Без преса депресій

09.10.2012
Без преса депресій

Осіння депресія не страшна, якщо не ввійти у неї «з головою».

10 жовтня пройде під знаком Всесвітнього дня психічного здоров’я, відзначати який почали 1992 року з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я. Завтра міжнародні психіатричні організації вкотре закличуть урядові структури й органи охорони здоров’я взяти участь у міжнародному русі за скорочення психічних розладів, розповсюджуватимуть тематичні журнали, читатимуть лекції. За даними ВОЗ, нині у світі понад 450 мільйонів людей страждають різними психічними відхиленнями, а кожен сьомий житель Заходу має шизофренію чи параною, потерпає від депресії, фобій та інших нав’язливих станів. Зростанню захворювань, на думку медиків, сприяють інформаційні перевантаження, політичні й економічні катаклізми, а провісниками цих недуг є стреси, які стали складником життя сучасної людини. Однак, наголошують медики, зі стресами важливо не боротися, а не допускати їх у своє життя. Яким чином це зробити, як відрізнити психічну хворобу від «затяжного погіршення настрою» і чому сезонні депресії можуть бути навіть корисними, «УМ» розповіла лікар–психіатр, доктор медичних наук, завідуюча відділом психоневрології і нейрофізіології Українського науково–дослідного інституту соціальної судової психіатрії і наркології МОЗ Олена Хаустова.

 

Інформаційний тиск — удар по психіці

— Олено Олександрівно, дані, оприлюднені ВОЗ щодо кількості психічно хворих у світі, вражають. Що, на вашу думку, сприяє зростанню психічних захворювань?

— Насправді кількість пацієнтів iз психічними захворюваннями не змінюється. Скажімо, відсоток хворих на шизофренію у різних країнах залишається сталим останніх сто років. Певним чином це обумовлено генетично. Але коли йдеться про стресорні розлади (хвороби, викликані надмірним впливом стресів. — Авт.), у тому числі тривожно–депресивні стани, то тут цивілізаційний вплив робить свою чорну справу. Дослідження британських учених, скажімо, вказують, що кожен п’ятий британець має якісь порушення психічного здоров’я.

Із чим це пов’язано? Зокрема, з прискоренням темпів життя, з інформаційним тиском, який ми отримуємо. Надмірна інформація — це певною мірою насильство, терор. Людина не може не реагувати на такі виклики психічно. Сучасне життя саме по собі призводить до стресів: зміни в політиці та економіці, негаразди на роботі та й просто поїздка в громадському транспорті.

— Так, стрес — дамоклів меч над здоров’ям сучасної людини. Водночас доводилося чути думки деяких ваших колег, що стрес певною мірою — позитивне явище, бо дозволяє рухатися вперед... Якої точки зору дотримуєтесь ви?

— Треба розрізняти стрес і дистрес. Стрес — це подразник. Але реакція на подразник може бути нормальною — у межах звичайної адаптації. Часто саме стрес підштовхує людину до кардинальних позитивних змін у житті. Але повторюю: за умови, якщо ми адекватно сприймаємо якусь надзвичайну подію. І навпаки — коли стрес для конкретної людини надмірний, тоді виникає реакція дистресу з виснаженням усіх систем і розвитком хворобливого стану.

— Ви згадали британців, але такі ж дані існують і щодо українців: кожен п’ятий підпадає під вплив депресії. Чим викликаний такий стан речей?

— Насправді депресія — поняття різнорідне. Одні депресії є психіатричними діагнозами. Ідеться про так званий депресивний симптомокомплекс, коли зміни в психіці людини не сягають рівня захворювання, але феномен депресії присутній. І є тимчасові коливання настрою, коли ми кажемо, що хтось «психує». Називати ці психологічні коливання настрою депресією з точки зору психіатра, було б неправильно. Тільки бесіда лікаря з кожним конкретним пацієнтом може виявити істину — чи йдеться про захворювання, чи про реакцію на стрес. Кожна людина впродовж життя переживає одну або кілька гострих стресових реакцій, неврастенічних епізодів, але кваліфікувати це як психічну хворобу — неправильно.

Іноді краще «жувати»... думки

— Нині багато говорять про сплески так званої осінньої депресії.

— Загалом увесь живий світ реагує на зміну пір року: дерева скидають листя, тварини линяють і впадають у сплячку. Ми також біологічні істоти, тому зобов’язані відреагувати на зміну сезону певним зниженням життєвого тонусу, уповільненням обмінних процесів. Усе це пристосувальна реакція до зменшення світлового дня, коливань магнітного поля землі, і назвати це депресією не можна. Але є люди, значно чутливіші до сезонних змін, погоди, і їх адаптація відбувається складніше. У таких людей настає знесилення, погіршення настрою — такий стан ми називаємо осінньою депресією. Але люди змінюються не тільки восени. Існують весняні сплески дратівливого настрою, які можуть бути депресивними. Звісно, що все це користі здоров’ю не додає.

