Лукашенко та інші друзі Брюсселя

Міністри закордонних справ країн ЄС позавчора на зустрічі у Брюсселі вирішили не подовжувати призупинені в жовтні санкції проти 170 білорусів, у тому числі проти президента Олександра Лукашенка. Скасування санкцій стосується також трьох білоруських компаній. З 1 березня високопосадовцям відмінять заборону на в’їзд до ЄС, а їхні активи буде розморожено. «Ми бачимо, що ситуація в цій країні покращується, це якраз те, що нам потрібно, й ми вітаємо цю тенденцію. В останні місяці діалог між ЄС та Білоруссю в галузі прав людини відновився, ця країна відіграє конструктивну роль у регіоні, зокрема в українському конфлікті», — заявила керівник зовнішньополітичного відомства ЄС Федеріка Моґеріні.

Рішення не поновлювати санкції було формально ухвалено через звільнення політичних в’язнів, мирне проведення президентських виборів і загалом покращення відносин між Брюсселем та Мінськом. А неофіційно пом’якшення ставлення ЄС до вищого білоруського керівництва пояснюють побоюванням Брюсселя, що Білорусь остаточно впаде в міцні обійми Москви. «Але, звичайно, ми не віримо наївно в те, що Білорусь не сьогодні-завтра зміниться, ми дуже пильно стежитимемо за ситуацією», — заявив, ніби виправдовуючись, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр. Водночас Євросоюз зберігає принаймні ще на один рік ембарго на поставки зброї до цієї країни та санкції проти чотирьох осіб, що їх підозрюють у причетності до зникнення двох опозиційних політиків, одного бізнесмена і одного журналіста.

Скасування більшої частини санкцій, які понад десятиліття тиснули на режим президента Олександра Лукашенка, зокрема через його недемократичні дії, обмеження свобод і наявність у державі численних політв’язнів, далося європейським дипломатам нелегко. Так, для Польщі зближення з Мінськом — експеримент, для Литви — необхідність, а шведи хотіли збереження санкцій, зауважує «Німецька хвиля». Ще рік тому нинішні повідомлення євродипломатії щодо скасування санкцій проти Білорусі виглядали б чимось зі світу фантастики. Але надзвичайний талант Лукашенка маневрувати, говорити потрібні речі у правильний момент і в потрібному місці, імітувати потрібні дії таки спрацював.

Вітольд Ващиковський, голова дипломатичного відомства Польщі, який виступив за скасування санкцій, називає це «певним експериментом», а для того, щоб переконатися у прогресі Білорусі та її бажанні співпрацювати з ЄС та Польщею, вже найближчими тижнями має намір прибути туди особисто з офіційним візитом. Проте низка країн, зокрема Швеція, досі виступала за збереження санкцій щодо режиму Лукашенка, а тепер погодилася на компроміс, тобто частину санкцій зняти, але іншу частину залишити. «Ми хотіли зберегти санкції щодо Білорусі, але те, що ми маємо сьогодні, — це добрий компроміс, що відкриває подальший шлях. Санкції є частиною широкої стратегії, яка передбачає взаємодію з Білоруссю. Тож ми виступили за зняття деяких санкцій, але за збереження інших», — пояснила шведський міністр закордонних справ Марґо Вальстрем. Водночас Рада ЄС і надалі критично ставиться до ситуації з правами людини в Білорусі, засуджує збереження страт, наполягає на проведенні демократичних реформ і більшій повазі до прав людини та свободи слова. Тож повного комфорту офіційний Мінськ і надалі не відчуватиме.