«Здорове харчування дешевше, ніж шкідливе»

28.03.2013
«Здорове харчування дешевше, ніж шкідливе»

Говорячи про здоровий спосіб життя, лікарі на чільне місце ставлять раціональне харчування. Та чи завжди ми згадуємо ці поради, формуючи щоденне меню? Чи достатньо знаємо про продукти, якими наповнюємо свої «споживчі кошики» в супермаркетах і на базарах? Що із запропонованого асортименту корисне, а чого взагалі краще уникати, аби не зашкодити здоров’ю? З’ясувати ці моменти «УМ» вирішила в президента Асоціації дієтологів України, головного дієтолога Міністерства охорони здоров’я Олега Швеця.

 

«Уникаючи сніданків, швидше наберете вагу»

— Олеже Віталійовичу, недавно МОЗ оприлюднило нові рекомендації щодо здорового харчування. Про що йдеться?

— Насамперед нові рекомендації призначені для лікарів загальної практики сімейної медицини, які повинні бути трансмітером цих порад — доносити їх до пацієнтів. Глобальна проблема нашої державної системи охорони здоров’я в тому, що на цих посадах працюють люди, в яких, по–перше, немає належної мотивації, по–друге — часу, щоб повноцінно виконувати власні обов’язки. А якщо до цього додати ще брак сучасних знань, то у підсумку — ніяких результатів.

На жаль, наші громадяни мало знають про корисну їжу і відповідно — шкідливу, про те, яких продуктів слід споживати більше, а які — обмежувати в раціоні. Тому й виникла потреба в рекомендаціях, покликаних компенсувати брак знань. Одна із засад цих медичних порад стосується адекватності спожитих калорій та енергетичних витрат. А також — збалансованість та вміст важливих продуктів у раціоні. Це — так звана «здорова тарілка». У ній під час кожного прийому їжі чверть мають складати цільні злаки — каші та хліб із цільного борошна, чверть — овочі, ще чверть — фрукти, решта — продукти білкової їжі: м’ясо, птиця, риба. Плюс один молочний або кисломолочний продукт. Ось це — збалансоване харчування, яке забезпечить людину всіма потрібними елементами. Така здорова тарілка має бути на столі тричі на день.

— Дехто з ваших колег радить їсти частіше — 4–5 разів на день. Чи мають слушність такі рекомендації?

— Слушність є в кожній пораді, якщо вона може бути реально втілена і науково доведено її ефективність. Однак погодьтеся: більшість людей, які працюють, не можуть їсти по 5 разів на день. Також відомо, що з наукової точки зору суттєвих переваг 5–разове харчування не має.

— А чи має сенс відомий постулат про те, що сніданок треба з’їсти самому, обідом поділитися з другом, а вечерю віддати ворогу?

— Певною мірою — так. Сніданок — важливий прийом їжі, і є докази, що люди, які не снідають, більше ризикують отримати надмірну вагу. Відчуття голоду і насичення регулюється не лише нашою реакцією на вигляд їжі чи волею. Є гормони, які всупереч нашим бажанням мотивують з’їсти певну кількість їжі. Якщо людина тривалий час утримується від їжі, скажімо вечеряла о 17–й, а снідає о 10–й ранку наступного дня, то вона з’їсть багато, адже надто великий проміжок часу між трапезами. Та сама ситуація, коли людина не снідає, а перший прийом їжі припадає на 12.00 дня — вона з’їсть більше, ніж коли б вчасно повечеряла, поснідала. Тобто режим харчування має відповідати режиму активної працездатності людини.

— Ще одним пунктом нових рекомендацій МОЗ є безпечність їжі. Які продукти з того, що пропонує нам ринок, викликають найбільше занепокоєння?