— У чому проявляється депресія? І як її відрізнити від «легкого коливання настрою»?

— Погіршення настрою і неможливість отримувати задоволення від того, що раніше приносило радість, — основні ознаки. Коли ці два симптоми тривають щонайменше два тижні, можемо говорити про депресію як стан, близький до психічного захворювання. Тоді це вже привід звернутися як мінімум до психотерапевта, максимум — до психіатра. Тим паче, коли цей стан не викликаний іншими стресорними факторами.

З іншого боку, осіння, як і будь–яка сезонна, депресія — це можливість зупинитися, подумати. Є таке поняття, як «аналітична румінація», образно кажучи «жуйка думок». Коли людина подумки прокручує події останнього часу, аналізує, переосмислює. Це корисний процес — він дає можливість розкласти «по поличках» події недавнього минулого, дати їм оцінку. Для того щоб рухатися далі. Сама по собі депресія стирає оптимістичний глянець з того, що було раніше. І людина стає більш реалістичною.

Десять тисяч кроків від депресії

— Можете порадити якісь пігулки від хандри?

— Я би все–таки не акцентувала на антидепресантах, а звернула увагу на спосіб життя. Навіть якщо йдеться про серйозні депресії, які вимагають втручання психіатра і вживання психотропних препаратів, усе одно без зміни способу життя в майбутньому людина повертатиметься до своїх хворобливих станів. А якщо вона зуміла переосмислити, прибрати ті фактори, які призвели до такого стану, то наступного разу в ту саму пастку не втрапить. Є так звана автобіографічна емоційна пам’ять — людина пам’ятає певну кількість подій, які емоційно оцінює, співставляючи з новими. Коли ми кажемо — це хороша подія чи погана. Якщо раніше ви на подібну ситуацію відреагували тривогою і депресією, то ваша емоційна пам’ять може помилково і якусь свіжу подію назвати страшною, яка вимагає погіршення настрою.

Якщо виникають несприятливі події в житті, з якими ви не можете справитися, є сенс обговорити це з фахівцем–психологом, аби виробити адаптивні стратегії вирішення проблеми. Якщо ви оволодієте адаптивними стратегіями, то якісь дрібні стреси не спровокують у вас зміни настрою.

Коли світить сонце, тепло — ви сповнені сил і гарного настрою, чи не так? А коли зранку злива, холодно, а до того ще й отримуєте погану звістку — все, починаєте занепадати духом. Ось тут має ввімкнутися ваш адаптивний аналіз: а що, власне, відбувається? Заховалося сонце за хмари? Так воно ж визирне вдень! Засмутила звістка? Так ця ж подія сталася минулого тижня, отже — все позаду. Якщо ви вчасно «проговорите проблему», то не допустите розвитку депресивної реакції. Депресія розвиватиметься тоді, коли ви вже готові відреагувати на неї депресивно. Саме ось цю готовність треба ліквідувати. Але не шляхом боротьби з собою. Якщо боретеся з собою, ви себе знесилюєте. Все, що ви робите в житті, має відбуватися із задоволенням. Ви не встановлюєте табу на якісь продукти, а просто вибираєте нові, навіть смачніші. Ви не забороняєте собі відвідини якихось заходів, а просто розширюєте можливості. Якщо ви змінюєте життєві стереотипи за принципом розширення можливостей, у вас значно менше шансів піддатися депресії.

— Які профілактичні заходи ви порекомендуєте для запобігання депресії?

— Побільше свіжого повітря і фізичних вправ. Варто дослухатися до порад кардіологів, які рекомендують кожному робити 10 тисяч кроків щодня як мінімум. Фізичне навантаження сприяє виробленню в організмі ендорфінів, які відповідають за гарний настрій. Але навантаження мають бути приємними — не виснажливими. Якщо говорити про харчування, то нестача серотонiну (так званий нейромедіатор) також провокує зниження настрою. Аби поповнити його запаси, варто їсти банани і горіхи. Не забувайте про м’ясо індика, молочні продукти, які забезпечують синтез серотонiну.

Важливо нагадати і про такий чинник, як сон. Зі зменшенням світлового дня виникає більша сонливість. І якщо ви різко зміните свій біологічний ритм — станете раніше лягати спати чи навпаки — прокидатися раніше, то провокуватимете розвиток депресивних реакцій. Ви маєте спати не менше шести з половиною годин на добу. До речі, ми самі часто провокуємо себе на штучне порушення сну. Тож знесилюємось, починаємо переїдати, набирати вагу, відтак занепадаємо духом, бо не подобаємося собі, і все — порочне коло замикається. Тому здоровий спосіб життя у всіх його проявах дозволить уникнути багатьох недуг, у тому числі й такої неприємної речі, як сезонна депресія.