Російська рулетка: в Україні можуть обмежити військовослужбовцям ЗСУ доступ до онлайн-казино

Петицію про обмеження роботи онлайн-казино опублікував на відповідному сайті військовослужбовець 59-ї бригади Павло Петриченко.

 

За його словами, гральний бізнес завдає великої шкоди українській армії та українському суспільству.

 

Петиція в рекордні терміни, менш ніж за добу, зібрала 26 тисяч голосів.

 

Володимир Зеленський відреагував і зазначив, що в Україні буде врегульовано питання роботи цих віртуальних закладів. 

 

Павло Петриченко просить президента ініціювати законопроєкт, який передбачатиме на час воєнного стану заборону азартних ігор та доступу до онлайн-казино для військовослужбовців і включатиме заборону реклами азартних ігор з використанням символіки ЗСУ та будь-якої символіки чи предметів, пов’язаних з війною та армією.

 

Документ має містити заборону благодійним фондам співпрацювати з учасниками грального ринку, а військовим частинам — приймати на баланс майно у вигляді благодійної допомоги від учасників грального ринку або пов’язаних з ними фізичних чи юридичних осіб, заборону ломбардам приймати дрони, тепловізори та інші схожі товари подвійного призначення й зобов’язати інтернет-провайдерів і мобільних операторів блокувати веб-сайти нелегальних казино.

 

«Військовослужбовці вже третій рік перебувають далеко від своїх сімей, у стресових умовах та без можливості повноцінного відпочинку, тож є особливо психологічно вразливими. Для багатьох з них азартні ігри стають єдиним способом справитись зі стресом, а тому швидко викликають дофамінову залежність та послаблюють їхній самоконтроль. Непоодинокі випадки, коли ігрозалежні військовослужбовці витрачають на ігри все своє грошове забезпечення та беруть мікрокредити, цим заводячи себе та свої сім’ї в боргову яму, або ж здають у ломбарди дрони та тепловізори, завдаючи шкоди не лише собі, а й побратимам», — ідеться в петиції.

 

Зазначимо, що проблему лудоманії визнають і в ЗСУ, і в Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Її керівник Іван Рудий у січні 2024 року закликав депутатів дозволити командирам батальйонів вносити своїх бійців у реєстр осіб, яким буде обмежено доступ до онлайн-казино.

 

За деякими оцінками, українці програють в онлайн-казино близько 144 мільярдів гривень на рік. У співвідношенні до ВВП це 2,2% за 2023 рік. Великий відсоток тих, хто програє, — військові.

 

Тож абсолютна більшість української спільноти — категорична: азартні ігри та букмекерські контори під час війни мають бути заборонені. Занадто багато цивільних громадян та військових витрачають останні кошти на заздалегідь програшні надії трохи збагатитися.

 

Волонтери вже пишуть, що військові через емоційно-психологічні травми все частіше стають жертвами казино, це історії про те, як бійці, що влізли в борги через програні кошти, продають волонтерські тепловізори, про постійні конфлікти всередині підрозділів з лудоманами та інше. Інколи ця залежність закінчується депресією та навіть суїцидом. Страждає моральний стан військових, крім того, створюється проблема на майбутнє. 

 

Олексій Гончаренко, народний депутат від фракції «Солідарність», пише: «Людина пробула рік-два на передовій. Отримувала там умовно від 60 до 150 тисяч гривень. Замість того, щоб купити житло, інвестувати чи просто відкласти гроші, — все програла. Далі повернеться назад у цивільне життя — і нічого не має. Підвищене відчуття справедливості. Нерозуміння суспільства плюс відсутність майна створять із неї ідеальну мішень для кримінального світу». 

 

Питання онлайн-казино під час війни значно глибше, ніж здається. «Багато російських онлайн-казино таргетують рекламу, аби отримати доступ до персональних даних військовослужбовців та інших громадян, що несе безпосередню загрозу національній безпеці нашої держави. Борги військовослужбовців з ігровою залежністю також можуть стати елементом тиску з боку спецслужб країни-агресора», — пише автор петиції Петриченко.

 

Відомий блогер Юрій Гудименко додає: «Людина з боргами — найподатливіший інструмент для вербовки. Росіяни знають про це не гірше за нас і користуються гіперактивно. А наш боєць з боргами — це просто подарунок для них. Прикладів не буде, але, на жаль, не через те, що їх немає».

 

Як вирішувати цю проблему — думки розділилися. Приміром, Андрій Омельченко, власник компанії TedeeUa, переконаний: «Заборона — це найгірший шлях у роботі із залежностями. Заборона не вирішує питання алкогольної залежності, наркозалежності та ігроманіі». 

 

Якщо людям заборонити легальні шляхи — знайдуть нелегальні… Після гучних скандалів, пов’язаних із гральними компаніями, та відповідних кроків з боку наглядових органів обсяги податкових надходжень від грального сектору різко виросли. І противники будь-яких обмежень вважають це «добром» для суспільства.

 

Бізнес азартних ігор легалізували тільки в 2020 році, але на сьогодні ми маємо практично безконтрольний ринок. Профільний закон містить обмеження щодо змісту реклами азартних ігор та місць її розповсюдження (наприклад, не можна це робити в громадському транспорті, на білбордах, транслювати по радіо вдень, а також подібна реклама «не повинна формувати думку, що в азартній грі легко виграти»).

 

Однак на практиці ці обмеження не працюють. Зовсім. Реклама грального бізнесу невпинно росте, а всюдисущий ШІ (штучний інтелект) додає їй алгоритм, який буквально робить людей залежними.

 

Соціальний військовий психолог Олег Покальчук зазначає: «Війна не наділяє людей новими рисами, але посилює наявні. Якщо в людини є схильності до залежностей, то на війні вона матиме більшу спокусу грати або вживати алкоголь. Особливо вразливими до травм війни є самотні військові. Їм нема про кого піклуватися, кому надсилати гроші та з ким тримати комунікацію поза фронтом. Медіа та командири не обіцяють їм життєвого успіху, а реклама обіцяє: два кроки — і ти багатий».

 

З початком війни рекламний ринок спорожнів, проте частка «азартного» сегменту від загального хронометражу всіх категорій реклами на ТБ у 2024 році зросла до 3%, тобто перевершила довоєнний рівень утричі. Прихована реклама на користь грального бізнесу, за даними Інституту масової інформації (ІМІ), в стрічках новин популярних онлайн-медіа зросла з 12,4% до 16,4%. 

 

Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії, нагадує: «Сьогодні маємо вал обурення гральним бізнесом у соцмережах, спричинений масованою незаконною рекламою азартних ігор. Завдання держави — контролювати, щоб цієї реклами не було багато і щоб вона не була спрямована на вразливі категорії населення». 

 

Цинізм ситуації в тому, що гральний бізнес навмисно спрямовує свою рекламу на військовослужбовців, використовуючи символіку ЗСУ у своїх онлайн-казино та «відбілюючи» свою діяльність пожертвами на армію. 

 

«Азартні ігри на час військового стану треба заборонити. Їхні податки нівелюються зламаними життями бійців. Жодні донати онлайн-казино не компенсують шкоди, якої вони завдали армії», — резюмує молодший сержант 59-ї ОМПБр Павло Петриченко.