Наперсточний партнер? Чому допомога Україні не цікава Америці

Кремлівський диктатор владімір путін уміло смикає за видимі та невидимі нитки.

 

Кандидат у президенти США республіканець Дональд Трамп рішуче, не приховуючи, блокує військову і гуманітарну допомогу Україні.

 

Та й чинний президент Джозеф Байден після слів про підтримку України — кроків не робить. 

 

Притому, що більшість американських виборців підтримують українців.

 

Звісно, Трамп не хоче успіху Байдена в Україні, оскільки це може посилити виборчі позиції Джо.

 

У своїх виступах «помаранчевий» Дональд акцентує, що Україна, війна в ній — це проєкт Байдена. І він його провалює. Як і Афганістан. 

 

Трамп як президент обіцяє закінчити війну «за 24 години». Зважаючи на його чергову заяву про те, що якби він був президентом США, то й Іран не бомбардував би Ізраїль, — це його самонавіювання. 

 

Водночас і Байден не використовує жодних своїх повноважень як глави уряду для підтримки України.

 

І якби Україна сьогодні мала хоча б третину тієї допомоги, яку США, Британія та інші наші типу партнери надають Ізраїлю, що продемонструвала ніч із 13 на 14 квітня, то Київ сьогодні міг би диктувати певні умови москві. 

Причин чимало. Ми зосередимось на найважливіших для України. 

 

Перша — електоральна. Ймовірно, Байден підтримує невисоку температуру конфлікту в Республіканській партії українським питанням, намагаючись її розколоти. Це гра? 

 

Водночас чим ближче до виборів, тим менше шансів у демократів скористатися втратою моральних імперативів республіканцями для перемоги в штатах, що коливаються, і підтримки незалежних виборців. 

 

Друга. Страх перед гіпотетичною загрозою Третьої світової війни через соціопатію путіна. Джо вбачає свою головну місію цього не допустити.

 

Автори причини ступору Джо Байдена — радник президента з питань нацбезпеки кремлеорієнтований Джейк Салліван та глава ЦРУ Уїльям Бернс. Вони створили у президента Байдена стійку залежність від страху перед владіміром путіним. 

 

Голова іноземного комітету Палати представників Конгресу Майкл Макколл прямо сказав, що радник чинного президента з нацбезпеки Салліван «купився на провокації росіян про їхню здатність здійснити ядерний удар по Штатах, якщо Вашингтон передасть ЗСУ надто багато зброї». 

 

Так, звісно, очікувати благопристойності від кривавого очільника кремля марно. Згідно з воєнною доктриною рф, вона може застосувати ядерну зброю винятково в умовах війни, що загрожує основам її існування.

 

Але не під час проведення так званої СВО. Тому що це змінило б правила гри для всіх. І ще близько двох десятків країн одразу ж запаслися б ядерною зброєю. 

 

Водночас Байден перебуває в полоні ілюзій, вважаючи, що може виграти шахову партію у війні України з росією на далекій відстані від шахівниці. 

 

Він, погано приховуючи паніку, зреагував на прогноз президента Франції Еммануеля Макрона про можливість участі у війні НАТО.

 

«Військ США в Україні ніколи не буде», — сказав як відрізав Байден. І навіть під тиском партійних союзників — міністра оборони США Ллойда Остіна, держсекреатря США Ентоні Блінкена та рейганістів-республіканців — він так і не зміг, не наважився запропонувати стратегію протидії росії й допомоги Україні для перемоги. 

Тож усе, що Байден оприлюднює, — реакція страху, яку не демонструє силу глобального лідера. Усі сьогоднішні висловлювання Байдена — стратегія без рамок, із повною невизначеністю та ідеологічною абстрактністю.

 

Саме вона завела Україну в глухий кут важкої оборонної й втратної війни. І вона щодня змушує українців приносити непомірні важкі людські, матеріальні та духовні жертви. Маючи величезні запаси й надлишки різноманітної передової та адекватної російській зброї, США відмовились передавати її ЗСУ. 

 

Вашингтон вигадує на своє виправдання різні версії й заперечення, жодна з яких не є ані правдивою, ані виправданою. 

 

Ціна американської допомоги Україні мізерна — 0,32% від ВВП — порівняно з примусом України віддати всю ядерну зброю, разом зі стратегічними бомбардувальниками й тисячею ракет Х-55 росії та показового знищення найбільш передових озброєнь разом із підписанням підступної Будапештської угоди, в якій, виявляється, жодних гарантій не було. 

 

Саме ця політика Вашингтона може призвести до зникнення українського етносу і втрати назавжди природного права на свою державу. 

Також Байден і Трамп несподівано зробили відповідальним за допомогу Україні маловідомого конгресмена з Луїзіани, правого консерватора-євангеліста, спікера Майка Джонсона. Нитки управління котрим тримає Трамп. 

 

Байден і його команда випрошують у нього голосування для України. Майк Джонсон своєю чергою використовує принцип гри в наперстки — а спробуй вгадати, де та кулька.

 

І доки Трамп не дасть свою згоду, Джонсон не поставить жоден законопроєкт про гроші для України на голосування. 

 

Під час останнього візиту до Києва Джейк Салліван, криво посміхаючись, переконував у потужній двопартійній підтримці Конгресом пакета допомоги Україні. І пообіцяв, що Україна отримає ці гроші.

