Позавчора 20 тисяч глядачів арени «Монументал» у Барселоні назавжди розпрощалися з багатовіковою традицією кориди. Квитки на це останнє в Каталонії криваве видовище розійшлися миттєво, а їх ціна на чорному ринку сягала 1500 євро. Каталонія стала першим регіоном континентальної Іспанії, в якому запроваджено заборону на бої з биками. Першими на такий радикальний крок ще 1991 року наважилися Канарські острови, де корида не була настільки популярною, як у континентальній частині Іспанії.

Уперше з часу запровадження 1958 року Конституції П’ятої Республіки в Сенаті Франції більшість здобула Соціалістична партія. Про свій тріумф опозиційні соціалісти оголосили після недільних виборів половини складу Верхньої палати французького парламенту. Такий блискучий результат лівих є серйозним ударом для правого президента Франції Ніколя Саркозі.

З початку цього року у світі при виконанні службових обов’язків загинули 82 журналісти. Це на 19 менше, ніж торік. Такі дані оголосила під час виступу на міжнародному медіафорумі в місті Тайбей (Тайвань) директор Міжнародного інституту преси Елісон Маккензі. Найбільш небезпечним місцем для роботи представників ЗМІ стала Мексика, де впродовж цього року було вбито щонайменше 10 журналістів, які займалися розслідуванням діяльності місцевих наркокартелів. Друге місце посідає Ірак, де загинули восьмеро журналістів, третє — Пакистан (вбито шестеро працівників мас–медіа). Небезпечними для журналістів залишаються також Північна Африка та Близький Схід, зокрема такі країни, як Лівія, Туніс та Єгипет.

Десятитисячний зал олімпійського спорткомплексу «Лужники» вибухає оплесками і встає. На «лід» виходять хоч і не хокеїсти, але справжні мужчини: чинний голова партії «Єдина Росія», прем’єр–міністр Володимир Путін, і президент Російської Федерації Дмитро Медведєв. Пліч–о–пліч вони крокують довгим проходом до сцени, звідки через якусь мить буде виголошено штатний розклад керівництва державою на енну кількість найближчих років. Хоча на той час ніхто з делегатів ХІІ з’їзду «ЄР» і тим більше зігнаної до величезної зали масовки ще не знає, що до розв’язання головної інтриги останніх чотирьох років залишаються лічені хвилини. Підозру може викликати хіба що зріст Дмитра Анатолійовича: нижчий із тандему кремлівських карликів несподівано витягнувся сантиметрів на 10 і майже перегнав свого напарника. Можливо, черевики з вищими, ніж у «шефа», підборами стали для «молодшенького» за роками і впливом учасника дуумвірату останнім шансом зрівнятися зі «старшим братом» перед тим, як віддати назад позичений для «місцеблюстительства» трон...

Насправді несподіванок не сталося: 2012 року президентом втретє стане Путін. Хоча саме ця очевидність розвитку подій для багатьох виявилася неочікуваною — все–таки залишалася якась надія на «сюрприз».

Медведєву дістався «втішний приз» — перше місце в списку правлячої партії на виборах у Держдуму і крісло прем’єр–міністра після їх завершення. І байдуже, що й парламентські, і президентські вибори ще попереду: переможців визначено. Путінська Росія не залишає простору для фантазії на багато років уперед. «Несистемна опозиція», посміюючись крізь сльози, малює комікси: древній ВВП з кущистими бровами зачитує делегатам ХХVІ з’їзду «ЄР» щось про «сіськімасіськую стабільность». У тому, що, повернувшись на пост президента, Путін не випускатиме його з рук принаймні два терміни поспіль, сумнівається мало хто. А в 2024 році, хоч би як Володимир Володимирович молодився, йому буде 71. Леонід Брежнєв, нагадаємо, помер у 75.

За всім цим було б дуже весело спостерігати збоку, якби йшлося про які–небудь острови тумбу–юмбу. А дружні рокіровки в керівництві однієї з найпотужніших держав світу, наділеної правом вето в Раді Безпеки ООН, фактичною монополією на енергоносії в переважній частині Європи та ядерними боєголовками, викликають зовсім не сміх...