— Будь–які продукти можуть бути як безпечними, так і нести загрозу здоров’ю. Людина повинна купувати лише якісні харчі, не намагатися зекономити. Коли закінчується чи вже завершився термін придатності якогось продукту, або овочі та фрукти мають ознаки псування — не слід їх купувати. Будь–які сумнівні продукти, або ті, що їх продають у стихійних місцях, краще обминати. Слід достатньо обробляти їжу термічно, зберігати при розумній температурі. Наприклад, влітку не можна розморожувати продукти (насамперед м’ясо) при кімнатній температурі, або залишати тривалий час без холодильника. Обережно поводьтеся з тими продуктами, які мають у своєму складі велику кількість цукру, жиру, білку. Це — поживне середовище для мікроорганізмів.

«Навіть 20—30 грамів ковбаси на день провокують ризик злоякісних новоутворень»

— Олеже Віталійовичу, яких помилок українці найчастіше допускаються у харчуванні?

— Усі помилки можна побачити в асортименті будь–якого вітчизняного супермаркету. Там, як правило, широкий вибір ковбас — копчених, варених, смажених, тобто технологічних продуктів iз м’яса. А це сьогодні — найгірші продукти. Навіть 20—30 грамів ковбаси на день зумовлює зростання ризику злоякісних новоутворень. Далі — кондитерські вироби, яких нині також дуже багато, і — алкогольні напої. Усе це — продукти, яких українці споживають у кілька разів більше, ніж мали б. І витрачають на них чималі кошти. А насправді здорове харчування у наших реаліях дешевше, ніж нездорове. Порівняйте, скажімо, вартість вареної ковбаси і морської риби.

— Улюблена їжа часто викликає звикання. Знайома напівжартома зауважила, що солодощі діють на неї, як наркотик, і їй дуже важко обмежити себе в ласощах...

— «Підсісти» можна на багато що, в тому числі й на нездоровий спосіб життя. А ще — на лінощі. Людина не хоче займатися собою, ходити пішки, бігати, не бажає кинути курити, не звертає уваги на своє харчування. Це — наша національна біда.

Інша проблема в тому, що солодощі нині зовсім не ті, що ми з вами їли в дитинстві. Можливо, вони й тоді були не дуже корисними, але принаймні в шоколадних цукерках було масло–какао. А коли сьогодні замість масла–какао додають гідрогенізований рослинний жир (трансжир), і його там 20% від кількості інгредієнтів — то це не просто погано, це — злочин виробників проти власного народу, і особливо — дітей. Візьміть цукерки «Конті». На першому місці в складі цукор, на другому — той же трансжир. Якщо найгірша група продуктів — технологічні вироби з м’яса, то трансжир — найгірший харчовий інгредієнт. Він набагато гірший, ніж простий насичений жир, який у салі. Трансжир зумовлює не лише відкладення жиру в артеріях, провокуючи атеросклероз, а й запалення судин, виникнення тромбів. «Конті» — наш вітчизняний виробник, а людина, яка стоїть за ним, торік отримала з цього виробництва, згідно з офіційною декларацією, 18 мільйонів.

У складі вафель «Артек» — також гідрогенізований рослинний жир. Я впевнений, що міжнародний виробник Nestle, який купив нашу кондитерську фабрику «Світоч», ніколи подібних речей не дозволив би собі за кордоном. Адже там суспільство відразу б виступило проти, засоби масової інформації забили б на сполох, що ця компанія вбиває власних споживачів, насамперед дітей, які ці вафлі так полюбляють.

Є багато речей, про які ми не маємо права мовчати. Наприклад, в українському хлібі вдвічі більше солі, ніж в інших країнах Європи. Це не випадково — таким чином виробник економить на борошні. Але ж такий продукт — вкрай небезпечний для людей з гіпертонією. Чим більше солі в хлібі, тим вищий у споживачів тиск, і вони частіше помирають від інфарктів, інсультів. Рекомендована добова доза солі — 6 грамів. Тобто чайна ложка. А для людей, старших 50 років, які мають артеріальну гіпертензію, — удвічі менше. Краще підсолювати вже готову їжу.

