«Посушливі» болячки

04.11.2010
«Посушливі» болячки

Чиста вода — це справжня насолода! (Фото з сайту healthandfitnessmag.com.)

Улітку ми страждаємо від спеки, відчуваємо спрагу, тому частіше згадуємо про необхідність поповнення водних запасів. Холодної пори року більшість людей про це забуває. Тим часом лікарі нагадують: навіть якщо надворі не спекотно, а ми не активно рухаємося, а просто сидимо і нічого не робимо, то все одно втрачаємо енергію, а разом із нею — воду. Незалежно від того, чим ми займаємося, хоч цілий день валяємося на дивані, вода все одно залишає організм. І витрату слід обов’язково компенсувати, інакше за втомою, головним болем та погіршенням концентрації можуть прийти закрепи, хронічні інфекції сечових шляхів та інші болячки. Утім не будь–яка вода є безпечною та корисною для людського здоров’я. «УМ» з’ясувала: для того, щоб вибрати найліпший напій, треба уважно читати таблички на бюветах та етикетки на пляшках.

 

Головний біль лікується… водою!

«Без води в людському організмі неможлива жодна реакція, жодна зміна, просто немає життя, — каже кандидат медичних наук, старший науковий співробітник науково–інженерного центру радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень НАН України Марина Набока. — Тому так важливо підтримувати постійну концентрацію води в організмі — 65—70 відсотків». За словами фахівця, за день ми втрачаємо 2,5—3 літри рідини. А в спекотну погоду, під час інфекційної хвороби та на спортивному тренуванні — ще більше. У нормальних умовах (звичайна людина, не спортсмен, не хворий, не в спеку) людина втрачає через сечу 1250 мілілітрів вологи, через кал — 100, через шкіру (із потом) — 850, через легені (зі зволоженим повітрям, яке видихається) — 350 мілілітрів вологи. Для того, щоб людина нормально почувалася, цей баланс між спожитою і втраченою рідиною треба обов’язково зберігати.

Вода надходить в організм із їжею, різними напоями та власне чистою водою. У день людині, яка важить не більше 70 кілограмів, рекомендовано вживати близько 2,5–3 води. Із них десь 1 літр надходить через їжу: фрукти, овочі, супи, каші, сир, макарони. Причому деякі продукти, які ми вважаємо «сухими», також слугують джерелами життєдайної вологи. Наприклад, хліб містить 30–45% води. Крім «продуктового» літра, ще 250 мілілітрів води утвоюється в самому організмі — за рахунок обмінних процесів, метаболізму. Решту (близько 1,5 літра) треба споживати з соками, чаєм та чистою питною водою. Те, що ми втратили, мусимо відновити. Якщо цього не зробити, виникає зневоднення організму.

«Коли ми витратимо більше води, ніж прийняли, то не завжди відчуваємо спрагу, — пояснює доктор медичних наук, директор із питань наукових досліджень та нормативно–правового регулювання групи Євразія–Африка компанії «Кока–Кола» (Стамбул, Туреччина) Тея Чумбурідзе. — Нестача вологи може початися непомітно. У людини може з’явитися головний біль, якесь незрозуміле самопочуття, у тілі вже немає тієї енергії, яка була ще годину тому. Втомленість, млявість, роздратованість... Ви, звісно ж, не думаєте, що це дегідратація (зневоднення), шукаєте причину в чомусь іншому. Але випийте трохи води, і відчуєте, як вам стало краще. Спрага приходить пізніше, це ніби крик організму, який просить невідкладної допомоги. Лікарі давно помітили, що пити треба, не чекаючи появи спраги, часто й невеликими порціями. До речі, хронічне зневоднення призводить до «непоборних» закрепів, інфекцій сечових шляхів, до виникнення камінців у нирках, жовчному міхурі тощо. У геть важких випадках може настати дегідраційна кома. Наприклад, при інфекційних хворобах, коли стрімко наростає зневоднення, або при шизофренії, коли людина не п’є воду і зовсім не звертає на це уваги».

Це не значить, що людина має випивати воду відрами, кажуть спеціалісти. Бо порушення балансу в інший бік — річ небезпечна. Якщо людина споживає більше рідини, ніж втрачає, в організмі виникає гіпонатріємія, яка може призвести до коми та смерті. Тому найголовніше — тримати баланс, золоту середину, щоб не було перекосів у жоден бік.

