Богдан Задура: Одну риму можна шукати місяцями

Для України Богдан Задура — фігура знакова. Познайомитись з ним мені поталанило рік тому у Варшаві. А шістьма роками раніше полякам пощастило познайомились з українською поезією в його інтерпретації через антологію «Вірші завжди вільні». Досить перелічити імена, котрі потрапили під «перекладацьку руку» Богдана Задури, аби осягнути всю його «україноприхильність»: Дмитро Павличко, Микола Холодний, Емма Андієвська, Наталка Білоцерківець, Микола Рябчук, Кость Москалець, Юрій Андрухович, Віктор Неборак, Олександр Ірванець, Василь Махно, Володимир Цибулько, Сергій Жадан... Багато це чи мало? Істотно. Принаймні цілком досить, аби поляку скласти уявлення про сучасну українську поезію — а це вже не абищо. Бесідувати з Богданом Задурою цікаво на будь–яку тему, але ми говоримо про літературу і про роль письменника в цьому світі. >>

Кафка назавжди

По тому, як перервано всеукраїнський тур презентацій нової книжки Ліни Костенко, склалася ситуація нетерпимості до будь–якої критичної аналітики. Не лише окремі відомі літературознавці, а й цілі медії (як–от газета «День») дають знати, що єдиний прийнятний дискурс обговорення — апологетика. Схоже, яку б демократію ми собі не плекали, а виходить автомат Калашнікова: хто не з нами — той проти нас. Або, як каже персонаж «Записок українського самашедшего» (К.: А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА): «Все. Dixi. Я сказав. Хто зі мною не згоден, хай звертається до психіатра». >>

У лісі–лісі темному

У столичній галереї Brucie Collections відкрилася виставка молодої британки Еллі Дейвіс. Як стверджують організатори експозиції, у Британії Дейвіс уже встигла завоювати відносну популярність, тому пишаються, що перший сольний виступ художниці за межами Туманного Альбіону відбувся саме в Україні. «Ми прагнули знайти автора, який нестандартно і по–новому фотографує природу. Шукали серед лауреатів міжнародних конкурсів (Дейвіс стала переможницею конкурсу PX3 Paris Photo Prize 2010 року в категорії «Пейзаж». — Ред.) і таким чином вийшли на Еллі», — пояснила «УМ» куратор виставки Леся Прокопенко. >>

А поговорити?

Перше, значно скорочене, українське видання книжки «Бесіди з Томашем Масариком» побачило світ у 2001 році, до 150–річчя з дня народження Масарика. Тепер нарешті маємо повне видання: ошатна 460–сторінкова книжка побачила світ у львівському видавництві «Астролябія» за сприяння Генерального консульства Чеської Республіки у Львові та Міністерства закордонних справ Чехії. Приємно, що Україна продовжує пізнавати своїх сусідів. >>

Диктатура в жанрі трагікомедії

Задумуючи чергову виставу, кожен театр намагається закласти в неї обов’язкову родзинку, яка гарантовано притягуватиме глядача і вирізнятиме її серед інших театральних пропозицій. Молодий театр у цьому питанні вирішив скористатися послугами постановника з Угорщини. Бо подивитися на іншу режисерську школу — це завжди цікаво, спектаклів «в імпортному виконанні» у нас одиниці. Режисер Белла Меро з Уягорщини до Києва прибув через Херсон, там він поставив п’ять вистав і ось тепер дебютував у столиці. Преамбулою до цієї події була участь художнього керівника Молодого театру Станіслава Мойсеєва у проекті «Центральноєвропейське театральне коло» та його постановка спектаклю «Одруження» в угорському Театрі ім. Йокая. Слідом за Мойсеєвим Белла Меро також вирішив вивести на театральну сцену свого земляка, обравши для дебюту в Молодому театрі п’єсу Іштвана Еркеня «Сім’я Тотів». >>

