Дві площі — погано,

16.06.2005
Дві площі — погано,

Олександр Омельченко. (Василя ГРИБА.)

      Позавчора в столичній мерії київський голова Олександр Омельченко відзвітував за підсумками соціально-економічного розвитку Києва впродовж п'яти мiсяців. На цій зустрічі журналісти дізналися, що...

Хто, хто на Європейську прийде?

      Завтра громадськість дізнається, хто переміг у конкурсі проектів забудови однієї із найпрестижніших площ Києва (або ж почують оголошення про четвертий тур змагань архітекторів). Журналісти поцікавились, який проект обрав би мер столиці, на що Олександр Омельченко відповів: «Якби ми (мається на увазі бюджет) не були такі бідні, а були достатньо забезпечені коштами, то взагалі б нічого там не будували, а відселили б той будинок, який стоїть між Майданом та Європейською, і об'єднали б ці дві площі. Але мусимо будувати багатоповерхівку, щоби київська земля приносила городянам прибуток».

Безробітні — то добре

      Таку доволі цікаву думку висловив мер Києва, додавши, що вакансій у столиці на сьогодні в півтора раза більше, ніж зареєстрованих безробітних: 27 тисяч місць проти 16 тисяч людей. А це означає, що некваліфікованої та низькооплачуваної роботи вистачає, але кияни шукають кращих умов праці та вищої оплати. До речі, середня зарплата у Києві становить 1115 гривень, але у закладах освіти вона не дотягує до 800 гривень, а в промисловості значно перевищує тисячу. Одначе мер пообіцяв, що до 2006 року зарплата освітян наздожене «промислову».

Метро — це вам не базар,..

      Міська влада вже неодноразово намагалася очистити метрополітен від торгівців, які захаращують входи й виходи до «підземки», а в «годину пік» заважають проходити пасажирам і створюють останнім незручності. Спочатку торгівці мали залишити переходи 1 січня, потім — 1 квітня, 1 травня... Щоразу рішення КМДА викликало шалений опір підприємців, вони виходили на акції протесту, погрожували пікетувати «Євробачення» і все на світі, аби тільки не позбутися насиджених місць. Влада йшла на поступки і визначала нові терміни «розгону». Але цього разу, як стверджує мер Києва Олександр Омельченко, рішення остаточне і оскарженню не підлягає: 30 червня — останній день торгівлі в метро. Люди отримають нові робочі місця, не гірші за попередні, а підземні вестибюлі стануть просторішими. Мер висловив побажання, щоби протягом 2 найближчих тижнів ситуація розв'язалася.

...не цирк і не церква

      Також із метро незабаром «попросять» і набридливих торгівців, які ходять по вагонах і пропонують різні дрібниці за суперзнижками, та жебракiв, які співають пісень, читають молитви і просять допомогти, хто чим може. Як правило, пасажири не у захваті від таких «попутників», але мусять терпіти. Мер пообіцяв розібратися і з ними: «Я не користуюся метро, і для мене це новина, що у вагонах метро торгують і співають. Не думаю, що це неможливо змінити — було б тільки бажання. Ми обов'язково вивчимо ситуацію і наведемо у метро лад».

Телефон — у кожний дім

      Сьогодні столиця за телефонною щільністю випереджає всі обласні центри України. Мер задоволений, що запланована кілька років тому суцільна телефонізація міста практично завершена, і тепер на 100 київських сімей припадає 94 телефонні номери (тобто зв'язком забезпечена майже кожна квартира).

Вибори на носі

      Висловлене журналістами припущення про те, що Олександр Омельченко значиться четвертим номером у виборчому списку «Народного союзу «Наша Україна», мер ані підтвердив, ані спростував, вирішивши красиво «з'їхати з теми». Спочатку мер зауважив, що йому ніколи не імпонувало число 4, та й узагалі не подобаються парні числа. Натомість числа 1, 3, 5, 7 він назвав більш привабливими. І на що саме натякав Сан Санич?.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>