Моноліт зі щербиною

24.05.2005
Моноліт зі щербиною

У такій сукні Юлія красувалася на фіналі «Євробачення». (Фото РЕЙТЕР.)

      Це сталося рівно за день до піврічного ювілею початку помаранчевої революції. Сотні людей під проводом Віктора Ющенка і Юлії Тимошенко вийшли на Майдан 22 листопада, а 21 травня вийшла газета «Дзеркало тижня» з матеріалом про те, що, виявляється, днями Президент Ющенко запропонував Прем'єрці Тимошенко подати у відставку. І не наодинці — на людях.

 

Пити шампанське чи «дудіти в дудки і стукати в барабани»?

      Як пише у своєму матеріалі Юлія Мостова, це було зроблено в четвер під час засідання з питань бензинової кризи в присутності керівників російських нафтових компаній. І різкі слова про доцільність зміни уряду засвідчують принаймні четверо учасників цієї наради. Хоча офіційно ніхто з них коментувати скандал не захотів.

      Але загалом картину перепалки між двома Ю. того дня складено чітку — у розповідях представників двох сторін розбіжності є здебільшого в деяких моментах трактування, а не самого фактажу.

      Довірена особа Тимошенко повідомила, що із самого початку наради пані Юлія заявила, що не згодна з першою частиною указу Президента, у якій діяльність уряду з урегулювання кризи визнана неринковою. За словами «людини Тимошенко», «у свою чергу Президент вибачився перед російськими нафтотрейдерами за те, що уряд України не давав їм можливості працювати, і додав, що український уряд — найгірший у Європі, і він (Ющенко. — Ред.) шкодує, що призначив Тимошенко на цю посаду». Ющенко «запропонував їй (Тимошенко. — Ред.) приєднатися до СДПУ(о) і написати заяву про відставку. А потім запросив усіх, крім Прем'єра, в іншу кімнату випити шампанського».

      Свідок із президентської сторони розповів «ДТ» про це так: «Президент був послідовним і закликав російську сторону поводитися по-партнерськи стосовно України й не влаштовувати паливну кризу щоразу, як починається посівна. Також він сказав про те, що уряд надміру використовував неринкові важелі при врегулюванні кризи. Однак Юлія Тимошенко заявила, що категорично не згодна з указом Президента і переконана: уряд усе робив правильно». Ющенкові це не сподобалося... «Прем'єр дозволила собі нечуване: перед іноземними гостями критикувати рішення Президента. У зв'язку з чим Віктор Ющенко сказав, що в такому разі вона може написати заяву про відставку і йти разом з СДПУ(о) та «Регіонами» дудіти в дудки і стукати в барабани», — зазначає джерело з боку Ющенка. Опустивши частину дискусії, підсумуємо: пані Прем'єрка заперечувала главі держави тричі! Наприкінці В.Ю. нібито сказав: «Сьогодні шампанське пити не будемо» і, звертаючись до російських нафтотрейдерів, додав: «Ми це зробимо наступного разу за ваш рахунок». Прес-секретар Ющенка Ірина Геращенко також висловила здивування з приводу того, що після зустрічі нiбито відбувся якийсь фуршет.

      У цьому й полягає суть скандалу. Звісно, слова про відставку були продиктовані емоціями (на чому наголошує знову ж  Геращенко); з уряду Тимошенко не пішла б (навіть якби їй відкрилася вигідна дорога у цивілізовану опозицію), але публічні звинувачення й «вироки» справді були. І стали ще одним свідченням непростих взаємин нових глав держави та уряду. Саме на такі стосунки в гірші часи виходили Кучма і Марчук, Кучма і Лазаренко, Кучма й той самий Ющенко... Ситуацію потрібно терміново рятувати, і коментарі для залагодження конфузу не забарилися. Показавши, що не все так погано у нашому домі.

Memento Майдан

      Першою відновлювати картину мирного співіснування почала Прем'єр-міністр. Юлія Тимошенко через свою прес-службу наголосила, що між нею та Президентом Ющенком залишаються «теплі й дружні стосунки». Мало того — «так було вчора, так є сьогодні і так буде завжди». І «ці стосунки нікому не вдасться зруйнувати» — вже не вперше наголошує Юлія Володимирівна, явно маючи на увазі нехороше оточення Віктора Андрійовича. «Ми — єдина команда, яка прийшла до влади всерйоз і надовго. Ми відчуваємо величезну відповідальність перед людьми, які привели нас до влади, які сподіваються і розраховують на нас. Ми ніколи не зрадимо їх сподівань, — ідеться в коментарі Ю. Т. — Ми разом ідемо вперед, і нас не зупинити жодними інформаційними диверсіями. А тому попрохала б журналістів не перейматися політичними чутками та плітками».

