Ганна Харченко. (Фото автора.)
У кімнаті дев'ятнадцятирічної Ганни Харченко з Черкас чимало картин, на яких зображено коней. І на письмовому столі стоїть фото, на якому щаслива й усміхнена Аня — верхи на симпатичному конику. Для дівчини, яка активно займалася кінним спортом, ці тварини — найулюбленіші у світі. «Їх не любити неможливо», — каже вона.
Та тепер, на жаль, Аня вийшла в розряд колишніх спортсменів. Більшу частину свого часу дівчина проводить в інвалідному вiзку. Так вона живе вже чотири роки. Травму хребта одержала взимку 1999 року, коли впала з коня-улюбленця.
А зайнятися кінним спортом юній черкащанці запропонувала мама її подружки. Так у старшокласниці гуманітарно-правового ліцею Ані Харченко з'явилося захоплення, якому вона віддавала ввесь свій вільний час. Навіть її улюблена легка атлетика, якою Аня займалася раніше, відійшла на другий план. Дівчина наполегливо вчилась у своєму ліцеї, бо мріяла стати юристом, а тільки-но в щільному розкладі занять з'являлося віконечко — мчала у черкаський парк «Ювілейний» до свого улюбленця. У неї була своя стежина, якою вони з коником зазвичай подорожували.
Біди ніхто не чекав. Якось узимку, під час однієї із таких прогулянок кінь перестав слухатись вершниці, раптом поніс лісом. Зустрічними гілками Аню вибило із сідла. Вона впала на повалене дерево й відразу зрозуміла, що зовсім не відчуває ніг.
«Швидка допомога» відвезла її у Черкаську міську лікарню № 3, де Ганна потрапила до рук травматолога Михайла Левадного, який зробив першу невідкладну операцію. Він і порадив звернутись по допомогу до столичних лікарів. Вже через місяць дівчину чекала друга операція в Києві, яку в лікарні швидкої допомоги виконав нейрохірург Ігор Курілець.
Лікарі зробили, що було в їхніх силах, але ніщо не могло повернути здоров'я її ногам. Ганна вирішила не здаватися й боротися. Прийняти нелегке рішення їй допомогли родичі, для яких нещастя з єдиною дитиною в сім'ї, було шоком. Мама Лілія Анатоліївна, батько Олег В'ячеславович та бабуся Надія Миколаївна підтримали Аню у її прагненні повернути собі повноцінне життя.
Рідні відшукали в Черкасах досвідченого інструктора лікувальної фізкультури Олену Пилипенко, котра й почала інтенсивно працювати з Анею. Потім їй пощастило потрапити до кримського спеціалізованого спинального санаторію імені академіка Н. М. Бурденка, у місто Саки, де успішно лікують пошкодження та хвороби хребета і спинного мозку. Тут Анею опікувався Валерій Солло, якому вдалося поставити на ноги не одну людину. За минулі два з половиною роки напруженої праці Аня вже робить помітні успіхи у поверненні елементів рухової діяльності.
«Після травми я не могла навіть у ліжку повернутися. А тепер пробую ставати на ноги,» — розповідає «Україні молодій» Ганна.
Ця усміхнена дівчина не дає собі розслабитися ні на мить. Незважаючи на важку травму, закінчила третій курс біологічного факультету Черкаського державного національного університету. Мріє у майбутньому допомагати людям у вiзках повірити у свої сили й стати на ноги.
А поки що в самої Ані є проблема, яку її сім'ї самотужки не розв'язати. Дівчині вкрай необхідний курс лікування у санаторії імені Бурденка, путівка в який коштує п'ять тисяч гривень. Таких коштів у родини немає. Фахівці кажуть, якщо Ані Харченко вдасться пройти курс реабілітації в Саках, то вона почне ходити.
Добрі люди, які хочуть допомогти цій дівчині, можуть переказати кошти через Приватбанк у Черкаське відділення № 10 на рахунок установи уповноваженого банку № 29243825500205, МФО 354347, код 22792510, номер картки для готівкового рахунку — 6762 4688 8100 8134, для безготівкового рахунку — 3090127342.
Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>
До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>
Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>
«Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. >>
Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>