Нереальні гроші за знання

Учора близько семи тисяч педагогів разом зі студентами вищих навчальних закладів пікетували Кабмін, вимагаючи забезпечити працівникам сфери освіти та науки заробітну плату на рівні, визначеному законодавством. Уже з самого ранку до будинку уряду підтягнулися представники освітянських профспілок iз різних куточків держави. Щоб привернути увагу, навіть перекрили автомобільний рух по вулиці Грушевського. Однак правоохоронці їм у цьому завадили. Відтак головне гасло мітингу «Освітянам — гідну зарплату!» довелося вигукувати, облаштувавшись на тротуарі по обидва боки вулиці. >>

Школи — закрити, батьків — не пускати

Не дочекавшись відповіді на колективний лист із заявою проти закриття ЗОШ №3 міста Макіївки, батьки учнів, лише застосувавши силу, змогли потрапити до міського голови Олександра Мальцева, щоб із перших вуст почути про долю єдиного в селищi культурно–освітнього осередку. За їхніми словами, спочатку секретар не захотів пускати їх до мера, пояснивши, що відповіді на лист потрібно чекати близько місяця і лише тоді записуватися на прийом. Лише після того, як розгнівана громада пригрозила запросити на підтримку журналістів та помічників народних депутатів, людей записали на прийом. >>

Кілер в інвалідному візку

Позавчора на початку сьомої вечора в елітному 25–поверховому будинку по вулиці Голосіївській, 13 вбили суддю Шевченківського райсуду столиці, 43–річного Сергія Зубкова. Правоохоронців викликали мешканці будинку, які, почувши постріли, виявили тіло свого сусіда на міжсходинковому майданчику сьомого поверху. Оперативники, слідчі, керівництво районної прокуратури та міліції були вражені побаченим, адже служителя Феміди вбили доволі жорстоко: при огляді тіла на ньому виявили три колото–різані рани в шию та два проникаючі вогнепальні поранення в тулуб і голову. Ні ножа, ні пістолета на місці вбивства оперативники не знайшли. >>

Не місто, а мрія!

До рейтингу найкращих міст для проживання, складеного журналістами та аналітиками видання «Коментарі», ввійшли 45 найбільших населених пунктів України. Їх оцінювали за рівнем зарплат, роботою сфери послуг, бюджетом розвитку міста й видатками на освіту та охорону здоров’я. Перша позиція цілком очікувано дісталася Києву, який, зокрема, став лідером за рівнем зар­плат. Як не дивно, на п’яти столиці наступає... Хмельницький. Тут найнижчий рівень заборгованості населення з оплати житлово–комунальних послуг. Окрім того, велика частка місцевих мешканців займається малим бізнесом (у Хмельницькому розташований один із найбільших ринків одягу в Україні), місто може також похизуватися темпами житлового будівни­цтва. >>

Продаємо «трубу»?

Президент України не виключає можливості продажу частини акцій НАК «Нафтогаз України». Про це Віктор Янукович заявив на засіданні керiвної ради комiтету з економiчних реформ. >>

Синод активно обирає наступника

У львівських Брюховичах триває Синод єпископів Української греко–католицької церкви, котрі зібралися, аби визначитися з новим главою найбільш прозахідної української Церкви. Як повідомляє департамент інформації УГКЦ, понеділковий день роботи, у котрий відбулося чотири голосування, завершився вечірнею. Жодної офіційної інформації щодо голосувань немає, адже учасники собору давали церковну «обітницю про нерозголошення», а жодних світських осіб на високе зібрання єпископів не запрошують. >>

Де «сині» — там червоні прапори

Дев’ятого травня, в День Перемоги, на будинках органів влади та інших установ по всій Україні можуть з’явитися червоні прапори СРСР. Це випливає із законопроекту «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років», зареєстрованому у Верховній Раді групою депутатів на чолі з комуністом Петром Цибенком. У проекті йдеться про те, що однією з форм ушанування розгрому фашистської Німеччини має стати «офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд із Державним прапором [України]». Як писала «УМ», кілька рад — Одеська й Севастопольська міські та Житомирська обласна — вже ухвалили відповідні рішення на місцевому рівні. Тепер правляча коаліція — «Регіони», комуністи, «литвинівці» — планує поширити радянську святкову «моду» на всю Україну. >>

