І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Депутати «печуть» «соціальний хліб»
08.10.2003
Мабуть, за роки незалежності українському селу ще не було так важко, як цьогоріч. Убиває не так неврожай, як абсурдність ситуації: якщо пшениця не вродила, то її мало і ціна «зашкалює» за 1000 гривень за тонну, а якщо, приміром, соняшник чи буряки дали непоганий урожай або на кабанчиках наросло добряче сало, то прибутки падають удвічі. Кабмін тільки розводить руками: «Ти ба, хто б міг подумати?! Але ж соняшник ще не подешевшав до 500 гривень за тонну, то ми в ситуацію і не втручаємося». Постарайтеся, зрозумійте урядовців і почекайте, поки ціни впадуть ще. Словом, на тлі пасивності виконавчої влади центр аграрного «тяжіння» переноситься «під купол» до законодавців. «УМ» подумала і запропонувала співпрацю голові аграрного комітету Верховної Ради Іванові Томичу, який відтепер двічі на місяць ділитимиться з «УМ»ом парламентськими новинами і відповідатиме на запитання читачів — звичайно, якщо такі будуть.
Іван ТОМИЧ
голова Комітету ВР з питань аграрної політики і земельних відносин
Минулого четверга Верховна Рада розглядала три важливих законопроекти: один стосувався оренди землі, інші два — нинішньої ситуації на хлібно-зерновому ринку, продовольчої безпеки держави. Закон «Про оренду землі», який діє сьогодні, прийнято у 1998 році, він непоганий. Але п'ять років роботи показали, що потрібен новий закон, бо правовий захист власників паїв потребує серйозного покращення. Законом «Про виділення земельних часток (паїв) у натурі» ми дещо захистили пайовиків, але питання власності при орендних відносинах ним не врегульовані.
Приміром, останні півтора роки ламають списи навколо простого питання: якою має бути орендна плата за землю. Спочатку, за указом Президента, від орендарів вимагали платити один відсоток від грошової оцінки землі, а потім іншим указом збiльшили цю суму до 1,5-2 відсотків, що призводило до численних суперечок на селі між орендарями і орендодавцями. У Верховній Раді з'явилися два законопроекти, але врешті-решт більшість депутатів погодилися, що орендар і орендодавець самі, на добровільних засадах, визначатимуть суму, порядок і терміни сплати орендної плати за земельний пай. Так закріплено у прийнятому в другому читанні і в цілому Законі «Про оренду землі», який ось-ось має надійти на підпис до Президента. Ні верхньої, ні нижньої межі орендної плати не буде, що дасть можливість вирішувати питання оплати за оренду землі на конкурентних засадах.
Окрім того, врегульовано питання використання землі (суборенди) третіми особами, охорони та збереження родючості паю орендарем, порядок розірвання договору оренди. Значною мірою ми знайшли спільну мову з Держкомземом, хоча якість держкомземівських законопроектів низька і їх роботу доводиться у комітеті фактично переробляти по-новому.
Водночас законопроект про продовольчу безпеку («Про внесення змін до деяких законів України (щодо подолання продовольчої кризи)»), запропонований народним депутатом Миколою Рудьковським, комітет, а слідом і депутатський загал відхилив. Але не тому, що депутати проти продовольчої безпеки в Україні, а тому, що запропоновані механізми можуть призвести до негативних для економіки наслідків. Зокрема, Рудьковський пропонував відмінити податок на додану вартість та мито на імпорт борошна. Ми категорично проти цього, бо 21 тисяча працівників борошномельної галузі в результаті залишилася б без роботи. Галузь зазнала б збитків на 150 мільйонів гривень — не можна відкривати кордони для імпорту борошна.
За нашими оцінками, до нового урожаю потрібно 3-3,5 мільйона тонн імпортних жита і пшениці. Щоб стимулювати імпорт, Микола Рудьковський пропонував звільнити від мита і податку на додану вартість імпортну продовольчу пшеницю і жито. Це дискусійне питання. Частково члени комітету його готові підтримати — скасувати ввізне мито на продовольство до 1 липня 2004 року, а не до грудня, як планувалося раніше. Що ж до відміни ПДВ, то ми зробили розрахунки і чітко стоїмо на тому, що сьогодні найефективнішою формою підтримки ціни на хліб є субсидування малозахищених верств суспільства через дотування окремих сортів хліба, введення так званого «соціального хліба». Ці позиції прописані в альтернативному законопроекті, внесеному членами бюджетного комітету Петром Порошенком і Людмилою Супрун, за нього проголосували в першому читанні. Можливо, з огляду на важливість рішення цей закон удасться допрацювати до наступного четверга.
