Конституційна реформа по–європейськи

30.10.2010
Конституційна реформа по–європейськи

Канцлер ФРН Ангела Меркель була одним з ініціаторів внесення змін до Лісабонської угоди. (Фото Рейтер.)

До Лісабонської угоди, яка є відповідником Конституції Євросоюзу, внесуть зміни. Таке рішення ухвалили глави дер­жав–членів ЄС на дводенному саміті, який учора завершився у Брюсселі. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, учасники саміту надали президентові ЄС Герману Ван Ромпею мандат на визначення необхідних поправок, які дозволять створити антикризовий механізм для захисту єдиної європейської валюти. Усі запропоновані керівництвом Євросоюзу поправки мають бути ратифіковані країнами–членами ЄС до середини 2013 року.

Як наголосила одна з голов­них ініціаторів реформи Лісабонської угоди, канцлер ФРН Ангела Меркель, без внесення змін до «європейської конституції» неможливо створити антикризовий стабілізаційний фонд для зони євро. Цьому заважає стаття 125 угоди, яка забороняє державам–членам рятувати від банкрутства іншу країну ЄС. Німеччина за підтримки Франції висунула вимогу редагувати цю статтю, оскільки в разі відмови Конституційний суд Німеччини може заблокувати будь–яку допомогу на зразок тієї, яку як виняток було надано Греції.

Німеччина та Франція також висловилися на користь запровадження санкцій для тих країн ЄС, які опинилися на межі банкрутства. Меркель заявила, що не дозволить у майбутньому повторення краху на зразок грецького. Йдеться як про фінансові санкції, так і про позбавлення країни–порушниці голосу в структурах ЄС. Карати планують ті держави, бюджетний дефіцит яких перевищує три відсотки від вартості ВВП, або держаний борг перевищує 60 відсотків від ВВП. Фінансовi санкції можуть застосувати лише до країн єврозони, а тим, хто ще користується національними валютами, загрожує покарання у вигляді позбавлення виплат із союзних фондів допомоги.

За пропозицією прем’єр–міністра Великої Британії Девіда Камерона на саміті несподівано спливла незапланована тема бюджету ЄС на 2011 рік. Главі британського уряду вдалося переконати лідерів інших 10 країн, зокрема Німеччини, Франції та Голландії, внести спільну заяву, згідно з якою бюджет на наступний рік не має перевищувати 126 млрд. євро. Це на чотири мільярди менше, ніж запланував Європарламент. Від того, чи буде виконано цю умову, залежить підтримка Великою Британією змін до Лісабонської угоди. Багаті країни ЄС хочуть платити менше на утримання бідних

Висунуті на саміті пропозиції посіяли серед членів ЄС більше розбіжностей, ніж бажання до згуртованих дій. По завершенні засідання на світових біржових ринках було зафіксовано падіння курсу євро щодо долара.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>