Про першу «відсидку» засновника, видавця і редактора газети «Євпаторийская неделя» Володимира Лутьєва, точніше його майже місячний арешт як міру запобіжного заходу, «УМ» повідомляла наприкінці 2002 року. Тоді журналіста, до речі, інваліда 2-ї групи, підозрювали в організації замаху на свого земляка, депутата Верховної Ради Криму Миколу Котляревського. Арешту, нагадаю, передував крутий детектив із «викраданням» народного обранця-бізнесмена, спеціально організований задля достовірності висунутих звинувачень кримським УБОЗом. Пікантність ситуації полягала у тому, що майже двома роками раніше ті самі місцеві правоохоронці професійно «пресували» Котляревського і навіть на кілька місяців запроторили у СІЗО, позаяк той проходив одразу аж за одинадцятьма статтями Кримінального кодексу. Проте тутешня Феміда виявилася до Миколи настільки прихильною (всю провину на себе взяв його брат), що не тільки зняла всі звинувачення, а й компенсувала за рахунок держави йому моральні страждання у сумі понад 900 тисяч гривень. Саме ці та деякі інші парадокси недавнього «хепі-енду» для Котляревського стали лейтмотивом викривальних публікацій Володимира Лутьєва на шпальтах його власного тижневика. Мета у невиправного правдолюба і скандаліста якраз у розпал передвиборчої кампанії була одна — будь-що завадити Котляревському повторно потрапити до кримського парламенту. Однак намагання журналіста виявились марними. Натомість за позовом свого «героя» Володимир ще й потрапив до буцегарні за підозрою у скоєнні злочину «проти життя та здоров'я особи», тобто персонально депутата Котляревського. Колеги газетяра надали тій історії широкого розголосу, нею зацікавилася Уповноважена з прав людини ВРУ Ніна Карпачова. І хоча кримінальна справа не була у грудні 2002 року остаточно закрита, все ж Апеляційний суд Криму звільнив Лутьєва з-під арешту під підписку про невиїзд.
І ось знову та ж сама «пісня» — 30 червня цього року вже Апеляційний суд Севастополя ухвалив рішення змінити запобіжний захід і взяти Лутьєва під варту. І таким чином задовольнив заяву потерпілого і свідка, які стверджували, що звинувачуваний їм погрожував. Подейкують, що насправді причина в іншому - невгамовний Лутьєв усе ж не залишив у спокої свого «візаві», тобто весь цей час на волі продовжував через місцеві суди оскаржувати законність депутатського мандата Котляревського (в одному випадку навіть задовольнили його позов). Проте знову необачно повівся з обраною тактикою, до того ж, мовляв, не врахував політичного моменту — публічно зрікся членства в лавах місцевого осередку НСНУ. Одне слово, депутат Котляревський наразі вдруге може святкувати перемогу. Щоправда, його затятий супротивник не думає здаватись: на знак протесту проти необ'єктивного судового розгляду він оголосив у камері голодування. А напередодні арешту повідомив колегам-журналістам , що отримав від працівників правоохоронних органів інформацію: нібито арешт «проплачений» і готується його вбивство в камері попереднього ув'язнення. Ще одна суттєва деталь: на своєму засіданні 6 липня Апеляційний суд у Севастополі відмовився задовольнити клопотання про експертизу підписів свідків і понятих. Це, а також низка інших обставин, у тому числі й результати незалежного журналістського розслідування Інституту масової інформації, спонукало голову Кримської асоціації вільних журналістів Лілю Буджурову і голову Комітету з моніторингу свободи преси в Криму Володимира Притулу звернутись із відповідними листами до Президента України Віктора Ющенка, Голови Верховного Суду України Василя Маляренка, в інші інстанції. Зокрема, гаранта Конституції вони прохають «застосувати свою владу та авторитет для того, щоб забезпечити об'єктивне розслідування і справедливий суд» у справі редактора «Євпаторийской недели». Журналісти переконані: справа Володимира Лутьєва має стати для нової влади правовим «лакмусовим папірцем».
Насамкінець Ліля Буджурова розповіла також, що правоохоронці донині не повідомляють близьким Лутьєва, котрий, до слова, голодує вже майже два тижні, про дійсний стан його здоров'я. І це у колег газетяра теж викликає тривогу.
Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>
Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>
Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>
Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>
Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>
Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>
