Тисячі українців, починаючи з 2001 року, «заразилися» ідеєю щороку в той самий час, посеред липня — з нагоди річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України, — сходити на Говерлу разом зі своїм політичним кумиром. «Автор» традиції — Віктор Ющенко, який на найбільшу гору України піднімався за своє життя вже понад тридцять разів і закликав це робити інших. Чи здійснить він сходження цього року — вперше у статусі Президента країни? >>
Всеукраїнське об’єднання «Свобода», яке очолює позафракційний народний депутат Олег Тягнибок, 15—17 липня проводить патріотичну акцію «Яворина-2005», що має на меті вшанування пам’яті курсантів старшинської школи УПА «Олені» та крайового провідника ОУН Карпатського краю Ярослава Мельника (псевдо «Роберт»). Як повідомив днями на прес-конференції в Івано-Франківську пан Тягнибок, окрім традиційних заходів на горі Яворина, його партія планує завершити акцію «Підпиши лист народному Президентові», що стартувала два місяці тому. Організатори мали на меті зібрати через підписні листи та мережу інтернет близько 100 тисяч голосів небайдужих, аби привернути увагу глави держави до національної проблематики, яка хвилює українців, зокрема визнання ОУН-УПА. Останні підписи під листами охочі зможуть поставити безпосередньо на горі Яворина, після чого петиції передадуть до секретаріату Президента. >>
Події навколо Рівненської облдержадміністрації, зокрема її голови Василя Червонія, не дають нудьгувати ні журналістам, ні людям, які цікавляться політикою та криміналом. Адже вже через кілька днів після звернення з'їзду НСНУ до Ющенка з приводу необхідності відставки Червонія Департамент зв'язків із громадськістю МВС України оприлюднив повідомлення про порушення кримінальної справи стосовно заступника голови Рівненської облдержадміністрації Дмитра Крючкова. >>
Схоже, у представників колишньої влади та породжених нею олігархів з'явилася нова гра — «незваний гість». Суть її полягає в тому, як довго той чи інший гравець зможе протриматися таким чином, щоб не отримати повістку або запрошення до МВС чи Генпрокуратури i якнайдовше відтягнути небажане гостювання в кабінетах слідчих. >>
Державна служба охорони модернізується інформаційно. Йдеться не про найсучасніше оснащення системами зв'язку самих бодігардів чи бійців «Титану» з ДСО, а про більшу відкритість самої служби. Принаймні в цьому переконаний директор Департаменту ДСО Олександр Савченко. >>
Чергова масна пляма з'явилася на мундирі директорського бомонду Запоріжжя з вини голови правління ВАТ «Запоріжжяобленерго» Олексія Андрощука, проти якого прокуратура Орджонікідзевського району міста порушила кримінальну справу. Чомусь не захотіли оперативники закрити очі на оборудку, прокручену ще в лютому 2004 року. На порозі весни всяке лізе в голову, ось правління ВАТ і вирішило, що їхньому кіловату не прожити без кухонних фіранок «Віта». І уклало аж десять договорів з приватним підприємством «Світлана К». Вартість замовленого товару ВАТ спершу не «засвітило», розплатившись 17-ма простими векселями власної емісії. >>
Про першу «відсидку» засновника, видавця і редактора газети «Євпаторийская неделя» Володимира Лутьєва, точніше його майже місячний арешт як міру запобіжного заходу, «УМ» повідомляла наприкінці 2002 року. Тоді журналіста, до речі, інваліда 2-ї групи, підозрювали в організації замаху на свого земляка, депутата Верховної Ради Криму Миколу Котляревського. Арешту, нагадаю, передував крутий детектив із «викраданням» народного обранця-бізнесмена, спеціально організований задля достовірності висунутих звинувачень кримським УБОЗом. Пікантність ситуації полягала у тому, що майже двома роками раніше ті самі місцеві правоохоронці професійно «пресували» Котляревського і навіть на кілька місяців запроторили у СІЗО, позаяк той проходив одразу аж за одинадцятьма статтями Кримінального кодексу. Проте тутешня Феміда виявилася до Миколи настільки прихильною (всю провину на себе взяв його брат), що не тільки зняла всі звинувачення, а й компенсувала за рахунок держави йому моральні страждання у сумі понад 900 тисяч гривень. >>
