Сергій Параджанов помер від раку п'ятнадцять років тому, 21 липня 1990 року, і похований на своїй батьківщині — в Єревані. Проте Україна шанує його ім'я з не меншим трепетом і ніжністю. Жоден фільм у світі не удостоєний такої кількості призів, медалей і дипломів, як його кіношедевр — «Тіні забутих предків», 40-річчя появи якого ми відзначали минулого року. Кінорежисер і художник, колекціонер і каторжник, блискучий парадоксаліст і вигадливий містифікатор, максималіст і скептик, «божий блазень» серед регламентованої та степенної ідейної парадності радянського кіно, Параджанов здійснив неможливе: реалізував себе як творець із тією мірою свободи особистості, що дається лише геніям.