      Другим виступив Президент — на той час (після обіду суботи) також не сам, а через свій інтернет-сайт. «Я довіряю Прем'єр-міністру, моя в цілому позитивна оцінка роботи уряду незмінна. Не помиляється той, хто нічого не робить», — сказано в коментарі Віктора Ющенка. Щодо конкретного приводу для розбіжностей — бензинової кризи, яка стала «великим іспитом та уроком для влади», то «сьогодні ця проблема позаду... Ми знайшли формулу вирішення нафтової проблеми, тому що знайшли в собі мужність вести відкритий, публічний і чесний діалог, приймати важкі й відповідальні рішення і всередині команди, і ззовні. Це було непросто для всіх учасників дискусії, але командний дух переміг», — підкреслив Президент. Він, як і Тимошенко, висловив переконання, що ніхто і ні за яких умов не вплине на єдність їхньої команди. «Круті повороти слабких роз'єднують, сильних — єднають, — зазначено на сайті www.president.gov.ua. — ...Ідеали Майдану, чесність, прозорість і відвертість влади залишаються з нами, і ніщо не змусить нас відійти від цих ідеалів, відступитися від присяги, яку ми дали нації, від чесності й прозорості у нашій політиці. Ми пам'ятаємо гасло Майдану: «Разом нас багато — нас не подолати!»

      Пізніше прес-служби Президента та Прем'єра розповсюдили ще й спільну заяву. В ній «чутки» про погрозу відставкою також не спростовані, але знову — щоб мало не здалося — фігурує вже обопільний висновок: Ющенко і Тимошенко — єдина команда, робота якої направлена на втілення спільної мети — проведення системної реформи в Україні, ...демократизацію суспільства та покращення життя людей».

На десерт — «канівська трійка»

      Звісно, питання залишилися й після цього. Зокрема, про те, чому команда «ліберально-ринкового» Президента не вказує на помилки «адміністративної» Прем'єрки в самому їх зародку, а, складається враження, навмисно вичікує загострення різноманітних криз? Чому для цього не задіяно механізм обміну думками й вироблення рішень на стадії РНБО? Чому довірлива розмова між двома першими людьми держави — власниками найбільших рейтингів і неподільної довіри Майдану — відбулася лише в суботу, коли шило вилізло з мішка в тридцяти місцях? І чому обидві сторони не хочуть розуміти, що не настільки важливими є конкретні постаті на чолі держави та Кабміну, наскільки потребує вдосконалення сама система стосунків між Банковою й Грушевського. Адже це страшно, коли лідери нової влади залюбки беруться грати фарсові ролі влади старої.

      Сподіваємося, відповіді будуть. А перед тим був вечір суботи і неділя. В суботу Віктор Андрійович із родиною та Юлією Володимирівною пішли на фінал «Євробачення», сиділи поруч і жваво про щось говорили — чи то про клятих росіян із їхнім 95-м бензином, який уже є, але по 3.20, чи то про вбрання Гелени Папарізу. (Потім Ющенко, вручаючи гречанці пектораль, вразив громаду рекордно короткою промовою. А Тимошенко, зійшовши з VIP-ложі, вразила народ найкарколомнішим нарядом за весь час прем'єрства: сукня з корсетом у вигляді шкіряних ремінців та вшитими в них штучними трояндами плюс хутряна горжетка з мереживними рюшами всередину, — мабуть, це вбрання символізувало її знову розквітлий настрій).

      А наступного дня в них був уже Канів, у компанію двоє Ю. взяли Голову ВР Володимира Литвина і створили щось на кшталт «канівської трійки». З одного боку, недавня історія вже показала нестійкість коаліцій, які творяться «під вибори» на Чернечій горі. Але з іншого (виносячи за дужки тему Литвина) — у Ющенка й Тимошенко тільки такий шлях і залишається. Потрібно терміново шукати клей, який з'єднав би надтріснутий граніт Майдану, а напередодні виборів-2006 це може бути в першу чергу остаточне оформлення спільного блоку з чітким розподілом ролей та партійних квот.

 

ЦИТАТА

      У Ющенка і Тимошенко багато в чому відмінні погляди на побудову і роботу економіки країни. У першого — ліберально-ринкові, у другої — регулятивні. У Ющенка свої аргументи, у Тимошенко — свої. Був мільйон можливостей для обміну цими аргументами. У закритому режимі. Проте кожен пройшов свій шлях помилок і прийшов до нинішнього загострення, котре конфузить Україну. І перед ким!..

«Дзеркало тижня», 21.05.2005.

* * *  

      Невже ці люди не розуміють, що від них залежить Країна, що їхні вiдносини не належать їм, що в разі їхнього остаточного розколу та протистояння Майдан перетвориться на Майданек мільйонів надій!? Насправді ж виникаючі клінчі — це суб'єктивні дрібниці, які виглядають мізерними на тлі колосальних обсягів завдань, що стоять перед новою владою, на тлі поки ще величезних можливостей і все ще величезної любові електорату. Але диявол — у дрібницях, в амбіціях і в недовірі. Насправді ж ця команда для перемоги має все. Їй потрібен лише екзорсист.

«Дзеркало тижня», 21.05.2005.

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>