Учора відбулася довгоочікувана поїздка Президента Віктора Ющенка в таку складну для нової влади Донецьку область. Ще напередодні, назвавши візит свого політичного лідера святом, обласний осередок «Народного союзу «Наша Україна» відмовився від акцій з вимогою відставки голови Донецької облдержадмінiстрації Вадима Чупруна. Мабуть, з урахуванням того, що охочих помітингувати і попікетувати цього дня було й так предостатньо. Приміром, ще в четвер надвечір до аеропорту почали підтягуватися активісти молодіжних громадських організацій «Ми» та «За Україну без Ющенка». Юнаки, розбивши у скверику намети, стали тут табором, але правоохоронці внесли корективи в їхні протестні плани. Спершу конфіскували колючий дріт та протитанкові їжаки, які хлопці обіцяли використовувати тільки «в мирних цілях». А потім, у відповідності до рішення Київського районного суду Донецька, ліквідували й сам наметовий «хутірець». >>
Остання мода політичного сезону — акції протесту проти адміністративно-територіальної реформи, план якої розробляє уряд. Позавчора вдень із цього приводу мітингували під Київською облдержадміністрацією соціалісти, а надвечір на акцію «Ніч вогнів» вийшли опозиціонери інших мастей, зібрані народним депутатом Володимиром Сівковичем (саме він цього тижня проводив у Білій Церкві багатопартійний форум під гаслом «Ні — територіальній реформі»). >>
Після арешту Миколи Дмитренка — колишнього першого заступника вінницького «губернатора» і керівника місцевих есдеків — появу в обласному центрі народного депутата Нестора Шуфрича можна було спрогнозувати з вірогідністю 99,9 відсотка. Так і сталося: у четвер вінниччани побачили театралізоване видовище, розігране членами СДПУ(о) на майданчику перед сходами облдержадміністрації за участю скандально відомого парламентарія (що вдієш, така у нього нині політична спеціалізація). Імпровізована похоронна процесія принесла на місце події домовину з написами «Демократія» та «Конституція» і провела короткий мітинг під гаслом «Свободу Дмитренку!» Виступаючі нічого нового не сказали, обмежившись стандартним набором обвинувачень у політичному терорі, сформульованому в стилі «риторика замість конкретики». >>
Після завершення свого візиту до Ірану секретареві Ради нацбезпеки і оборони Петру Порошенку на прес-конференції довелося не так розповідати про намічені контракти, як коментувати недавню заяву уряду. Щоправда, цей документ, який з'явився у зв'язку з подіями, що розгорнулися у парламенті протягом завершальних днів сесії, почали називати «заявою Юлії Тимошенко». Секретар РНБО дипломатично оминув цю деталь, так само як і не став приділяти особливої уваги зауваженню журналістів, що, подібно до свого візиту до Франції, випередив і цього разу Прем'єра Юлію Тимошенко, яка також збирається поїхати до Ірану. Роботи, за його словами, вистачить усім, тож, мовляв, він готовий віддати лаври будь-кому, якщо справа з іранським газом піде успішно. >>
Для австралійської супермоделі Елль Макферсон нинішня смуга в житті мала б бути білою. Ще б пак, адже знаменита красуня у свої 42 роки і виглядає блискуче, і з кар'єрою все у неї складається чудово — Елль не лише досі успішно працює як фотомодель, а й випускає власну лінію жіночого одягу, яка користується величезною популярністю, парфуми, займається благодійністю тощо. І, звісно, не може натішитися двома своїми дітьми — 7-річним Флінном й 2-річним Сі. Але ось уже майже місяць топ-манекенницю на прізвисько «Тіло» не радує ні успіх, ні популярність. Бо що це все варте без коханої людини... >>
«Оскароносній» кінозірці Гвінет Пелтроу пощастило вийти заміж на найсексуальнішого у світі... вегетаріанця. Звісно, коли Гвінет закохувалася у вокаліста британської групи «Колдплей» Кріса Мартіна, то й гадки не мала, що колись він удостоїться такого звання — можливо, спершу навіть узагалі не знала, їсть він м'ясо чи ні. Та й, зрештою, хіба це головне, коли при погляді на людину від кохання паморочиться в голові? >>
Анджеліні Джолі, яка днями вдочерила ефіопську дівчинку, тепер доводиться доглядати не лише за малою донькою, а й за хворим «другом». Майже одразу після того, як вони з Анджеліною повернулися з Ефіопії, Бредові Пітту стало погано, різко підскочила температура, й актор загримів у лікарню. Лікарі спершу вирішили, що у кінозірки грип. Тим паче що в Африці заразитися якоюсь із форм цієї досить небезпечної, незважаючи на свою звичність для нас, хвороби досить легко. >>
