Для Ющенка цей підйом на найбільшу гору України буде вже тридцять першим, але першим — у ранзі Президента. (Фото з архіву «УМ».)
Ще в середині травня на прес-конференції, відповідаючи на запитання журналіста, Віктор Ющенко пообіцяв, що, навіть у ранзi Президента обов'язково здійснить сходження на Говерлу, і знову ж таки закликав усіх приєднатися до цієї акції. Однак 16 липня наближалося, а жодних повідомлень про майбутній «візит» глави держави на «маківку країни» до вчора ніде не з'являлося.
Але ситуація змінилася вже до вечора четверга. Датою, на яку планував похід сам Ющенко, виявилося... 16 липня. Принаймні Президент після позавчорашньої зустрічі в Державній податковій адміністрації розповів редакторові «УМ» Михайлу Дорошенку, що традиції зраджувати не хоче і сходитиме на Говерлу саме в суботу, незважаючи на пізнє повернення в п'ятницю з Донбасу. Тут же зголосився зайнятися гірським туризмом і голова ДПАУ Олександр Кірєєв.
Учора, перед вiдльотом у Донецьк, Вiктор Андрiйович пiдтвердив «Українi молодiй»: у суботу — на Говерлу!
Загалом, як видно, масовість сходження та кількість його високопоставлених учасників, бажаючих піднятися на висоту 2061 метр, напряму залежить від присутності там Віктора Ющенка. Скажімо, народний депутат, заступник голови Української народної партії Олекса Гудима, який у попередні рази піднімався на гору, сказав кореспондентові «УМ», що цього разу туди не йде, якщо там не буде Ющенка. «Сумно, що традиція порушена», — зазначив нардеп, ще не знаючи про реальні бажання В.Ю.
Не планував підніматися на Говерлу і лідер УНП, справжній альпініст Юрій Костенко. Він, як повідомили «УМ» у прес-службі партії, пріоритетними зробив на цей час робочі поїздки на схід. Зате невдовзі Костенко планує поїхати підкорювати Памір, де розташовані три «семитисячники».
Звично було бачити у липні на Говерлі Миколу Томенка, нині віце-прем'єра. Але він позавчора казав, що теж не їде. Як повідомив Томенко «Україні молодій», свій час замість подкорення гори він вирішив присвятити вивченню «українського Гоголя», зокрема поїздити по «гоголівських місцях». На запитання, чи не планував пан Томенко агітувати всіх високих урядовців разом вилізти на Говерлу (відомо, що віце-прем'єр постійно організовує своєрідну культмасову програму для міністрів), Микола сказав, що ідея масовго сходження у липні місяці належить Ющенку, а не йому, тому Томенко не може від імені Ющенка когось закликати.
Хоч як би там було, не можна говорити, що сьогоднішня акція не вдасться. Адже, як коментує для «УМ» ситуацію нардеп із Блоку Тимошенко Андрій Шкіль, «Ющенкові вдалося закласти чудову традицію, яка працювала б i без його участі». «Це (масове схоження. — Авт.) стало великим явищем у новітній історії», — додає Шкіль. Хоча він не впевнений, чи цього разу полізе на гору.
Точно зійде на Говерлу «уенпіст» Михайло Ратушний. Цей народний депутат розповів «УМ», що на його вибір ніяк не впливає участь чи неучасть Ющенка, бо «я завжди їжджу на Говерлу, та й традиції треба зберігати». Цікаво, що партія Ратушного зрадила іншу традицію — цього разу на вершині її представники не розливали пиво (як відомо, один із керівників УНП є власником «Оболоні»).
А ще точно можна буде побачити на Говерлі рухівця Ярослава Кендзьора. Адже для нього цей підйом має і суто спортивний інтерес. Попри поважний вік, цей політик займається спортом і, як правило, щоранку бігає по кілька кілометрів. Пригадується, як два роки тому, коли на вершині Говерли випав град та мокрий сніг і всі тремтіли від холоду, пан Ярослав ходив майже повністю роздягнений, у самих шортах.
Кендзьор запевнив «УМ», що людей цієї суботи на горі буде багато, оскільки він сам перед тим їздив по Україні автопробігом і закликав усіх 16 липня здійснити символічний підйом. Лише з київської організації НРУ позавчора тридцять активістів збиралися в дорогу. Щоб не запізнитися на віче з Президентом під Говерлою, вони виїхали ще в четвер увечері. На запитання, а якщо Ющенко не приїде, пролунала відповідь: «Та ви що!? Такого бути не може?!».
До 9 тисяч людей планує побачити на Говерлі керівництво іншої проющенківської партії — «Народний союз «Наша Україна». Як повідомили «УМ» у прес-службі НСНУ, ніхто нікого їхати не примушує, всі зголошуються добровільно. Від «Народного союзу...» на гору, попри все, позавчора планували йти брат Президента Петро Ющенко, перший заступник ДПАУ Микола Катеринчук і, можливо, лідер фракції «Наша Україна» у парламенті, голова київської організації НСНУ Микола Мартиненко.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
