Митниця дає добро

16.06.2005
Митниця дає добро

      Цього літа туристам, які планують провести відпустку за межами України, перетнути кордон буде значно простіше. З 13 червня в аеропорту «Бориспіль» введено спрощену систему митного контролю громадян, які вилітають за його межі (з ініціативи самого аеропорту). Насамперед, це дасть змогу уникнути черг на лінії митного контролю, а це зручно для пасажирів, адже не треба буде вистоювати в кілометрових чергах. Подібна схема використовується в усіх європейських країнах і передбачає самостійне визначення громадянами необхідності декларування товарів, а також декларування багажу до і після проведення реєстрації на рейс. Зважаючи на те, що «Бориспіль» обслуговує більше 50 міжнародних маршрутів, приблизно 20 маршрутів до країн СНД та внутрішні перельоти по Україні — тобто за рік більше двох мільйонів пасажирів, можна уявити, скільки громадян збережуть нервові клітини на митниці.

      Такий експеримент поки що триває лише в аеропорту «Бориспіль», який до 2010 року сподівається завоювати титул міжнародного транзитного транспортного вузла регіонального значення, а згодом, не виключено, що ця практика пошириться й на інші українські аеропорти. Цим експериментом для спрощення життя пасажирів аеропорт «Бориспіль» тільки підтвердив своє звання, що отримав минулого року, — аеропорту, який найінтенсивніше розвивається на теренах СНД. А цьогоріч «Бориспіль», і завдяки нововведенню також, планує вдвічі збільшити кількість пасажирів — до чотирьох мільйонів.

      Але найперше, про що повинен дбати аеропорт, — безпека пасажирів під час перельотів. Для цього в «Борисполі» створений навчальний центр авіаційної безпеки, який отримав статус навчального центру ІКАО (Міжнародна асоціація цивільної авіації). До речі, в програмі розвитку аеропорту на періоди до 2020 та 2050 років найбільше уваги приділяється саме безпеці пасажирів. Не дивно, адже спрогнозовано, що в 2050 році пасажиропотік збільшиться до 50 мільйонів громадян щорічно! 

      Аби прийняти таку кількість пасажирів, аеропорт має наміри розширюватись. Найперше, що зроблять у «Борисполі», — розширять термінали «А» і «В». Якщо зараз вони приймають 300 та 900 пасажирів за годину в години пік, то, відповідно, першого травня наступного року кількість зросте до 400 та 1600 пасажирів за годину. Сьогодні вже розпочато роботи з реконструкції терміналу «В» — будівництво галереї загальною площею у вісім тисяч квадратних метрів.

      А за три роки в аеропорту діятиме цілих три пасажирських термінали, до них додасться «D» (власне, зараз їх теоретично і є три, але термінал «С» використовують лише для ВІП-персон). За площею він буде вдесятеро більший за будь-який існуючий зараз і пропускатиме вдвічі більше людей нiж обидва разом узяті термінали. Що не менш актуально, разом із новим терміналом розбудовуватиметься і відповідна інфраструктура — під'їзні дороги, майданчик для паркування тощо. Проектом навіть передбачено будівництво заводу з переробки побутових відходів.

      Отже, будівництво нового приміщення майже розпочалось. Грошi на ці цілі «Бориспіль» вишукав самостійно — 25 відсотків потрібної суми (а це майже 240 мільйонів доларів) інвестує сам аеропорт, решту надає як кредит Японський банк міжнародного співробітництва. Враховуючи прибутки аеропорту (а з початком роботи нового терміналу та збільшення пасажиропотоку вони мають збільшитись), проект має окупитись за вісім років. Показово, що гроші з державного бюджету аеропорт не вимагає. Єдине, чим допомагає держава, — звільняє від сплати податків та зборів, якщо до реалізації проекту будуть залучені японські компанії та окремі працівники.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>