Обережно з ліками у пляшці

«Сьогодні в країні продається багато різної води у пляшках, — каже директор ВГО «Союз споживачів України» Віктор Трофименко. — Є такі виробники, які викачують воду зі своїх свердловин, із горизонтів різних періодів. Можуть здійснювати механічну очистку води, дезінфекцію, обробляти ультрафіолетом, не додаючи солей. Це одне. А є такі виробники, які кажуть: у нас вода очищена методом зворотного осмосу. І вважають це дуже великим досягненням. А насправді вони беруть десь воду — чи з крану, чи з джерела, повністю очищують від абсолютно всіх домішок, природних мінералів, усього–усього. Виходить Н2О, тоді в цей дистилят додають солі, щоб зробити воду придатною для пиття. Ця рідина дійсно відповідає всім українським нормам за складом, безпечністю. Але ми спілкувалися з дієтологами, гастроентерологами і чули думку лікарів: цю воду краще не вживати. Бо вона не природня, не дуже добре контактує з живим організмом. І за своїм впливом на здоров’я такий «продукт» дуже поступається воді, яку набирають у первозданному вигляді. Я не хочу називати конкретні марки… Читайте етикетки, там усе написано».

«За кордоном мінеральна вода — це питна вода, якісна, абсолютно готова для вживання, — каже Марина Набока. — Цю воду набирають із джерел, розливають у пляшки і продають у магазинах, як продукти, харчі. В Європі це стовідсотково така вода, яку можна пити щодня, без рекомендації лікаря. А воду, яка має лікувальні властивості, там використовують тільки на курортах, збудованих біля цілющих джерел. Таку воду, здатну серйозно впливати на метаболізм, допомагати хворим, не розливають у пляшки і ніде не продають. В Україні, як ми бачимо, інша ситуація. У нас досі збереглося радянське уявлення, що мінеральна вода — лікувальна. Крім того, прижився «торговий» підхід, що мінеральна вода — це питна. Тому розібратися, що й до чого, досить важко. Споживачеві треба уважно читати етикетки, щоб зрозуміти, чи це рідина, видобута зі свердловини у первозданному вигляді, чи це очищена вода з різними добавками, ароматизаторами, консервантами, питна чи лікувальна. За чинними нормативно–правовими актами, сьогодні в Україні можуть розливати у пляшки воду, яка може бути штучно йодована, мінералізована, газована. Із нею можуть робити все що завгодно. Тому наголошую: читайте, що в цю воду додали, і самі вирішуйте, чи воно вам треба».

Медики застерігають: хоч різні лікувальні води сьогодні вільно продаються в кожному магазині та кіоску, краще не вживати їх регулярно, якщо цього не порадив лікар. Бо людина, яка щодня випиває таку водичку, по суті, безконтрольно вживає ліки від захворювань, яких не має. Вода регулярно впливає на певні органи, які не потребують такої корекції, змінює стан організму і виводить його з ладу. Бо, наприклад, мінеральні води з великим вмістом лужних речовин, які допомагають при гастриті з підвищеною секреторністю шлунку, протипоказані людям із пониженою кислотністю шлунку. Практично це ліки, тільки розлиті в пляшки, і тому їх не можна вживати день у день без призначення лікаря.

«В Україні навіть захищено кілька дисертацій на теми тривалого вживання води з мінеральних джерел та наслідків цих дій, — розповідає Тея Чумбурідзе. — Наприклад, на Закарпатті є велика проблема з питною водою. Вода у криницях буває насичена шкідливими домішками, забруднена, непридатна для пиття. Купувати бутильовану воду для щоденного вживання — задорого, тому селяни цього не роблять. Вихід, здавалося б, очевидний — тут, просто під боком природні джерела чистої, ще й корисної для здоров’я води. От мешканці районів, багатих на ці джерела, і пили мінеральну воду. А все це відкладалося в їхньому волоссі, впливало на стан шкіри, загальне самопочуття. Дослідники з’ясували, що в цих районах набагато вищий рівень захворюваності порівняно з середнім по Україні».

Для щоденного вжитку придатні води, у яких прийнятна концентрація солей, кажуть фахівці. «У нас є кілька горизонтів підземних вод, — продовжує пані Набока. — Наприклад, Бучакський, Сеноманський, Юрський. Бучакський — ближчий до поверхні. Він більше–менш захищений, але в цій воді багато заліза, тому вода не дуже якісна. Щоб пити, її треба очистити від заліза. Вода із Сеноманського водоносного горизонту — нормальна, її набирають у деяких бюветах по Києву. Правда, у цій воді саме в столиці виявили багато марганцю, навіть фільтри довелося встановити. А найкращою вважається вода з Юрсього горизонту — 100% висока якість, із чудовим вмістом йоду. Ми живемо на території з дефіцитом йоду, тому ця вода здатна покращувати здоров’я. У багатьох столичних бюветах можна набрати саме таку воду. Правда, щоб не помилитися, треба уважно читати, що пишеться на табличках: з якої глибини беруть воду, з якого горизонту».

 

СИМПТОМАТИКА

Щоб зрозуміти, коли настала дегідратація, треба подивитися на колір сечі. Якщо вона прозора, із ледь помітним відтінком — концентрація рідини в організмі нормальна. Якщо сеча яскраво–жовта, то треба випити води. Чим насиченіший колір, тим більше рідини не вистачає для нормальної роботи систем та органів.