«До 2010 року Україна перейде на європейський рівень освіти. Це передбачатиме введення кредитно-модульної системи навчання у вищій школі, а також перехід на дворівневу вищу освіту: зі стін університетів та інститутів випускатимуть тільки бакалаврів та магістрів», — розповів на брифінгу з приводу Дня вчителя міністр освіти і науки Василь Кремень.
Зміни чекають і на базові середню та старшу школи. Нещодавно Міністерство освіти і науки прийняло державні стандарти, визначило кількість годин на окремі предмети, а також затвердило концепцію профільної старшої школи. За нею старшокласники обиратимуть для себе один з п'яти напрямів: суспільно-гуманітарний, математично-природничий, технологічний, художньо-естетичний чи спортивний. Також залишається цьогорічна експериментальна система зовнішнього тестування. Як повідомив напередоднi Дня вчителя Василь Кремень, у Кабінеті Міністрів уже готується постанова про подальший розвиток тестування.
Також продовжуватиметься перехід до україномовного навчання. Нещодавно до такого рішення дійшло також управління освіти і науки Донецької області, де більшість населення говорить мовою сусідньої країни — російською. Такі ж програми будуть створені у багатьох інших регіонах, зокрема у Криму, переконаний Василь Кремень.
На думку міністра, фінансування системи освіти стало кращим. На сьогодні вже виконано план дев'яти місяців з комп'ютеризації шкіл. Технікою «обставлено» 800 класів у сільських школах. А до кінця року за рахунок коштів з центрального бюджету учням «подарують» ще стільки ж машин. Також нарешті народні обранці виділили гроші — 3,4 мільйона гривень — на довгоочікувану програму «Шкільний автобус».
Крім того, учні можуть уже не бігати книжковими крамницями у пошуках навчальної літератури. Уперше за останні роки бібліотечні полиці мають кардинально оновитися. Можливо, до першого вересня книжки ще й не надійшли, але у жовтні, максимум у листопаді підручники мають «поспіти», зауважив Василь Кремень.
Узагалі, цього року за парти сіли більше дітей, ніж у попередні роки. Повернутися учням на шкільні лави допомогла минулорічна операція Міністерства внутрішніх справ «Урок» із виявлення дітей, які не ходять до школи. Під час її проведення в Україні виявили 9,9 тисячі прогульників. Найбільше «пасують» заняття на Луганщині, Донеччині, Одещині, Івано-Франківщині. Діти не хочуть іти до школи з кількох причин. Зокрема, через несприятливу ситуацію у сім'ї та недостатнє матеріальне забезпечення. Одні діти не хочуть виглядати сіро на тлі своїх більш забезпечених однокласників. А інші замість шкільних задачок вирішують свою приватну — де підзаробити: хто листівки роздає, хто пляшки збирає.
Утім віднині така «лафа» з прогулюванням закінчиться. Нещодавно Василь Кремень підписав указ, згідно з яким, якщо дитина відсутня хоча б на двох уроках, викладач зобов'язаний повiдомити батькiв i дізнатися, що з дитиною сталося. Відмовки друзів з сусідньої парти на кшталт «він захворів» більше не прийматимуться.
До речі, вперше освітянам підвищили заробітну плату на 32 відсотки. Нині гаманець учителя щомісяця поповнюватиметься на 360 гривень. Щоправда, викладачі з досвідом отримують ще надбавки за стаж, а ось молодим педагогам не позаздриш.
А у вищій школі побільшало «мучеників науки». Більше половини цьогорічних випускників середніх шкіл стали студентами, з гордістю повідомив Василь Кремень. Ще 250 тисяч навчатимуться у закладах професійної освіти. Утім нині професійна освіта зіткнулася з тим, що не може задовольнити державне замовлення. Адже більшість абітурієнтів усе ж таки пробують свої сили у вузах.
І ще, віднині «гаряча лінія» Міністерства освіти і науки працюватиме не тільки під час випускних та вступних кампаній. Тепер студент зможе поскаржитися на свого екзаменатора, який вимагає «добровільних» внесків, і під час екзаменаційної сесії.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