Хто старе пом’янув

Другий Президент України Леонід Кучма таки став підозрюваним у справі Гонгадзе. Днями Генпрокуратура порушила щодо колишнього глави держави кримінальну справу, яку ще не кваліфіковано в частині обвинувачення. Проте Кучму підозрюють у «перевищенні влади, наданнi незаконного розпорядження керівництву МВС, яке призвело до вбивства журналіста». Конкретної статті Кримінального кодексу, за якою порушено справу проти Кучми, на Різницькій не повідомляють. Обвинувачення підозрюваному також ще не пред’явлено. Хоча Леонід Данилович уже став невиїзним: громадянину Кучмі обрали запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. >>

Ключі до професійної армії

Коли кажуть «перехід на професійну армію», уявляють новітню зброю і техніку та солдатів–контрактників. Проте є ще один не менш важливий аспект — забезпечення солдатів та офіцерів житлом. Якщо військова справа — професія, а військова служба — робота, то, обираючи її, людина має бути впевнена у завтрашньому дні, мати дах над головою для своєї родини. А що на військову зарплатню купити квартиру можна буде ще не скоро, то цю квартиру повинна дати держава, і зокрема — Міністерство оборони. Щороку все більше родин військових заселяються у нові квартири, проте приріст цей, порівняно з квартирною чергою, наразі занадто малий. Хоча за роки незалежності України для військових побудували та придбали понад 85 тисяч квартир, ця проблема залишається невирішеною. У Міноборони планують кардинально змінити стан справ у цій царині за допомогою відповідної програми, розрахованої до 2017 року, за якою планується побудувати і здати родинам військових близько 45 тисяч квартир. Як цього можна досягнути, пояснював для «УМ» заступник міністра оборони України Ігор Кушнір. >>

Дванадцять років

Післязавтра виповнюється 12 років відтоді, як на трасі Бориспіль—Золотоноша трагічно загинув у автокатастрофі лідер Народного руху України В’ячеслав Чорновіл. Авто, на якому він повертався з Кіровограда, на великій швидкості зіткнулася з вантажівкою з причепом, що розверталася. У грудні минулого року пану Чорноволу мало б виповнитися 73 роки... >>

Виховання удавкою

Ця сумна історія почалася ще на уроці. Восьмикласник Малинівської гімназії Максим Ваулін запевняє, що під час занять посварився зі своїм однокласником і обрушив на нього шквал нецензурної лайки. На лихо ж сталося так, що вчитель математики не лише почув цей непристойний діалог, а й прийняв його на свою адресу. Не на жарт розлютившись, він наказав Максиму залишитися після уроку, де нібито накинувся на нього в порожньому класі. >>

Бува, не «нагуляна»?

Дворічну дівчинку привезли до Сумської районної лікарні вже мертвою. Судмедексперти виявили в неї внутрішній крововилив, закриту черепно–мозкову травму, інші ушкодження. «Цього разу чітко вбачався факт насильницької смерті, — розповідає начальник обласного управління міліції Петро Дяченко, — тож міліція почала пошуки вбивці». >>

Доцент брала, як хотіла

У вітчизняних вишах, як сумно жартують студенти, хабарі нині не беруть хіба що прибиральниці, та й то лише з тієї причини, що занадто рано приходять в аудиторії. У цій меркантильній країні знань, звісно ж, зустрічаються шановані студентами професори–альтруїсти, проте бал в університетах та академіях, з усього видно, правлять зовсім «відморожені» педагоги. >>

