«Злагода» проти «Єдності»

07.10.2014
«Злагода» проти «Єдності»

Попри значну частину російськомовного населення, більшість виборців Латвії усвідомлює небезпеку з боку Москви. (з сайта fox30jax.com.)

На парламентських виборах, які відбулися в Латвії минулої суботи, найбільше голосів здобула проросійська політична сила «Злагода». Однак партії правлячої коаліції в сумі набирають більшість місць у Сеймі, тобто знову зможуть сформувати уряд без симпатиків Москви.

«Злагода» під керівництвом мера Риги Ніла Ушакова представляє інтереси російськомовного населення Латвії, частка якого в країні дуже значна. Підтримка партії становила 23% голосів виборців, або ж 24 місця у Сеймі. Це на сім мандатів менше, ніж прокремлівська сила мала в попередньому скликанні парламенту.

Партії, які утворюють коаліційний правоцентристський уряд Лаймдоти Страуюми, — «Єдність», «Союз «зелених» і селян» та «Національне об’єднання» (повна назва «Все для Латвії! — Вітчизні і Свободі/Рух за національну незалежність Латвії») — разом отримали майже 58% підтримки, що забезпечить їм 61 мандат. Крім того, до Сейму проходять нещодавно створені партії «Латвії — від душі» (7 мандатів) та «Об’єднання регіонів Латвії» (8). Загалом, на 100 місць у парламенті претендували 13 партій і блоків.

Те, що хоч на парламентських виборах знову перемогла опозиційна «Злагода», але загальна перевага залишилася на боці провладних політичних сил, оглядачі пояснюють реакцією на українську кризу. Виборці не лише тяжіють до стабільності, а й під впливом російської агресії щодо України усвідомлюють: під загрозою опинилася й національна безпека Латвії. Прем’єр-міністр Лаймдота Страуюма попереджала: що більше голосів здобуде проросійська партія, то в більшій небезпеці опиниться незалежність держави. «Злагода» пишається своєю угодою з кремлівською партією «Єдина Росія», її депутати єдині голосували проти засудження анексії Росією Криму. Водночас самі «злагодівці» намагаються дистанціюватися від іміджу «російської» партії, наголошуючи на тому, що серед членів партії — третина етнічних латишів. А свої зв’язки з Москвою вони пояснюють суто практичними міркуваннями.

Отже, чинна коаліція залишиться при владі, окрім того, вчора почалися переговори з парламентськими «новачками», які, цілком імовірно, також приєднаються до більшості. Якщо це станеться, то, можливо, з коаліції «випаде» її радикальне крило — «Національне об’єднання».

Загалом же зміна курсу Латвії не загрожує. Навіть попри те, що до Сейму не обрали чинного спікера Солвіту Аболтіню, яка фактично керувала країною.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>