Плавуча бурова платформа «Петро Годованець», яка, за твердженням влади, допоможе нашій державі збільшити видобуток власного «блакитного палива» і зменшити залежність від дорогого російського газу, «спіткнулася» за крок від України. У турецькому порті Гіресун поблизу Трабзона наприкінці квітня завершилися випробування технологічного обладнання й підготовка до відправки «Петра Годованця» в українські територіальні води. Аж раптом на шляху бурової несподівано постала нова перешкода — завадити її переходу до України спробувала Росія.
Українську історію цієї бурової платформи від початку супроводжував скандал. За даними газети «Дзеркало тижня», ДАК «Чорноморнафтогаз», який придбав установку в березні минулого року на відкритому тендері за 400 мільйонів доларів, переплатив за неї щонайменше 150 «лимонів». Журналісти викрили механізм закупівлі вишки через підставного латвійського «бомжа».
Міністр енергетики і вугільної промисловості Юрій Бойко відкинув звинувачення і назвав матеріал у «ДТ» замовним — мовляв, «надто багато осіб» зацікавлені в тому, щоб Україна не займалася розробкою Чорноморського шельфу. А «Нафтогаз України» запевнив: завдяки таким буровим установкам, яких загалом буде дві, Україна втричі збільшить видобуток газу на шельфі й окупить всі витрати на них вже до 2014 року. В «Нафтогазі» підкреслюють, що ціна однієї «вишки Бойка», дорівнює вартості 1 млрд. куб. м російського газу. Тоді як у поточному році Україна закупить у Росії 27 млрд. кубометрів «блакитного палива».
Утім до обіцяного видобутку 3 млрд. кубів «шельфового» газу іще довго — спочатку треба доставити до місця призначення бодай першу платформу (другу планують привезти наступного року). Минулого тижня Бойко обіцяв, що «Петро Годованець» увійде в територіальні води України вже 1 травня й одразу вирушить на Одеське родовище. Проте шлях бурової установки з Туреччини виявився значно проблемнішим, ніж планувалося.
Як повідомляв сайт «Українська правда», до турецького Гіресуна з верфі-виробника Keppel у Сінгапурі платформу доставили в розібраному вигляді — інакше її довгі стояки не пройшли б під мостами через протоки Босфор і Дарданелли. В Україні технічних можливостей змонтувати таку вишку немає, тож довелося обрати порт, розташований якомога ближче до наших кордонів і оснащений усім необхідним для відповідних монтажних робіт. У бухті Гіресуна три сотні фахівців могли працювати над монтажем бурової цілу зиму.
Тестування бурової після відновлення в Туреччині успішно завершилися наприкінці квітня. Після цього вишку показали українським журналістам і запевнили, що ось-ось вона вийде в море. Та не так сталося, як гадалося.
Після завершення монтажу платформу залишалося відбуксирувати в Україну. Оскільки виводити такий вантаж у відкрите море доволі ризиковано, було обрано шлях понад берегом — через територіальні води Грузії (поруч з кордоном якої розташований Трабзон), та Росії. Проте, за даними джерел «УМ» на борту «Петра Годованця», на російському відтинку маршруту установка «сіла на мілину» — виникли проблеми з дозволом на перетин морських кордонів РФ.
«Однією з причин затримки могло стати недотримання якихсь норм морського законодавства, згідно з якими для проходження таких нестандартних плавучих засобів висуваються додаткові вимоги, — пояснив у коментарі «УМ» президент Київського міжнародного енергетичного клубу «Q–club» Олександр Тодійчук. — Якщо ж українська сторона зробила відповідну заявку на проходження бурової, залишаються «недружні» версії затримки надання дозволу на перетин територіальних вод Росії. У такому разі ситуація набуває економічного й політичного забарвлення та містить момент силового впливу з боку росіян. Адже отримавши у власність такі вишки, Україна активізується на ринку видобування вуглеводнів і стане постійним конкурентоспроможним учасником у цій сфері. Росія ж старається монополізувати цей ринок, і конкурент на ньому їй зовсім не потрібен».
Згоден із Тодійчуком і енергетичний експерт Валентин Землянський: «Для України наявність такої платформи — це реальна альтернатива збільшення видобутку власного газу. І, як наслідок, зменшення потреби в його закупівлі. Росія прагне упередити будь–які спроби створити альтернативу її монопольному становищу на українському газовому ринку — варто лише пригадати, як Москву обурили навіть натяки про наміри ухвалення протоколу з Азербайджаном. Тож Кремль обов’язково чинитиме спротив — явний чи прихований».
«Коментувати щось важко. Однак Росія у будь-якому випадку немає на це ніякого права. Жодна країна не може заборонити кораблям проходити через їхню економічну зону. Тому ситуація є вкрай неправомірною», — зазначив у коментарі «УМ» експерт Володимир Саприкін.
«На сьогодні Україна — найвигідніший для Росії покупець і найбільший ринок збуту газу, — нагадує президент Української нафтогазової академії, колишній заступник міністра палива та енергетики Богдан Клюк. — По-перше, ми розташовані дуже близько територіально, по-друге, закуповуємо газу на найбільшу суму. Для порівняння: Туреччина, Білорусь закуповують газу на 10 млрд. доларів, уся Європа - на 200 млрд., а сама лише Україна – на 40-50 млрд. (нагадаємо, для України російський газ – один із найдорожчих у Європі. – Ред.). Де ж іще вони знайдуть такого вигідного покупця?»
Як повідомили джерела «УМ», учора, аби припинити затяжне очікування дозволу росіян, керівництво «Чорноморнафтогазу» вирішило відмовитися від російського маршруту. «Петро Годованець» вирушить із Трабзона на не на схід, а на захід — до порту Синоп, звідки перетне Чорне море «навпростець» до кримських берегів. Вихід платформи очікується о 6–й ранку суботи, 5 травня. Прогноз погоди за курсом гарний, тому ризик виходу у відкрите море буде мінімальним. Таким чином «вишка Бойка» швидше стане до роботи і «віддячить» російським «газовим баронам» за «гостинність».
НАДРА
За даними «Чорноморнафтогазу», «Петро Годованець» стане найбільш технологічною і глибоководною буровою платформою в Чорному морі, що дозволить задіяти інтервал 76-120 метрів морського дна континентального шельфу України. Тоді як, скажімо, румунські бурові можуть працювати на глибині до 91 м, а українські «Таврида» і «Сиваш» — лише до 76 м. Отже, після введення в експлуатацію двох нових вишок Україна отримає значну перевагу у морському видобутку природного газу перед іншими причорноморськими державами. Тому спротив Росії — цілком зрозумілий.
Доречно нагадати, що наразі чорноморський шельф освоєний лише на 4%.
Тетяна СВІТЛИК,
Даша ГРИШАНІНА
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