Сіамська українка

Багато років тому в одній зі своїх повістей колишній киянин Костянтин Паустовський розповів зворушливу романтичну історію про київську гімназистку Марусю Весницьку, однокласницю його сестри Галі. Маруся чудово каталася на ковзанах, і коли вона в парі з ровесником–гімназистом танцювала вальс на льоду Шато–де–Фльор, публіка розступалася і аплодувала. На той час у Києві перебував сіамський принц. Він навчався в Англії і повертався додому суходолом, тому що не зносив морських подорожей. Дорогою принц захворів і змушений був залишитися у Києві на цілих три місяці. Там, на ковзанці, вони й зустрілися: грав духовий оркестр, пливла мелодія вальсу й пара ковзанярів, розліталися дві Марусині коси, а слідом летіли палкі погляди принца. Кохання завершилося одруженням, і принц повіз Марусю на свою батьківщину. Так киянка Маруся Весницька стала сіамською принцесою. >>

Перший вихід

Серед перших страв у нас, українців, є один спільний фаворит — як написано у «Вікіпедії», «овочевий суп «Борщ український». А далі кожен знаходить свою першу страву за своїм уподобанням. Приміром, я нарешті зготувала, імпровізуючи, найсмачніший гарбузовий суп–пюре. А чоловік дві неділі поспіль приносив із супермаркету яловичий шлунок і чаклував над польсько–болгарськими «флячками»–«шкембе чорбою», які (о диво!) їли навіть діти. >>

Готуючи суп, завжди можна проявити фантазію

— Не завжди виходить самій готувати домашню їжу, але для першої страви я намагаюся знаходити час. Причому роблю суп у невеликій ємкості, як казала бабуся, «щоб завжди був свіжим». У кухнях деяких народів перші страви взагалі не посідають чільного місця. Але я з тих людей, які вважають, що принаймні раз на день суп має бути у шлунку. >>

Лівія розбрату

«На вулицях лежать десятки тіл — не лише дорослих, а й дітей. Лікарню розбомбили, моїм вдалося лише повідомити, що вони сидять удома й бояться вийти на вулицю». «У моєї мами, яка працює в госпіталі у Мізді, все нормально — військових дій там немає». «Врятуйте — допоможіть зв’язатися з дочкою! З неділі не можу до неї додзвонитися — очевидно, авіація розбомбила антени мобільного зв’язку, інтернету теж немає...»

Такими розпачливими повідомленнями обмінюються на форумах в інтернеті родичі українських медиків, які працюють у буремній Лівії. Після початку воєнної операції «Світанок Одіссея» зв’язок із нашими співвітчизниками в Тріполі, Місураті, Збеї, Мізді й тим паче опозиційному Бенгазі фактично урвався. Україна вживає заходів для їх евакуації, проте організувати її нелегко, адже багато хто не має можливості навіть повідомити про місце свого перебування. >>

Ох, який ґвалтівник

Колишній президент Ізраїлю Моше Кацав наступні сім років проведе за ґратами. Іще в грудні минулого року 65–річного екс–главу держави визнали винним у зґвалтуванні та інших злочинах сексуального характеру, а вчора Тель–Авівський суд призначив йому міру покарання. Як повідомляє «Рейтер», суд довів, що Кацав двічі зґвалтував свою помічницю, коли в 1990–х роках обіймав посаду міністра туризму. А за часів президентства у 2000—2007 роках неодноразово ґвалтував та сексуально знущався з двох інших жінок. Окрім ув’язнення, Кацава засудили до трирічного випробувального терміну та виплати компенсації постраждалим у розмірі 100 тисяч шекелів. Загалом його звинувачували в сексуальних злочинах щодо десяти жінок, що свого часу надихнуло прем’єр–міністра Росії Володимира Путіна на захоплений коментар: «Ох, який мужик!» >>

«За спробу захиститися від міліцейського кийка можна сісти на кілька років»

Минулого тижня в Білорусі затримали російського правозахисника Андрія Юрова. Провівши ніч у райвідділку міліції, Андрій отримав на руки припис із наказом упродовж 24 годин залишити територію країни, в’їзд до якої йому тепер заборонено щонайменше до 2013 року. Юров очолював місію Комітету міжнародного контролю за ситуацією щодо прав людини в Білорусі — єдину наразі міжнародну структуру, яка «на місці» стежить за переслідуваннями опозиції владою Олександра Лукашенка. Прізвище росіянина Мінськ вніс до переліку персон, чиє перебування на території Білорусі «недоцільне».

