Норвегія звітує про військову допомогу Україні на мільярд крон
Уряд Норвегії передав Україні військову допомогу на суму приблизно 1 мільярд норвезьких крон (майже 850 млн євро) протягом останніх декількох місяців. >>
На вітчизняному ринку зернових — чергові новації. Кабінет Міністрів запропонував Верховній Раді підтримати законопроект, який встановлює мито на експорт нашого збіжжя. Кожен, хто продасть за кордон тонну пшениці, буде змушений заплатити державі 9% від суми оборудки. За тонну кукурудзи доведеться викласти вже 12 відсотків, а ячменю — цілих 14 відсотків від її ринкової вартості. Потурбувалися чиновники і про можливе, хоча і малоймовірне, падіння вартості сільськогосподарської продукції. Так ставка мита за пшеницю не може опуститися нижче 17 євро за тонну, кукурудзи — 20, а ячменю — 23 «єврики».
Експерти зазначають: влада, цілком імовірно, під тиском лобі трейдерів, пішла не в той бiк і, схоже, відмовилася від ідеї продавати експортні квоти на аукціоні. Українські парламентарії ухвалили цей закон, і нині він на столі Президента, який, утiм, не поспішає ставити на сумнівному документі свій автограф. Накласти вето на документ Віктора Януковича просять по кілька разів у день. Американська торгова палата аргументує свою позицію так: квазідержавна компанія «Хліб Інвестбуд», яку вважають близькою до високих українських чиновників, без жодних аукціонів отримала половину всіх квот на експорт, а інших учасників ринку змушують платити за це гроші. Відтак Україна, декларуючи намагання створити у себе вільний ринок, насправді робить кроки у протилежний бік. Віктору Януковичу, який практично відмовився від ініційованої Росією участі у Митному союзі на користь європейського вектора, до подібних аргументів доводиться прислухатися.
Утiм зернове мито — у тому варіанті, який запропонував уряд — також не панацея. З одного боку, поповнювати державну скарбницю за рахунок головної статті нашого експорту ніби логічно. Якщо, скажімо, Росія бере мито за експорт нафти, то чому «випускаємо» зерно за кордон безкоштовно? «Мито — це, звичайно ж, краще, ніж квоти, — коментує «УМ» керівник аналітичного департаменту консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник. — Головним чином тому, що його запровадження передбачає прозорий механізм, відсутність преференцій, а також ситуацію, коли всі учасники ринку перебувають в однакових умовах».
З іншого боку, додаткове мито передбачає вже найближчим часом неприємну розмову з керівництвом СОТ. «Вступаючи у цю організацію, Україна брала на себе зобов’язання скасовувати мита, а не встановлювати нові загороджувальні умови», — пояснює «УМ» фінансовий аналітик компанії «Інвестиційний капітал Україна» Андрій Товстоп’ят. Чи вдасться офіційному Києву переконати наших зарубіжних партнерів, що нове мито — благо для них самих, питання аж ніяк не риторичне. В іншому випадку можуть з’явитися санкції.
Немаловажний нюанс — хто платитиме ці 9—14% з тонни збіжжя. «Звичайно ж, виробники сільськогосподарської продукції. Тобто, українські селяни, — стверджує Товстоп’ят. — Трейдери просто не мають відповідного «зазору» у структурі ціни. Скажімо, у хороший час вони заробляють 15 доларів на тонні зерна, у поганий — п’ять». Взяти ці гроші у покупця також буде непросто. «Я сумніваюся, що ми зможемо переконати наших партнерів, скажімо, з Північної Африки, що за українське зерно треба платити на 20 доларів дорожче, — каже генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. — Значить, цю суму відмінусують у товаровиробника». А оскільки заробітки в аграріїв і так невисокі, то...
Марія Колесник, погоджуючись, що де–факто платитимуть державі не трейдери, а саме українські хлібороби, утiм не вважає, що нова ініціатива сильно вдарить по їхнiй кишені. Причина: невизначеність правил гри на зерновому ринку вже й нині не дозволяє селянам нормально заробляти. «Світова ціна зерна третього класу сьогодні становить 330–335 доларів за тонну, українські ж трейдери декларують 250 доларів, — каже експерт. — Купують збіжжя у виробників за 1050 гривень».
Закон, якщо він, звичайно ж, пройде Верховну Раду, планують «запустити» з 1 липня — з початку нового маркетингового року — до 31 грудня 2011 року. Експерти вважають такий короткий період його дії доволі дивним. «Логічніше було би встановити термін дії до кінця наступного маркетингового року, і вже потім у залежності від врожаю скасовувати або коригувати ставки», — каже Лапа.
Утiм навiть таке більш–менш «чисте» вікно у неврегульованій експортній сфері бізнес може використати сповна. «Якщо не буде запроваджено додаткових обмежень, то друга половина 2011 року характеризуватиметься активізацією експортерів: кількість вивезеного зерна з України суттєво зросте», — вважає Марія Колесник.
Щоправда, намагання захистити ринок вітчизняного ячменю шляхом запровадження підвищеного мита, на думку аналітиків, може зіграти поганий жарт iз цією культурою. Чиновники самі визнають: аграрії не надто охоче сіють цю культуру. Проте пояснюють ситуацію несприятливими умовами нинішньої весни. Хоча учасники ринку іншої думки: мито 23 євро, на які трейдери знижують закупівельну ціну, не сприятиме популярності цієї культури. Відтак перелік дефіцитних продуктів, який нині очолює гречка, може поповнитися новими номінантами.
Уряд Норвегії передав Україні військову допомогу на суму приблизно 1 мільярд норвезьких крон (майже 850 млн євро) протягом останніх декількох місяців. >>
Європа за останні місяці наздогнала відставання від США за обсягом військової підтримки України. Європа надала близько 42 млрд євро, США - 43,1 мільярда. >>
Бійці 225 окремого штурмового батальйону ЗСУ отримали 15 нових бронемашин "Козак-2М1" і 25 одиниць "Козак-5" виробництва ПАТ "Науково-виробниче об'єднання "Практика". >>
Українці в рази частіше почали дарувати автомобілі. Зокрема, в сервісних центрах МВС фіксують значне зростання кількості реєстраційних дій із транспортними засобами лише протягом квітня. >>
Про це повідомив власник компанії RC Store з виробництва та імпорту FPV-дронів на власній сторінці в Instagram. >>
Підтримало закон 428 євродепутатів. 131 – проти і 44 утримались. >>