 

Щоправда, не сказав як, бо демократів за потреби 218 голосів налічується 213. 

 

Спікер Джонсон притиснутий до стінки очікуванням заборонного твіту Трампа та вагою несподіваної влади глобального масштабу разом з біблійними принципами, які він часто порушує.

 

Також він до смерті боїться колишньої подруги, блондинки Марджорі Тейлор Грін із Кентуккі.

 

Одіозна республіканка-конгресвумен, відома своїми ультраправими та антиукраїнськими поглядами, в новій порції скандальних заяв звинуватила Україну в нібито «війні проти християнства» і заявила, що росія захищає християн. 

 

Вона вже в процесі ініціації процедури відставки Джонсона через закулісну змову з демократами. 

 

Їхній лідер Хакім Джеффріс обіцяє дати «розумну кількість голосів» на підтримку спікера. Бо попередника Кевіна Маккарті за якоюсь таємною стратегією зняли з посади саме демократи.

Отже, 218 конгресменів-республіканців усе тісніше гуртуються навколо Трампа. Спроба створити «рейганівську опозицію» всередині партії провалилася. Крайніх правих трампістів — понад дванадцять.

 

 

Серед демократів у них є ситуативні союзники — ліві ультрас. Праві — проти допомоги Україні та схиляються перед путіним. Ліві — проти Ізраїлю і їм жаль Палестину з ХАМАСом. 

 

Нещодавно видання Guardian повідомило, що 36 демократів з Конгресу і найближча союзниця Байдена, блискуча ексспікерка Ненсі Пелосі написали лист, в якому закликали президента і держсекретаря Блінкена припинити постачання зброї Ізраїлю.

 

Байден і сам за кілька годин до цього закликав Ізраїль та його прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньяху зупинити ескалацію і пригрозив припинити військову підтримку.

 

Через 48 годин армія оборони Ізраїлю вивела всі свої наземні війська з південної частини Сектору Гази, в якій залишається лише бригада «Нахаль». 

 

Сьогодні це все виглядає як ігри для світової спільноти. 

 

Однак щодо України, то навряд чи варто розраховувати на широку підтримку законопроєкту сенату з 61 мільярдом доларів. Праві все більше нагадують секту на чолі з проповідником — «великим і мудрим» Дональдом. 

 

«Америка — передусім, і ми зробимо знову її великою. Даючи гроші Україні, Байден ігнорує власну безпеку на південному кордоні, де потік мігрантів досяг безпрецедентного рівня», — голосить Трамп.

 

Оскільки Байден погодився майже на всі вимоги республіканців з фінансування захисту південного кордону, то причетний спікер змушений був вдатися до зовсім абсурдної вимоги.

 

Тепер він вимагає скасувати мораторій Байдена на видобуток і експорт американського скрапленого природного газу — метану — з нових місць родовищ на період вивчення його впливу на зміну клімату.

 

Трамп посилає сигнали виборцям і решті світу, що Байден не здатен виконувати функції президента, що він слабкий, не контролює внутрішню політику і не може ухвалити жодного рішення без погодження Трампа.

 

Це жорстка агресивна політтехнологія, яка чи не єдина дає йому можливість триматися на першому місці електорального рейтингу. Незважаючи на важку й глибоку особисту кризу через конфлікт із законом.

 

А через пасивність президента Байдена США скотилися у «стратегію невизначеності». 

 

Розуміючи логіку путіна розширити ескалацію локальними конфліктами на чутливій для США геополітичній точці, президент Джо Байден і союзники продовжать фінансувати росію створенням гарантованої можливості вести тривалу війну в Україні.

 

Свідомо не надаючи Україні обіцяну військову допомогу і навіть блокуючи її можливості справедливих ударів у відповідь по російській території. 

Незважаючи на злам світового порядку кремлем, вчинення ним щоденних терористичних актів, воєнних злочинів і актів геноциду, проведення в цих умовах псевдовиборів глави держави, навіть і на українських територіях, Джо Байден не наважується на зміну статусу росії в РБ ООН, визнання її державою-терористом і заперечення міжнародної легітимності владіміра путіна.

 

Навпаки, частина його адміністрації веде таємні перемовини з москвою і шукає формулу мирних переговорів ціною значної частини українського суверенітету.

 

Це лише заохочує, мотивує і робить ще більш самовпевненим владіміра путіна. Слабкість адміністрації Байдена він використовує для деморалізації передусім союзників, які жили до цього часу під американською парасолею.

 

Цьому сприяє і Трамп, який чинить як руйнівник 75-річного євроатлантичного альянсу. «Завдяки» йому в Конгресі з’явився «Кокус Путіна», лідером якого стала Тейлор Грін. Ще 10 конгресменів на чолі з нею стабільно голосують проти України й за кремль. 

 

У 2022 році, коли Палата позбавляла росію статусу «нормального торгового партнера», вісім республіканців були проти.

 

Через кілька днів після Бучанської різанини шість республіканців із цієї групи виступили проти документування воєнних злочинів росії.

 

Сенатор Чіп Рой із Техасу висловився досить цинічно: «У США немає юридичного або морального обов’язку приходити на допомогу будь-якій зі сторін у цьому іноземному конфлікті».