батько Богі». Зі сльозами на очах Галина впізнає в хлопчині — «як дві краплі води» — сина свідка зі сторони чоловіка Дмитра Липченка. Вони одразу набирають номер Дмитра, у Галини трясуться руки, вона кричить в трубку: «Я дам Богі твій номер! Я цілую тебе через твого сина», і соковито чмокає в мобільний. Уже вдруге за годину Логінова дістає свій блокнот і записує туди ще один телефон. Як гарно повертатися додому!

Статті по темі Друкована версія
Обговорити у форУМі
РОЗДIЛИ
Політінформація
ІнФорУМ
ПодіУМ
Економіка і право
Суспільство
День Незалежності
Культура
Спорт
Калейдоскоп
ПОГОДА
Погода в Києві і по всій Україні.
КУРСИ ВАЛЮТ

НБУ

ГОРОСКОП
НОВИНИ САЙТУ
Реклама (06.09.10)
 



Разрешение на работу для иностранцев