Мешканці Каліфорнії ніяк не могли збагнути, звідки в рядку «річний дохід» декларації їхнього губернатора з'являються мільйонні прибутки, якщо Арнольд Шварценеггер уже кілька років не знімається у фільмах і навіть відмовився від чиновницької зарплати (та й не дивно, навіщо Арні з його величезними статками якісь жалюгідні 175 тисяч доларів на рік?). Але загадку нарешті розв'язано: як повідомляє агенція «Рейтер», виявляється, «Термінатор» заробляє «свіженькі» мільйони, виконуючи обов'язки шеф-редактора двох журналів про бодібілдинг. >>
Другий тиждень цукор зникає з прилавків і дивує новими цінниками. Чи не єдиний виняток — столичний гастроном на бульварі Тараса Шевченка, розташований за кілька десятків метрів від Держкомрезерву. Там учора можна було спостерігати майже комічну картину: розлючена продавщиця торгувала двома видами цукру — однаковісінькими зовні, але за різну ціну. Кілограм одного, звичайного, коштував 5 гривень 26 копійок, а іншого, з табличкою «Держ. резерв», — 3 гривні 30 копійок за кілограм. «Один більш солодкий, а інший — ні, бо кристалики там дуже великі», — перемовлялися в черзі покупці й розгрібали дешевий товар. Проте більшості українців так не пощастило. >>
Казенні кошти, виявляється, застрягли в судах. Сьогодні фіскальні органи ведуть 6 тисяч справ, пов'язаних із ухиленням від сплати податків, на загальну суму 93,7 мільярда гривень. Про це позавчора повідомив Президент України під час розширеної колегії Державної податкової адміністрації. При цьому, як зазначив Віктор Ющенко, на користь податкової вирішується не більше половини справ. Президент висловив своє обурення тим, наскільки непрофесійно і неефективно податкова відстоює свої інтереси в судах, і наголосив, що ДПА має провести посилення своєї юридичної складової і поповнити ряди податківців висококваліфікованими юристами. «Питання стоятиме в одній площині: треба розробити план дій щодо зниження податкового боргу», — зазначив глава держави. >>
Про отруєння грибами дванадцяти людей у селі Пушкарівка Сумського району «УМ» розповідала. Нині трагедія набула нового розвитку: п'ятеро постраждалих померли. Серед них — троє дітей віком від восьми до тринадцяти років. Жодні зусилля сумських та київських лікарів їм не допомогли. Можливо, зіграло свою роль ще й те, що постраждалі звернулися до лікарні не відразу. Після півночі вони відчули ознаки отруєння, але чекали ранку, аби звернутися по медичну допомогу. Як відомо ж, коли йдеться про отруєння грибами, рахувати треба не години, а хвилини. >>
Ось уже декілька днів кияни спостерігають за навалою бігбордів, які, на відміну від решти рекламних щитів, і рекламними важко назвати: вони не запрошують курця затягтися солодким сигаретним димом, не пропонують підліткам «зловити кайф» разом із пляшечкою якоїсь слабоалкогольної хімії і не закликають до найближчого супермаркету на акційний розпродаж техніки (меблів, посуду, білизни тощо). Натомість веселенький напис підбурює народ масово завалитися на диванчики та зайнятися клепанням майбутніх геніїв, які прославлять Україну. «Кохаймося! Країні не вистачає Нобелівських лауреатів», «Кохаймося! Нас має бути 52 мільйони», «Країні не вистачає «Оскарів», «Країні не вистачає космонавтів» — такі провокаційні гасла, за власними спостереженнями, сприймаються народом досить неоднозначно. Люди похилого віку несхвально хитають головою та зітхають, що часи вже не ті — мовляв, за часів Радянського Союзу (в якому, як відомо, сексу офіційно не було) такого неподобства не допустили б. >>
«Слава Богу, що ми дожили до того часу, коли держава зрозуміла, що є художники, є добрі художники, а є національне надбання. Іван Марчук — це наше національне надбання», — такими словами відкрив позавчора «підсумкову» виставку, присвячену 40-річчю творчої діяльності лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка, народного художника Івана Марчука в «Українському домі» телеерудит Юрій Макаров. Влада насправді зрозуміла, бо грандіозний арт-проект пов'язаний із творчістю І. Марчука, вінцем якого є відкриття наступного року культурного центру «Музей художника Івана Марчука», ініціював Віктор Ющенко, який є прихильником творчості митця, а фінансово підтримав бізнесмен — засновник групи компаній «Фокстрот» Володимир Шульга, на рахунку якого останнім часом багато меценатських вливань в українську культуру. Відповідно до рангу класика, який у мистецтві досягнув головного — впізнаваності почерку, стилю, віднайдення власної техніки «пльонтанізму», було влаштовано й вернісаж — посли, дипломатичні представники, модні митці — Сергій Поярков і Олег Пінчук, поет Дмитро Павличко, міністр культури і туризму Оксана Білозір, Національний художній музей при повному штатному розкладі, критики, мистецтвознавці, очікували також провiдникiв Cекретарiату Президента. >>