Не виключено, що в переліку «небажаних» може з’явитися й прізвище українця Антона Голобородька. У міжнародній місії в Білорусі він представляв Фундацію регіональних ініціатив — одну з най­впливовіших молодіжних організацій нашої держави. Днями Антон повернувся в Україну й поділився з «УМ» враженнями про роботу міжнародних спостерігачів. Сповнений емоціями і враженнями, хлопець багато розповідав, проте певну інформацію все ж просив не афішувати, аби не зашкодити білоруським друзям. >>

Корупція по–європейськи

Двоє депутатів Європарламенту подали у відставку, а третій призупинив виконання повноважень після майстерної провокації журналістів британської газети «Сандей таймс», яка довела, що європейські народні обранці теж можуть бути корупціонерами. Матеріали, зібрані журналістами видання, опубліковані в недільному випуску, є прямим звинуваченням на адресу колишнього міністра закордонних справ Словенії Зорана Талера, колишнього віце–прем’єр–міністра Румунії Адріана Северина та екс–міністра внутрішніх справ Австрії Ернста Штрассера. Усі троє за грошову винагороду в сумі до 100 тисяч євро висловили готовність провести законодавчі зміни, написані під диктовку вдаваних лобістів. У наступному номері «Сандей таймс» планує опублікувати статтю з аналогічними звинуваченнями на адресу двох іспанських євродепутатів. >>

Допінг для обраних

Розмовляючи з головним тренером національної збірної з лижних гонок В’ячеславом Яржинським про підсумки Кубка світу, довелося знову почути про наболіле. «Через брак коштів на останній етап їздила лише Валентина Шевченко. Ми не можемо собі дозволити на початку року серйозні фінансові витрати, інакше просто не вистачить коштів для підготовки до наступного сезону. До того ж ми маємо думати і про наших юніорів, які на початку 2012–го братимуть участь у I Зимовій юнацькій олімпіаді», — так пан Яржинський пояснив мінімальне представництво України на заключному етапі КС, що минулими вихідними пройшов у шведському місті Фалун. >>

Серйозне почнеться 1 квітня

Лише в заключному турі регулярного чемпіонату остаточно визначився склад четвірки, яка на початку квітня почне безпосередню боротьбу за медалі української волейбольної чоловічої суперліги. Харківська «Юридична академія» мала хоч мізерні, але не нульові шанси зачепитися за останню путівку до медального «плей–оф». Для цього «юристам» конче треба було перемагати в Черкасах «Імпексагро–спорт» — третю команду минулого сезону, яка вже забезпечила собі місце у вирішальному раунді. >>

Тхори, тхори, ясно!

«Тхори мають бути в законі!» — із таким закликом виступила епатажна світська левиця Періс Хілтон. Американська модель і акторка приєдналася до кампанії, що має на меті скасувати заборону тримати вдома цих пухнастих хижаків родини куницевих. >>

Кнуту вже не потрібні пряники

Багато хто з мешканців Берліна досі не може відійти від шоку: померла одна з головних зірок їхнього міста — чотирирічний білий ведмідь на прізвисько Кнут. Минулої суботи він раптово впав у воду у своєму вольєрі в берлінському зоопарку просто на очах відвідувачів. «Ми поводилися з ним дуже дбайливо. Він був найвидатнішою фігурою нашого звіринця», — сумує разом з усіма мер міста Клаус Воверайт. Фахівці кажуть, що причину смерті назвуть згодом, коли вивчать результати розтину. >>

ПРИКОЛИ

Барак Обама запустив крилатих ракет більше, ніж усі інші лауреати Нобелівської премії миру, разом узяті. >>