«Гільйотина» для бідності

      За словами віце-прем'єра Олега Рибачука, «явка» на форумі перевершила всі сподівання. Прибуло 145 учасників  із 32 держав — лідерів бізнесу в різних секторах економіки. При всій офіційності цього заходу насправді тут панувала досить невимушена атмосфера гри на зразок «Що, де, коли?», бо складалося враження, що тут зібралися відмінники олімпіад і переможці всіляких крутих конкурсів. «Мізкову атаку» здійснювали розділені по секціях учасники міні-Давосу. До їхньої честі, вони втекли від нудної «засідалівки» і розбилися на невеличкі групки «за інтересами», усамітнившись у невеликих аудиторіях за окремими столиками.

      Керівник однієї із секцій — у даному разі йдеться про всім відомого екс-директора київського представництва Світового банку чілійця Даніеля Кауфмана, — виконував роль «пастуха», який наводив лад у розбурханих ідеях учасників дискусії. Проте звичному до подібних заходів пану Кауфману дістався надто важкий хліб, тому що підсумував він роботу секції такими словами: «Ми не змогли визначити достатньо багато заходів для реформування української економіки, які б уряд міг реально здійснити і мати від цього негайну відчутну віддачу задля поліпшення інвестиційного клімату. Таких мало». З-поміж них було названо кілька. Насамперед, ішлося про оподаткування і корпоративне право. Наполягали, аби не оподатковувалися кошти, які спрямовуються на реінвестування. Дивувалися, чому в Україні досі не прийнято Закон «Про акціонерні товариства».

      Керівник інвестиційної компанії Майкл Блейзер звертав увагу українського уряду на те, що іноземні компанії, які вже працюють у нашій країні, так само, як і українські, мають певну частину «неофіційного» бізнесу, — насамперед ідеться про нарахування зарплати, половину з якої не показують у звітах. Хоча нові компанії, на відміну від старих, показують у своїх звітах повну зарплату своїх працівників. Михаїл Блейзер звернувся до урядовців з проханням поміркувати, чи не варто оголосити в питаннях оплати праці амністію для старих компаній, аби вони могли перевести весь свій бізнес в офіційний сектор економіки.

      Богдан Гаврилишин, який очолює Міжнародний інститут менеджменту (Київ) і є непервершеним знавцем українського істеблішменту, не кажучи вже про бізнес-середовище, звично назвав вади, про які він говорить уже десяток років: досі нереформована судова система, яку слід «лікувати» від некомпетентності і корумпованості, а також надмірний податковий тягар (його, за словами пана Гаврилишина, слід знизити, починаючи із запровадження єдиного соціального податку в межах 20 відсотків).

      Президент зібрав в Українському домі більшу аудиторію, ніж будь-який інший промовець, — ті, хто прийшов останнім, були раді й «стоячому» місцю в залі. Віктор Ющенко взяв на себе неабияку відповідальність, коли висловив прогноз, до якого тепер прислухатиметься світовий бізнес, — щодо макроекономічних показників. Наприкінці року, за словами глави держави, ВВП зросте на 7— 8 відсотка, а інфляція не перевищить 8 відсотків. Президент заявив, що приватизація триватиме, а спірні питання, якщо вони виникатимуть, буде вирішено через суд. Віктор Ющенко назвав підприємства, які виставлять на продаж, — «Укртелеком», Одеський припортовий завод, харківський «Турбоатом», миколаївське машинобудівне підприємство «Зоря», сіверськодонецький «Азот», а також ВАТ «Луганськтепловоз». Глава держави заявив також про свій намір скасувати близько 1300 регуляторних актів, які заважають підприємцям працювати і насправді є непотрібними.

      Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко підтвердила позитивний прогноз Президента щодо фінасової стабільності в Україні. Також Тимошенко анонсувала подання до парламенту урядового законопроекту про умови надання землі несільськогосподарського призначення для потреб бізнесу і зазначила, що тепер скасовано будь-які привілеї для окремих підприємств. Прем'єр також натякнула, що за нинішніх умов на інвестиційному ринку стало просторіше, отож у представників іноземного бізнесу є унікальна нагода зайняти раніше неприступну «нішу» у певних секторах української економіки. Рішучих змін зазнає найближчим часом енергетичний сектор, мета — зниження його залежності від російських енергоносіїв. Зокрема, теплоелектростанції переводитимуть із газу на вугілля, а у вітчизняній атомній енергетиці створять свій замкнений цикл iз виробництва ядерного палива. Юлія Тимошенко закликала інвесторів вкласти капітал у побудову газопроводу для туркменського та іранського газу в Європу в обхід Росії, а також у спорудження гілки нафтопроводу «Одеса — Броди» і далі до Плоцька і Гданська.