Де «сині» — там червоні прапори

23.03.2011
Де «сині» — там червоні прапори

Дев’ятого травня, в День Перемоги, на будинках органів влади та інших установ по всій Україні можуть з’явитися червоні прапори СРСР. Це випливає із законопроекту «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років», зареєстрованому у Верховній Раді групою депутатів на чолі з комуністом Петром Цибенком. У проекті йдеться про те, що однією з форм ушанування розгрому фашистської Німеччини має стати «офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд із Державним прапором [України]». Як писала «УМ», кілька рад — Одеська й Севастопольська міські та Житомирська обласна — вже ухвалили відповідні рішення на місцевому рівні. Тепер правляча коаліція — «Регіони», комуністи, «литвинівці» — планує поширити радянську святкову «моду» на всю Україну.

«Прапор Перемоги — це історія. А переписувати історію — недалекоглядна справа, — каже в коментарі «УМ» народний депутат із Партії регіонів Владислав Лук’янов. — Ми мусимо вшанувати звитягу наших батьків і дідів, бо ми поважаємо Перемогу. Це свідчення того, що ми — сильна держава і ми здатні на великі справи. Вона налаштовує нас на перемогу в соціальних та економічних питаннях».

Ідея вшанувати перемогу Радянської армії над фашизмом шляхом вивішування червоних прапорів — не нова. Минулого року комуністи теж реєстрували відповідний проект у Верховній Раді — напередодні 65–річчя Перемоги. Автори не надто переймалися творчим боком справи і скопіювали текст з аналогічного закону, який діє у Росії. Попри ювілей Перемоги, тоді проект провалився, бо в парламенті була хоч і слабка, але ще «помаранчева» більшість. Для ухвалення рішення не вистачило трохи більше десятка голосів («за» голосували ПР, КПУ, БЛ). А нині відповідний резерв голосів уже є, бо до трьох згаданих фракцій доєднаються численні «перебіжчики», позафракційні тощо. Та й за голосуванням на ще недавно «помаранчевій» Житомирщині видно, що в питанні червоного прапора думка комуністів, «регіоналів» і Блоку Литвина збігається.

Автори проекту, відчуваючи успіх у початій справі, навіть записали у тексті словосполучення, від якого відмовилися минулого року: «радянський народ». Торік, намагаючись зібрати більше голосів, вживали коректніше поняття: «народ Радянського Союзу». «Це термін, який придумала радянська влада для денаціоналізації чи зросійщення неросійських народів. Звичайно, я наполягатиму на тому, щоб це словосполучення змінили», — обурюється народний депутат із «Нашої України» Микола Кульчинський.

Пан Кульчинський визнає, що автори проекту керуються бажанням відновити радянську ідеологію, проте навіть він підтримав цей проект на засіданні профільного комітету. «Ідеться не про червоні прапори, а бойовий військовий прапор. Тому я не бачу жодних проблем із тим, аби його вивішували, — розповів «УМ» Кульчинський, дисидент і політв’язень радянських часів. — Якщо поїхати в українське село у центр чи на схід, то побачите: на День Перемоги люди ідуть на цвинтар і поминають загиблих на війні. Для людей це важливо. Ми не можемо відкинути Перемогу. Те, що прапор червоний, ну то й що? Тоді все було червоним. Але на засіданні комітету я наполіг, щоб поруч із цим прапором обов’язково вивішували синьо–жовтий».

А от радикальніші українські націоналісти не толеруватимуть повсюдне вшанування Прапора Перемоги. «Це приниження українства, це спроба наступу на Українську державу ворогів української нації, які сьогодні прийшли до влади», — зазначив у коментарі «УМ» активіст Конгресу українських націоналістів Микола Коханівський, відомий нищенням пам’ятника Леніну в Києві. За словами пана Миколи, в разі ухвалення проекту націоналісти вдадуться до опору. «Мовчати не будемо. Будемо думати над спротивом, будемо діяти», — обіцяє Коханівський.

 

«СИМВОЛІЧНИЙ» НЮАНС

Прапор Перемоги — знамено, вивішене над берлінським Рейхстагом 1 травня 1945 р. радянськими солдатами Олексієм Берестом (українцем), Михайлом Єгоровим і Мелітоном Кантарією. Стяг має вигляд червоного полотнища, в кутку якого зображено серп, молот і п’ятикутну зірку. На полотні — напис: «150 стр. ордена Кутузова II ст. идрицк. див. 79 C.К. 3 У. А. 1 Б. Ф.» (150–та стрілецька ордена Кутузова ІІ ступеня ідрицька дивізія 79–го стрілецького корпусу 3–ї ударної армії 1–го Білоруського фронту).

Якщо проект ухвалять, копії саме цього прапора — з усією символікою та написами — мали б замайоріти в Україні. Проте є обґрунтовані підозри, що будуть вивішувати звичайні сталінські прапори СРСР із серпом–молотом, без жодних «150 стр.» та «идрицк. див.». І це буде вже не пам’ять, а пропаганда. І навряд чи вивісити символіку радянської імперії погодяться місцеві ради тих областей, де більшість має опозиція.