Особливості національної їзди в маршрутках кожен киянин відчуває на собі щодня. «Не дрова ж везеш», — закричала сьогодні зранку моя знервована сусідка до водія. Як і треба було чекати, на «наїзди» у свій бік перевізник навіть не зреагував. Він і далі «набивав» стару «газельку» «стоячими», а то й «висячими», здираючи з пасажирів гроші за послуги... І хоча наш народ уже майже змирився з тим, що їздити на одній нозі йому доводиться і з дому, й додому, проте має ж хтось відповідати за якість перевезення пасажирів у, соромно сказати, столиці?
У головному управлінні транспорту, що при Київміськадміністрації, обіцяють, що ситуація на київських дорогах покращиться з наступного року. Тоді в серці України має з'явитися 250 нових бусиків. Від нинішніх маршруток вони відрізнятимуться більшою місткістю. Ще одна позитивна зміна, що чекає на киян, — відкриття нових маршрутів. Останніх має з'явитися аж десять.
Утім фахівці інституту «Київінжпроект» стверджують, що невелика ємність маршруток на транспортну проблему столиці впливає мало. Причина всіх заторів у іншому — столичні дороги не пристосовані для такої кількості бусиків... «У всіх європейських країнах давно відмовились від маршрутних таксі, не побачиш і жодного тролейбуса, бо вони створюють пробки й аварійні ситуації. Деякi європейці віддають перевагу містким двоповерховим автобусам, тому маршрутні таксі — це «фішка» країн СНД», — переконує заступник директора інституту «Київінжпроект» Володимир Воробйов. До того ж, за його словами, у Києві досі не добудовано об'їзні дороги для транзитних вантажівок, тому і тягнуться «суперваговики» через центр. Зручностей це, зрозуміло, не додає.
Утім самі водії вбачають корінь проблеми у відсутності водійської етики на київських дорогах. Куди поділася водійська солідарність, частково пояснює статистика: 68 відсотків водіїв столичних маршруток — некияни. «Що можна взяти з молодого хлопця, який отримав права десь там у Зачепилівці й одразу приїхав працювати на київські дороги. Та ж тут у нас можна елементарно розгубитися, хоча б від незвички — при такому-то швидкому русі», — розповідає водiй Володимир Іщенко. У чоловіка за плечима десятирічний стаж, каже, що київські дороги знає, як себе.
«Ви бачили, які «стаханівські змагання» на автострадах влаштовують водії маршруток, вони ж їздять наввипередки, щоб заробити додаткову гривню, гальмують посеред дороги. От вам і пояснення, чому стільки аварій і пробок... раніше такого не було!» — обурюється Володимир Іщенко.
«Це тяжка і небезпечна робота, на яку кияни йдуть неохоче. Їм не кортить прокидатися о четвертій (а по святах навіть о першій годині) й рушати на роботу за смішні для киянина гроші — 800 гривень», — пояснює перший заступник начальникa Головного управління транспорту Київміськадміністрації Іван Шпильовий.
Утім цілком імовірно, що вже з наступного року правила добору для водіїв ускладнять. Принаймні такі заходи передбачено в «Програмі розвитку дорожнього руху та його безпеки на 2003—2005 роки». Її, за словами начальника Головного управління транспорту столиці Івана Салія, Київрада має прийняти найближчим часом. «Нас підтримує багато депутатів. Я думаю, програму ухвалимо більшістю голосів», — переконаний він.
Водночас кількість дорожньо-транспортних пригод у Києві за останні два роки виросла вдвічі. «Наразі в столиці є аж 574 місця концентрації аварійних ситуацій — це більше норми», — констатує заступник начальника управління ДАI ГУ МВС у місті Києві Микола Євдокимов. За його словами, для того, щоб зменшити аварійність на столичних дорогах, необхідно поставити розмежувальні знаки та огорожі. «У нас страшна ситуація була на проспекті Ватутіна, доки ми не встановили там огорожу, виключивши можливість забороненого переїзду водіїв на інший бік. Як тільки ми це зробили, тамтешнiй ДАI одразу жити легше стало», — розповідає Микола Миколайович. Для того щоб водії нормально орієнтувалися, куди ж їм їхати у столиці, треба встановити 900 щитів, а більш як 350 щитів необхідно замінити, і то терміново.
Ускладнюють рух на київських дорогах і несанкціоновані парковки, своїми металевими «кониками» автомобілісти перекривають 40 відсотків проїжджої частини центральних районів столиці. Цікаво, що боротися з такими правопорушниками даішникам вкрай складно, позаяк штраф за недозволену парковку складає аж три з половиною, а для зовсім нахабних — вісім із хвостиком гривень. «Такий штраф для людини, яка їздить на власному авто, просто смішний. Після того, як було заборонено знімати номери з машин правопорушників, ми фактично залишилися без жодних засобів впливу на автомобілістів», — каже Микола Євдокимов.
Не більші штрафи приписані законом і для водіїв маршруток, і це тоді, коли свій штраф водій «компенсує» за півмаршрута. «Я вже просто не знаю, як ще можна боротися проти порушників, ми не маємо на них ніяких важелів впливу», — каже Микола Євдокимов.
Перед тим як їхати на роботу на своїй звичній 201-й маршрутці, яка щодня доставляє мешканців Борщагівки до Шулявки, я вирішила перевірити й своїх водіїв. «У Києві я останніх два роки, до цього по Білій Церві «колесив», — розповів мені 26-річний водій Віктор. На питання, чи допікають штрафами «даішники», тільки відмахнувся. «Та штрафи у «ментів» — курям насміх, а от те, що права за «стоячих» відбирають, це вже невесело. От у мене сьогодні забрали, але де таке в законі написано, що їм дозволено у нас права забирати», — крикнув він, заводячи двигун. «То як же ви без прав їздите?» — наївно перепитала я. «А отак і їздимо, дівчинко: хочеш вижити — тримайся», — хвацько підкинув білоцерківський Вітька.
До речі...
За розрахунками фахівців київського управління транспорту, на всі потреби столичного транспорту необхідно щонайменше 23 мільйони гривень, тоді як отримали транспортники лише 5 мільйонів.
Щороку на українських дорогах внаслідок дорожньо-транспортних пригод гинуть близько шести тисяч чоловік, ще 190 тисяч отримують травми різних ступенів тяжкості.
