«Небезпека лише додала мені сил»

05.09.2012
«Небезпека лише додала мені сил»

Віталій Кропивницький з тезкою Віталієм Коломійцем. Фото надане прес–службою МНС.

Іменний годинник, великий торт у формі футбольного м’яча та почесну грамоту особисто вручив чотирнадцятирічному підлітку з села Токарівка начальник управління МНС у Херсонській області Віталій Кропивницький. Його тезка, дев’ятикласник Віталій Коломієць, ризикуючи життям, зумів витягти з палаючого будинку чотирьох людей: 83–річну бабусю, дво– та трирічного полемінників, а також допоміг вийти 21–річній сестрі. Тепер Віталика номінують на звання «Герой–рятівник року».

 

«Я розумів, що жити нам залишалося лічені секунди»

...Трагедія трапилася рано–вранці, коли вся багатодітна сім’я з восьми людей ще спала. У той фатальний день батьки поїхали на роботу, вирушили у справах також старший брат та сестра. Перші іскри вогню вибив електричний подовжувач, в якому сталося коротке замикання через перевантаження мережі. Потім полум’я дуже швидко стало розповзатися по всій хаті, наповнюючи її їдким димом. Від задухи прокинувся трирічний Костик, племінник Віталія. Малюк побачив вогонь і зумів добігти та розбудити сплячих дорослих. Людей у будинку охопила паніка. Холоднокровність зумів зберегти лише 14–річний Віталій. Хлопець буквально за лічені секунди зорієнтувався.

— Я відчував сильну задуху і розумів, що для порятунку в мене залишилося кілька хвилин, — згадує той жахливий ранок Віталик. — Проте небезпека лише додала мені сил. Напевно, у спокійній обстановці я б не зміг повторити все те, що зробив тоді. В голові була тільки одна думка: «Я повинен врятувати сім’ю!»... Найстрашніші спогади, це коли я забіг у палаючу хату, щоб винести трирічного племінника: його я врятував останнім. Усе кругом вже горіло, малюк плакав від переляку, дах починав падати. Я схопив малюка, а коридор вже у вогні, в хаті неможливо було дихати від чаду. Так що на вулицю ми вискочили не через двері, а через відкриту кватирку. Досі сам не вірю, що все закінчилося благополучно. Це щастя, що ми всі врятувалися!

Першою Віталій врятував свою бабусю Тетяну Бикову. Літня жінка нещодавно перенесла інсульт і ледве могла ходити з паличкою. Вона навіть не встигла зрозуміти, що сталося. Онук швидко схопив 83–річну жінку під руки і буквально виволік на свіже повітря.

— Я тільки потім в дзеркалі побачила, що у мене брови пiдсмаленi, — згадує жінка. — Коли побачила вогонь, у мене руки і ноги стали ватяні. Якби не Віталій — погоріли б усі...

Сусіди, що живуть поряд, дивуються спритності дев’ятикласника.

— Як він не злякався, не розумію, — дивується сусід Іван Дяченко. — Там відкритий вогонь вирував, балки падали одна за одною. Ми вже не вірили, що там узагалі хтось виживе. І ось така радісна новина: ніхто не загинув. Ми щиро раді за родину Коломійців!

Згоріли речі, зате всі живі

Зараз велика родина Коломійців тулиться в маленькій кімнаті гуртожитку. Ось так, за мить люди втратили свій хороший будинок, усе майно, а також документи. Зараз на місці колишнього затишного житла — лише голі чорні стіни. Щоб відновити хату, знадобиться значна сума грошей, якої у погорільців поки немає. Однак світ не без добрих людей: у сільраді обіцяють допомогу надати та й родичі, сусіди не залишилися байдужі до чужої біди. Друзі Віталика придбали для героя новий одяг — адже навіть сорочка і штани хлопця згоріли під час пожежі. Крім того, друзі допомагають Віталію вигрібати сміття з вигорілих кімнат хати, що перетворилася на попелище. Старий будинок спільними зусиллями готують до ремонту. Зараз у дорослих одна тільки думка: встигнути до холодів хоч якось відбудувати житло.

Рятувальники, які брали участь у гасінні сільської хати, вражені, наскільки грамотно діяв Віталій Коломієць.

— Я особисто оглядав згорілий будинок у Токарівці і можу сказати, що шансів вижити у погорільців було, як кажуть, один на тисячу, — розповідає начальник варти Державної пожежно–рятувальної частини №10 Херсонщини старший лейтенант Євген Захарчук. — Там від вогню лопалися пластини розпеченого шиферу і летіли вниз на голови людей. Коли вогонь загасили, я поцікавився у Віталія, як він рятував людей. Із його розповіді зробив висновок, що школяр, сам того не усвідомлюючи, діяв інтуїтивно. Він дуже вдало вибрав доступні шляхи евакуації.

Потрібно відзначити, що не вперше Віталій Коломієць ризикував своїм життям заради порятунку життя людини. Не так давно він витягнув iз річки потопаючого п’ятирічного сусідського хлопчика.

Рятувальники радять Віталію після закінчення школи подавати документи у їхній ВНЗ — такі хоробрі хлопці їм потрібні. Однак поки що у героя інші плани: він хоче заробляти й матеріально допомагати своїй сім’ї. З цієї причини йому більше до душі професія автомеханіка.

