П’яний чад загарбництва

27.06.2012

28 червня 1709 року відбулася Полтавська битва — вирішальна в Північній війні, яка визначила наперед цивілізаційні напрями розвитку Швеції та Росії. Як зазначає в «Короткій історії Швеції» Йорген Вербулль, «поразка означала кінець шведської мілітарної держави». В подальшому, після смерті 1718 р. Карла ХІІ, відбулася безкровна революція та майже цілковита зміна форми урядування. Швеція ставала на демократичні рейки розвитку. Перемога Росії та загарбання нею Лівонії, Естонії, Інгерманланду та частини Карелії разом із пануванням на Балтійському морі, навпаки, в подальшому лише посилювали хижацькі апетити імперії. Для України наслідки Полтавської битви обернулися занепадом автономії аж до повного підпорядкування Росії.

28 червня 1762 року «на престол, після палацового перевороту, зійшла Катерина ІІ. Її царювання зробилося одним із найславетніших у російській історії. Німкеня за національністю, вона зробила для величі Росії більше, ніж багато росіян», — урочисто повідомляє видання «Московія» з «Бібліотеки
В. С. Черномирдіна». До «славетного царювання» ми ще не раз повернемося, а поки що кілька цікавих деталей про той палацовий переворот із книги російського письменника Віктора Соснори «Владарі та долі» (1986 р.): «6 липня о четвертій годині після полудня імператор Петро ІІІ раптово помер... Указом від 6 липня 1762 року (тобто того ж дня! — Авт.) штаб–лікарю лейб–гвардії кінного полку Християну Паульсену було надано титул надвірного радника...

Згодом до Європи дійшли чутки, що державний переворот 28 червня був здійснений солдатами, які перебували в стані певного сп’яніння. Королі та філософи запитали в Катерини: чи це правда? Катерина відповіла: неправда.

Спробуймо проглянути цифри.

У серпні 1762 року, через півтора місяця після перевороту, власники вільних шинків доповідали Сенату, що за три дні повстання, з 28 червня по 1 липня, в Петербурзі було випито горілки на загальну суму 28 429 рублів 53 копійки. Шинкарські відкупники доповідали безпосередньо Катерині, що за три дні перевороту у них було випито горілки на суму 77 133 рублі 60 копійок... Якщо врахувати, що найвища ціна за відро горілки була 3 рублі, і що в одному відрі — 12 літрів, то за три дні повстання населенням Петербурга було випито 422 252,54 літра горілки. Горілкою називали самогонний спирт, який мав не менше 70 градусів».

Таким був початок того «славетного царювання». Варто було б закарбувати ці підрахунки на пам’ятнику російській імператриці Софії Фредериці Августі Ангальт Цербстській, без якого досі не може обійтися Одеса, на відміну від латиноамериканських та африканських країн, де немає традиції зводити монументи колишнім поневолювачам.

29 червня 1659 року козацьке військо під проводом Івана Виговського завершило переможну битву проти московитів під Конотопом. Битві передували провокативні дії Москви, яка після приходу гетьмана Виговського до влади почала відверто підбурювати проти нього козацьку старшину та населення. Восени 1658 р. в Україну вдерлася армія Григорія Ромодановського, яка захопила низку міст, по–звірячому розправляючись із прихильниками гетьмана і заразом грабуючи місцеве населення.

Начебто цього було замало, навесні 1659 р. величезне московське військо на чолі з Олексієм Трубецьким почало вторгнення в Україну, маючи на меті об’єднатися з армією Ромодановського. 21 квітня 1659 р. почалася облога московитами Конотопа. Аж до 29 червня, цілих 70 днів, п’ятитисячний загін ніжинського полковника Григорія Гуляницького утримував місто проти 150–тисячної армії Трубецького. Це дало змогу Виговському організувати власну армію й отримати допомогу від Польщі та Криму.

Розпочата 27 червня битва завершилася 29 червня розгромом московитів. Конотопська битва тривалий час залишалася фактично забороненою темою в російській, а надто совєтській історіографії. Протягом століть інформація про неї замовчувалася, бо правда розвінчувала великодержавний міф про споконвічне прагнення українців до союзу з Росією.

30 червня 1790 року — через три тижні після появи книги «Подорож з Петербурга до Москви» — її автор, Олександр Радіщев, був заарештований та ув’язнений у Петропавлівській фортеці. Відомі слова Катерини ІІ, яка особисто вела слідство: «А він бунтівник, гірший за Пугачова». Закутого у кайдани Радіщева відправили до Сибіру.

Далі буде.

Сергій БОРЩЕВСЬКИЙ
  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>