Позавчора опоненти нової влади влаштували у Запоріжжі міні-театр абсурду: до вхідних дверей обласної держадміністрації було прикуто 19-річну Наталку Пролєєву. Дівчина стверджувала, ніби їй самій закортіло посидіти у наручниках і поголодувати. Аби у такий спосіб висловити протест із приводу того, що «наша влада не йде назустріч народу», бо «каже, що мости будуть в іншому місці, не через Хортицю. А в іншому місці вони не потрібні». Чому? Наталка пояснити не змогла. Акцентувала на тому, що їй проблематично добиратися до родичів, які мешкають на протилежному березі Дніпра. «Доки щось не вирішиться, я тут голодуватиму», — стверджувала молода брюнетка. Все одно, мовляв, я не працюю і «науки не гризу». >>
За любов до «високого» поплатилося керівництво Львова. Депутати Львівської міськради відправили у відставку міськвиконком після того, як він з ініціативи мера Львова Любомира Буняка прийняв рішення про відбудову на найвищому пагорбі столиці Галичини древньої фортеці. Зокрема, на початку тижня, як повідомляла «УМ», таємно від усіх члени виконавчого комітету затвердили порядок використання коштів на побудову замку, від якого залишився десь глибоко в землі лише фундамент. Ніхто не знає, як достеменно виглядала ця споруда у давнину, тому депутати виступають проти цієї ідеї. Тим паче вони вважають, що краще кошти спрямувати на реставрацію будинків у центрі міста. Політики упевнені, що Буняк просто у такий спосіб хоче захопити «під себе» частину землі на Високому Замку. >>
Про острів Коса Тузла в Керченській протоці в Україні вже майже забули, адже територіальний конфлікт дворічної давнини між Росією i Україною нібито з часом вичерпався. Та на цьому тижні виявилося, що росіяни не забували про Тузлу, i цього разу наважилися на нову провокацію, наслідки якої поки що передбачити складно. >>
У дитинстві батьки не дозволяли Оленці тримати собаку в міській квартирі. Може, тому вона мешкає зараз у приватному будинку, в якому під одним дахом уживаються її чоловік, син, дочка і... дванадцять собак, вісім з яких — такси. Кіт, на жаль, поки ця зграя господарює на подвір'ї, змушений ховатися в підвалі або переселятися на горище. А так у них цілковита гармонія. Чоловік кременчужанки Олени Турбаєвської, Юрій, дресирує собак, дванадцятирічна дочка — юний хендлер (тобто учасниця собачих виставок), а сама вона займається племінною селекцією незвичайних поки для України карликових і кроликових гладкошерстих такс. Ці маленькі голосисті створіння настільки милі, розумні й чарівні, що зовсім не зауважуєш їхньої кількості. І здається, начебто вони розуміють, що бесіда наша саме про них. >>
Укінологічному центрі міліцейського главку Київщини відбувся семінар-нарада керівництва кінологічних підрозділів органів внутрішніх справ України. Спеціалісти-собакознавці зі всієї країни мали можливість спостерігати за найскладнішими прийомами тренувань чотирилапих «міліціонерів» та поділитися досвідом. >>
Нарешті відвідувачі Київського зоопарку змогли привітати його нового мешканця — дворічного жирафа Рамі з Німеччини, який після двох тижнів карантину вийшов до публіки. За цей час йому треба було звикнути до своєї нової домівки, до працівників зоопарку і до гамірного людського натовпу. З чим Рамі чудово впорався. Власне, за цей час він уже й перестав бути Рамі — відтепер плямистого «німця» звати Діджус. Таке ім'я дав йому відомий оператор мобільного зв'язку, за допомогою якого й відбулося велике «жираф'яче» переселення. Як пояснюють робітники зоопарку, це навіть не піар-хід, а необхідність: існує традиція перейменовувати новоприбулих тварин, аби на новому місці ті краще приживалися. >>
