Готовність номер нуль

16.06.2005
Готовність номер нуль

Рятувальнi пости укомплектованi на 60-70 вiдсоткiв. (Анатолiя ЛИСЕНКА.)

      Хоча спекотні дні цьогоріч можна на пальцях перелічити, та Київ з початку року вже має 23 загиблих на воді та 84 врятованих. Дані, чесно кажучи, невтішні, особливо у порівнянні з торішніми показниками (80 врятованих та 22 потопельники за цілий рік). А літо ж тільки починається...

      Тому щорічна перевірка діяльності всіх аварійно-рятувальних служб міста, здійснювана нашими «надзвичайниками», не оминула підрозділу комунального підприємства «Плесо», який відповідає за спасіння на воді та надає медичну допомогу відпочивальникам. Готовність служби до пляжного сезону перевіряли за цілою низкою критеріїв: комісія аналізувала, скільки рятувальних постів є на кожному об'єкті, чи вистачає людей для роботи на цих постах, чи забезпечені вони необхідною технікою, радіозв'язком, інформаційними стендами тощо. Результати виявилися невтішними: як пояснив начальник відділу державної інспекції техногенної безпеки столичного управління МінНС Роман Березан, за правилами й приписами, які існують у сьогоднішньому законодавстві, «Плесо» зовсім не готове рятувати людські життя: «На пляжах не визначені зони катання на човнах і катерах, більшість постів укомплектовані водолазами, матросами та медсестрами всього на 60-70 відсотків, але й для них не вистачає аквалангів та плавзасобів; на пляжах «Сонячний» та «Райдужний» є вихід холодних грунтових вод, а попередження про це відсутнє. Плюс проблеми з інформаційними стендами для населення, із обмежувальними буйками, зв'язком».

      Начальник рятувально-водолазної служби КП «Плесо» Володимир Баканов тільки руками розводить: «Люди до нас йдуть неохоче. Робота важка, а зарплата не настільки велика, щоби привабити професіоналів, ось і виходить некомплект. Доводиться викручуватись, набираючи студентів, які здають заліки з плавання, пірнання, надання першої допомоги, ходять на наші заняття. Але ж вони, ясна річ, не можуть опанувати всі премудрості професії за кілька днів. Та краще вже вони, аніж зовсім нікого». На нову техніку у підприємства теж немає грошей, тому про оновлення парку поки не йдеться. Проблему з інформаційними листками розв'язати легше, але вони особливої погоди не роблять.

      Крім того комісія нагадала, що підрозділ ДКП «Плесо» взагалі не має права називатися рятувальною службою, оскільки не проходив державної акредитації, а його працівники не мають спеціальної освіти, навичок. Помічник начальника ГУ МінНС України в Києві Олександр Музиченко зауважив, що за рішенням Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, Київська міська держадміністрація ще минулого року повинна була розглянути питання про припинення діяльності «Плеса» в частині надання послуг порятунку на воді і медичного обслуговування відпочиваючих на пляжах Києва. Олександр Музиченко впевнений, що замість аматорських об'єднань на наших пляжах мають працювати спеціальні загони, створені на базі МінНС, і тільки тоді вони будуть називатися рятувальниками: «Аматорство у такій серйозній справі просто неприпустиме. Ми приймаємо присягу, тому несемо перед законом відповідальність за життя людей. А якщо студенти служать за вільним наймом, з них і спитати нічого». До речі, цієї весни водолаз «Плеса» мало сам не загинув, намагаючись витягти з води потопельника. Якби не працівники МінНС, які виїхали на місце, «рятівнику» навряд чи вдалося б вижити.

      У будь-якому разі, саме «плесівці» сьогодні дбають про нашу безпеку біля води, і, як помітили рятувальники, найбільше нещасних випадків на воді припадає на дні, коли після холодних дощів приходить спека, і люди цілими натовпами лізуть у воду, яка ще не встигла прогрітися до нормальної температури. А найчастіше жертвою води стають громадяни напідпитку, не здатні контролювати ситуацію. Додають головного болю рятувальникам і нерозважливі любителі пострибати у воду з мостів. «Тільки середина червня, навіть не розпал сезону, а ми вже врятували 17 таких екстремалів. Минулої суботи гострих відчуттів закортіло парочці із Запоріжжя, так вони поламали собі ребра, добре, хоч шиї не поскручували. А перед тим 14-річна дівчинка стрибнула з мосту і зламала хребет та хлопці з аналогічним діагнозом потрапили до лікарні...», — розповідають «плесівці». А ще рятувальників мучать «спортсмени», які намагаються перепливти річку в районі пішохідного мосту. Таких, за словами Володимира Баканова, вистачає і в березні, і в січні, тільки встигай витягати з води та відправляти до лікарні, особливо якщо горе-плавець уже наковтався дніпровської водиці. Інакше людина може померти за якихось 12—18 годин від інфекції, яка розвинеться в легенях (на відміну від морської, близької за складом до людської крові, річкова вода містить багато небезпечних мікроорганізмів)...

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>