Безвізовий режим із Євросоюзом зупинить «викачку грошей» у консульствах і відплив українського інтелекту за кордон. Такого висновку дійшли експерти Центру міграційної політики та Європейського університетського інституту в Флоренції під час дослідження можливих наслідків скасування шенгенських віз для України.
Безвізовий режим не надасть автоматичного права в’їзду на територію країн Шенгенської зони, але допоможе українцям суттєво зекономити гроші на візі. Це полегшить життя нашим співвітчизникам, які їдуть до Європи на 3—6 місяців у зв’язку з роботою, з туристичною метою або в гості до родичів чи знайомих. Щоб перетнути кордон без візи, їм потрібно буде надати документи про мету й умови своєї поїздки та підтвердити намір вчасно повернутися додому. І обов’язково мати біометричний паспорт. Тоді функції консульств із перевірки документів (запрошення, банківського рахунку, довідки з місця роботи) візьмуть на себе прикордонники.
А консульства і візові центри, відповідно, втратять основну статтю доходів. Бо ж беруть гроші за свої послуги незалежно від того, видадуть візу чи ні. При цьому відмовляють у візах, часто–густо не вказуючи на те жодної причини. Хоча той, кому дуже потрібно, поїде за кордон усе одно — за хабар у 500—600 євро. У такій ситуації особливо потерпають українські науковці. «Якби не було віз, я б по 5—7 разів на рік їздила в Європу на наукові конференції», — каже Ольга Купець, доцент університету «Києво–Могилянська академія».
Втратять на скасуванні шенгенських віз і турагенції. Натомість сумлінні туристи, які сьогодні обирають між, наприклад, курортами Греції та Єгипту, у такому разі частіше надаватимуть перевагу відпочинку в Європі, передбачають експерти. Також збільшиться кількість трудових мігрантів. Зможуть вийти «з підпілля» ті, хто по кілька років безвиїзно працює в Європі й не може через порушення візового режиму вільно пересуватися з роботи на батьківщину. Після скасування візового режиму вони нарешті позбудуться статусу «нелегалів».
Натомість кожна країна Шенгенського простору, яка захоче уникнути спрощеного доступу на свої ринки праці, матиме право застерегти себе і вимагати від робітників візу. Нелегальне працевлаштування мігрантів не є проблемою кордонів, зазначають експерти, — це завдання інспекції праці. Застосовуючи суворі заходи щодо тіньового сектору економіки, європейські країни скоротять нелегальне працевлаштування як іноземців, так і своїх громадян.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