Після досить успішного виступу хокейної збірної України на чемпіонаті світу з’явилися підстави сподіватися якщо не на підйом, то принаймні на одужання цього виду спорту на наших теренах. Єдиний професійний клуб країни — «Сокіл» — виступає хоч і в чемпіонаті сусідньої Білорусі, але демонструє життєздатність і доволі високі результати. Потроху піднімає голову хокей у регіонах, представники нової влади забезпечують виплату премій і обіцяють подальшу підтримку. Хоча будівництво нових арен — справа все ще майже нереальна... Утім теоретизувати про завтрашній день українського хокею можна довго, а тим часом можна просто поглянути й оцінити, в якому стані він перебуває вже сьогодні, що планують і через що непокояться гравці та тренери. Кореспонденти «УМ» відвідали одну з двох київських ковзанок — «Крижинку», ту, що на території НСК «Олімпійський». Саме тут готується до нового сезону «Сокіл». >>
Сьогодні у Нюрнберзі відбудеться бій за титул чемпіона Європи у суперсередній вазі (до 76,203 кг) за версією IBF між українцем Віталієм Ципком та ірландцем Брайаном Мегі. І в 29-річного дніпропетровця, і в його суперника буде подвійна мотивація, адже переможець поєдинку стане також офіційним претендентом на здобуття поясу світового чемпіона. Досі Ципко, представляючи німецький клуб «Заурлянд», провів 15 двобоїв, в усіх виграв (9 — нокаутом), здобував титули інтерконтинентального чемпіона IBF та WBA. Попри те, що наш боксер уже давно був претендентом на континентальне лідерство у напівсередній вазі, вирішальні поєдинки весь час відкладалися. Спочатку данець Маркуссен відмовився від титулу, щоб не зустрічатися з Ципком, потім італієць Санавія не ризикнув дати згоду на титульну зустріч. З Мегі українець мав зустрітися ще 27 травня на ринзі київського Палацу спорту, але вже травма спини нашого співвітчизника змусила знову зачекати. >>
З нового футбольного сезону учасники ФК «Чорноморець» виходитимуть на поле під власний гімн. Його автори — київська група одеського походження «Нумер 482». «Ми — одесити, — розповідає «УМ» вокаліст гурту Віталій Кириченко, — і наші друзі неодноразово запитували нас, чому ми досі не придумали урочисту пісню для нашої футбольної гордості — «Чорноморця». Ну от, ми взяли і написали. >>
І хто тільки придумав таке: літо — мертвий сезон? ОК, усі хоч і засіли по студіях звукозапису та Мальдівах, але все ж звідти перманентно вибираються, щоб: а) на концертик якийсь з'їздити (переважно в південних областях), б) одне-два інтерв'ю роздати та в) на фестах пофестивалити (як багато заховано в цьому дієслові...). А от уже такого фестивального різнобарв'я, як улітку, не буває жодної іншої пори року. Не встигли відгуляти «Країну мрій», Сопот і «Шешори», як починаються «Слов'янський базар» (про нього «УМ» писала 13.07.2005), «Перлини сезону» та «КаZантип». Трохи про це. >>
Найчерствіше серце не могло б не здригнутися від вияву тієї дитячої радості, що буквально вибухнула, коли після конкурсного прослуховування хорових колективів сільських шкіл Сумщини голова журі повідомив про перемогу Недригайлівської загальноосвітньої школи та про нагороду юним співакам — поїздку до моря. Таки збулося, хоча, може, хтось і сумнівався! Ще рік тому, на минулому конкурсі, на запитання мецената творчого заходу для сільських дітей Сергія Осипового, якого б заохочення хотіли майбутні переможці, більш як трисотенна громада учасників дружно та емоційно заскандувала: «До мо-ря!!» Бо їздили вже минулі рази і до обласного центру, і до столиці. А для простих сільських дітей трохи побачити світу — не така вже й доступна справа. >>
15 років тому, 16 липня 1990 року, Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Здавалося б, усе відбувається саме собою: розвалюється «саркофаг» Союзу, народ звільняється. Однак за цією подією стоять десятиліття копіткої праці тих, хто плекав древо свободи. Воно, вирісши, таки проломило стелю ненависного «покриття». Серед таких садівників — Володимир Мармус, ініціатор і керівник підпільної молодіжної організації iз села Росохач на Тернопіллі, члени якої у час «оживлення» радянських концтаборів і психушок, до 55-річчя Української народної республіки і Дня соборності, у ніч на 22 січня 1973 року, вивісили у центрі Чорткова українські національні прапори. >>
Знав би Сергій Корольов куди полетять російські ракети >>
Концентрована присутність Героїв у Раді на 5 хвилин >>
Закон про мобілізацію поганий і запізнілий >>
Мобілізація: чотири болючих питання >>
«Руський мір» інспірує в США неомаккартизм >>
Чому Ізраїлю на відміну від України вдається тримати увагу світу >>
Вибори обовʼязково будуть: чи можливо їх провести під час війни? >>
Український досвід Другої світової війни: потрібен сучасний музей >>
«Крокус» — коронація кривавого «карлика» >>
Корифеї слова і пісні >>
