Зброєю приниження і залякування цивільних у російсько-українській війні є насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК).
І це не тільки ґвалтування, а й примус оголювати тіло чи дивитися на насильство над іншими.
І це не просто поодинокі випадки звірств російських нападників, а стратегія, що заохочується вищим керівництвом рф.
Попри те, що основну частину СНПК вчиняють щодо жінок, не поодинокі випадки є також щодо чоловіків, літніх людей і навіть дітей. Станом на зараз прокурори зафіксували понад 270 фактів СНПК.
Однак реальні цифри вищі щонайменше у п’ять разів. Досвід балканських країн показує, що постраждалі можуть повідомляти про СНПК через понад 10 років.
Про це йшлося нещодавно в Києві на дводенній конференції «Відновлення прав постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом: елемент миру та світової безпеки», що зібрала представниць майже 100 жіночих громадських організацій з різних куточків України, які часто першими чують історії постраждалих та надають їм підтримку.
Виступали на заході, зокрема, Праміла Паттен — спеціальна представниця Генсекретаря ООН із питань сексуального насильства в умовах конфліктів, Андрій Костін — генеральний прокурор України, Деніз Браун — координаторка програм ООН у нашій країні.
«Ця конференція дає можливості гарантувати, що вцілілі не будуть забуті, привернути увагу до їхньої хоробрості та необхідності забезпечення справедливості», — сказала у відеозверненні герцогиня Единбурзька, представниця королівської родини Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.
Модераторками заходу були правозахисниці: Людмила Гусейнова — громадянська журналістка, директорка з комунікацій ГО «СЕМА Україна», яка об’єднує постраждалих від насилля жінок, та Лариса Денисенко — письменниця та медійниця.
Керівниця Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» Христина Кіт зазначила: «Минуло два роки з початку повномасштабного вторгнення, і станом на сьогодні для нас важливо спільними зусиллями давати чіткі відповіді на запитання постраждалих від СНПК, які механізми зараз працюють для відновлення їхніх прав і підтримки. І ці відповіді та механізми мають бути спільною роботою як уряду України, так і урядів країн Глобального альянсу з попередження сексуального насильства під час війни, так і міжнародних та українських громадських організацій. Платформа, яку ми організували, є тим майданчиком, у рамках якого ми сьогодні можемо погодити спільні подальші кроки та зусилля».
Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина презентувала перший в Україні проєкт з невідкладних проміжних репарацій для постраждалих від сексуального насильства під час війни.
«З самого початку повномасштабної війни ми почали отримувати інформацію щодо випадків злочинів сексуального насильства та застосування тортур до українського населення з боку російських військовослужбовців. Ми об’єдналися всередині країни та з нашими міжнародними партнерами й почали діяти на користь постраждалих», — констатувала посадовиця.
Проєкт передбачає виявлення та ідентифікацію постраждалих від сексуального насильства, визначення відповідності кожного окремого випадку критеріям сексуального насильства, а також безпосередню виплату проміжних компенсацій ідентифікованим постраждалим до кінця жовтня 2024 року. Їх поки отримають 500 осіб.
