Уже на найближчому засіданні міністрів внутрішніх справ Європейського Союзу, яке відбудеться 22 вересня, може бути ухвалено рішення про розширення Шенгенської зони на Болгарію та Румунію. Тоді ж буде визначено й конкретну дату приєднання цих країн до Шенгенської угоди, заявив польській інформагенції ПАП глава МВС Польщі Єжи Міллер.
Заява Міллера пролунала після його участі у конференції на тему Шенгенської зони, організованій фракцією Європейської народної партії у Європарламенті. На цьому засіданні апологетам розширення «шенгену» нарешті вдалося досягнути домовленості з тими країнами ЄС, які досі виступали проти приєднання до цієї зони Болгарії і Румунії. За неофіційною інформацією, компромісу вдалося досягти, розклавши приєднання цих держав до Шенгенської угоди на два етапи: спершу паспортний контроль буде скасовано в аеропортах, а пізніше — на сухопутних кордонах.
Єжи Міллер наголосив, що Польща, яка до Нового року головуватиме в ЄС, прагне, щоб Болгарія та Румунія приєдналися до «шенгену» якомога швидше, тобто до завершення польського головування. Нагадаємо, в червні цього року під тиском Голландії Євросоюз відклав уже заплановане рішення про розширення Шенгенської зони. Голландський міністр у справах еміграції Герд Леєрс тоді пояснив, що перед тим, як дати «зелене світло» Софії та Бухаресту, його країна повинна переконатися, що «в цих двох країнах покращилася ефективність судів та сил поліції, які борються зі злочинністю».
Єврокомісія підготувала проект правил, відповідно до якого в разі потужного міграційного сплеску можливе відновлення паспортного контролю на кордонах всередині Шенгенської зони. Уже готовий проект директиви Єврокомісії щодо умов відновлення прикордонного контролю буде оприлюднено наступного тижня. За попередньою інформацією, Єврокомісія готова надати країнам ЄС право запроваджувати паспортний контроль на кордонах всередині Шенгенської зони у випадку «несподіваного потужного міграційного сплеску» або «за умов, якщо одна із «зовнішніх» країн Шенгенського співтовариства буде не в змозі забезпечити адекватний рівень контролю своїх кордонів».
Ці норми буде додано до чинних на сьогодні правил тимчасового запровадження паспортного контролю в разі проведення у країні великого міжнародного заходу (саміту, футбольного чемпіонату тощо) або «серйозної терористичної загрози».
Водночас, як зазначають експерти, запропонована Єврокомісією директива значно ускладнює механізм запровадження паспортного контролю. Якщо сьогодні країни Шенгенської зони можуть ухвалювати такі рішення самостійно на термін до п’яти днів, то після набуття чинності новою директивою вони будуть зобов’язані представити до Єврокомісії обґрунтований запит на запровадження паспортного контролю, який згодом має кваліфікованою більшістю голосів затвердити Рада ЄС. З огляду на це бажання Брюсселя обмежити простір для маневру країн–учасниць Шенгенської зони більшість європейських експертів вважає, що в такому вигляді Рада ЄС проект директиви відхилить.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