Або сухі сніданки — здавалося б, здоровий продукт, але там стільки солі і цукру у складі, що цільні злаки відходять на третій план. Або спробуйте на смак молочні десерти — там же суцільний цукор! Їх взагалі не можна називати молочними продуктами. Треба казати чесно: це — кондитерський виріб, де кількість цукру просто «зашкалює».

— Який же вихід із цієї ситуації?

— Я би рекомендував узагалі не купувати технологічних продуктів, аж до того, щоб самим пекти вдома хліб. Особливо людям, які мають проблеми зі здоров’ям, скажімо, гіпертензію. А це — понад 10 мільйонів українців, а можливо, і всі 20.

Сьогодні у виробників технологічно обробленої продукції немає не те що етики — навіть думок не виникає про здоров’я споживача. Якось приходить до мене людина, каже — презентуємо новий продукт. Питаю, а чому там так багато цукру? На цьому, каже, наполягають маркетологи, вони провели дегустацію, і їм сподобалось. Але яке відношення мають маркетологи до здоров’я нації? Якщо споживачі вмиратимуть — по півмільйона щороку — то бізнес також втрачатиме, хоча б про це замислилися б. Або якщо в одному гамбургері в «Макдональдсі» — 65% добової потреби солі. І ніхто не дбає про те, щоб зменшити її кількість...

В якій країні абсурду ми живемо, наочно демонструє історія боротьби проти куріння. Ви знаєте: не так давно були прийняті закони про ціни на тютюнові вироби, а потім — щодо заборони паління в громадських місцях. Знаєте, чому так відбулося? Бо є така людина, як Блумберг, мер Нью–Йорка. Він має глобальний фонд, який у всьому світі веде боротьбу з тютюнопалінням. Так ось, в Україні фонд Блумберга намагався вирішити всі ці питання цивілізованим шляхом. Коли ж з’ясувалося, що такий шлях нічого не дає, депутатам Верховної Ради роздали хабарі, аби ті підтримали антитютюнові закони. Іноземці заплатили нашим законодавцям, аби вони подбали про здоров’я своєї нації. За три роки кількість курців зменшилася на 15—20%, а смертність від серцево–судинних хвороб стабілізувалася і зараз не зростає. Хоча в Україні вона вища, ніж, скажімо, у Франції, в шість разів. Тож я мрію, що колись прийде людина і бодай з допомогою хабарів простимулює наших депутатів заборонити ті ж вбивчі трансжири.

 

НАША КУХНЯ

«Борщ і вареники з салом? Можна, але не щодня...»

— Наскільки в рамки здорового харчування вписується традиційна українська кухня — ті ж вареники, сало, борщ?

— Зрозуміло, що, окрім корисності, їжа ще має приносити задоволення. Якщо людина цього позбавлена, ми навряд чи переконаємо її перейти на корисні продукти. Тож усі українські страви вписуються в модель здорового харчування. Людина може дозволити собі з’їсти тарілку жирного борщу, вареники, засмажені салом, але з однією умовою: такі ласощі мають бути в меню якомога рідше. Скажімо, раз на тиждень–два. В нашій національній кухні багато страв, які можуть бути прикладом здорової тарілки. Та ж гречана каша, якщо готувати її з курячою грудкою, салат із свіжих овочів, хліб, плюс якісь яблука — печені, свіжі чи навіть консервовані.

— Для багатьох українців картопля традиційно — другий хліб. Які її переваги, наскільки цей овоч корисний і кому, можливо, варто обмежувати її споживання?

— На жаль, страви з картоплі дають лише саму енергію. Харчових волокон у ній дуже мало, вона серйозно поступається іншим овочам за поживністю і корисністю для організму. Тож краще обмежити її вживання.

 

ДОСЬЄ «УМ»

Швець Олег Віталійович

Кандидат медичних наук, доцент. Закінчив Київський медичний університет ім. Богомольця (Київ) у 1994 році. У 2003 році захистив кандидатську дисертацію, здобув наукову ступінь кандидата медичних наук. Із 2003 — директор Українського НДІ харчування. З 2007 — головний позаштатний дієтолог МОЗ України. Президент Асоціації дієтологів України.