  • Як сніг на голову!..

    Таких страшних снігопадів о цiй порi року в Україні не було більш як століття, звітує директор «Укргідрометцентру» Микола Кульбіда. У середньому по країні випало за день 40—50 мм опадів. Можливо, надзвичайність ситуації є певною мірою виправданням тієї розгубленості, яку продемонструвала влада, і насамперед у Києві. Дивно, хоч рясних снігопадів синоптики не обіцяють у найближчі дні, але столичний голова міськдержадміністрації Олександр Попов позавчора оголосив, що надзвичайний стан продовжено до п’ятниці. Це означає тільки одне: комунальних ресурсів у Києва вкрай мало, а ще менше — організаційних здiбностей грамотно керувати ними і тими додатковими технічними засобами, які «позичили» на час негоди у Міністерства оборони та Держслужби з надзвичайних ситуацій. Негода підмочила репутацію столичного очільника (втім, якщо вибори мера таки не відбудуться найближчого літа, то про це буде забуто).

    Постає низка запитань і до «Укргідрометцентру», який прогнозував силу опадів удвічі меншу, ніж випало насправді. Утім як би там не було, але на тлі інших регіонів, зокрема західних областей країни, які вже «призвичаїлися» до боротьби з березневими заметами, Київ виглядає просто–таки ганебно.

    Тим часом снігопади припинилися — дають можливість рятувальникам працювати в уже не настільки екстремальних умовах. За даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, станом на вчора загалом по країні було розчищено всі дороги державного та обласного значення, поновлено подачу електроенергії у більшість iз близько 600 «відрізаних від світла» населених пунктів. До вчора без електрики залишалося ще 161 село.

    Стихія зіпсувала канікули дітям, адже тільки «на підступах» до Києва рятувальники визволили зі снігового полону п’ять автобусів зі школярами, які їхали до столиці на екскурсію, але, звісно, змушені були повернути додому. Наприклад, два такі автобуси стояли в корці на Житомирській трасі понад 12 годин!

    Сніговії зіпсували і ЗНО майбутнім випускникам. У Міносвіти заспокоюють: учням, які через негоду не змогли дістатися до пунктів пробного тестування, буде виділено інший день. У міністерстві кажуть, що регіональні центри оцінювання якості освіти зв’яжуться з кожним зареєстрованим учасником особисто та повідомлять, коли і де він зможе пройти пробне ЗНО. >>

  • Білий апокаліпсис

    У вихiднi Київ став справжнісінькою декорацією постапокаліптичного фільму. Тут менш ніж за добу випала місячна з лишком кількість опадів. За повідомленнями «Гідрометцентру», такого сніговію не було вже століття. І якщо столична влада не виявила розторопності в боротьбі з попередніми снігопадами, то цей — рекорд століття — вона зустріла, здається, цілковитою бездіяльністю. >>

  • Коли все це розтане...

    Маси снігу, які «осіли» в Україні, швидко не розтануть, заспокоює директор «Укргідрометцентру» Микола Кульбіда. До речі, завдяки такій великій кількості снігу потепління не буде таким відчутним. Стабільне тепло, за прогнозами синоптиків, прийде лише у першій п’ятиденці квітня. А «покращення» наставатиме з 30 березня. «Температура більш–менш суттєво підвищуватиметься, але ми не чекаємо стрімкого зростання температури, — каже пан Кульбіда. — Все–таки це буде повільний процес». >>

  • Лелеки ще принесуть щастя

    «Необізнані» зі штормовими попере­дженнями рятувальників, лелеки повернулися з теплих країв на Прикарпаття, керуючись століттями апробованим графіком, i несподівано для себе опинилися в епіцентрі негоди. На щастя, люди не кинули птахів напризволяще. >>

  • «Нас крутило, немов у м’ясорубці»

    Як повідомили iнтернет–джерела, приблизно опівночі з 31 серпня на 1 вересня під Дніпродзержинськом сталася страшна аварія, внаслідок якої мікроавтобус із людьми тричі перевернувся. Двоє пасажирок загинули.

    Проте, як вдалося з’ясувати автору цих рядків, все сталося не зовсім так. І насамперед — місце аварії «під Дніпродзержинськом» не можна назвати навіть з натяжкою. Біда сталася на шляху з міста Прометея — під віадуком автомагістралі Кривий Ріг — Дніпропетровськ, на яку «Мерседес–спринтер» мав вирулювати, здійснивши лівий поворот. Однак авто у поворот не вписалося і покотилося шкереберть, тричі перевернувшись. >>

  • Двічі в одну річку не ввійдеш?

    Жахлива повінь на Західній Україні, яка зруйнувала тисячі будинків, мостів, доріг, забравши людські життя, й досі нагадує про себе незакінченим будівництвом, моральними й матеріальними збитками, людськими трагедіями. Про наслідки повені та хід ліквідації липневої стихії періодично звітують керівники області та інші відповідальні особи. Незважаючи на вагомі успіхи в царині ліквідації, ще залишається багато недоробленого і недофінансованого. >>