Ішов, упав, опритомнів — гіпс

Правду кажуть: аби знав, де впаду, то соломки підстелив би. Бо за статистикою, саме травма є однією з основних причин смерті людей віком до 44 років. А в загальному переліку причин смертності вона посідає третє місце. Не думайте, що переламати руки–ноги можна тільки холодної пори року, коли тротуар покривається кригою, а ви дуже поспішаєте по тому «склі» у справах. Травму можна отримати будь–якої пори року та будь–де, навіть у власній квартирі.

«Чоловік так пристрасно обіймав дружину, що зламав їй три ребра»

Лікарі стверджують, що побутовий травматизм упевнено набирає обертів. Навіть сьогодні, коли ще немає зимових холодів та ожеледиці, по допомогу до Черкаського міського травматологічного пункту все одно звертається до п’ятдесяти людей щодня.

Із кабінету травматолога, добре кульгаючи, виходить 18–річний Артур Нагайчук. Він — студент місцевого технологічного університету.

«Учора йшов по східцях у гуртожитку i вивихнув ліву ногу. Це було вночі, а вранці нога геть розпухла. То мене друзі сюди на таксі привезли. Лікар каже, що потягнув зв’язки», — пояснює він. Хлопцю приписали пити таблетки, а до ноги прикладати лід.

Трохи більше постраждала інша черкащанка. До того ж у рідній квартирі — на рівному місці.

«Задзвонив телефон, я схопилася з дивана, аби взяти трубку. Коли бігла в коридор, то з розгону вдарилася мізинцем об ніжку крісла», — говорить «Україні молодій» 35–річна Інна Гніденко.

Вона зізнається, навіть подумати не могла, що там перелом. Спочатку заспокоювала себе тим, що нестерпний біль із часом минеться. Але мізинець швидко розпух i посинів. Тож Інні довелося їхати в міський травмпункт. Там їй наклали гіпс. Тепер треба сидіти вдома. Жінка каже, з нею таке сталося вперше, до того ніколи не мала подібних неприємностей. А тут волею долі опинилася у травмпункті. І вражена тим, скільки людей приходить сюди з побутовими травмами. Розповідає, що поперед неї в черзі сиділа десятирічна школярка, яка бігла після уроків додому, зачепилася за камінець, який стирчав із землі, й упала. Дівчинка травмувала коліно так, що, здавалося, воно збільшилося удвічі. Нога в дитини була синя аж до щиколотки.

Тим часом із кабінету виходить 38–річна Галина Донець. Теж кульгає. Пояснює: вдарилася ногою об поріг. І вся стопа посиніла. Не можна на ногу ступити, так болить.

55–річна Валентина Шаменко йде від травматолога вже з гіпсом на руці. Розповідає, що ввечері впала біля свого будинку. Рентгенівський знімок висвітив перелом руки з незначним зміщенням. Так що гіпс доветься носити місяць.

«Це ж треба таку напасть! Працювала листоношею, по ожеледиці скільки ходила — жодного разу не падала. А тут ямку не побачила. Думала, просто забилася, а воно руку до ранку нагнало», — бідкається вона.

«До нашого травмпункту з початку року по допомогу звернулося 13 тисяч постраждалих. Бувають і курйозні випадки: чоловік повернувся з довгого відрядження й дуже пристрасно обійняв дружину. Так, що зламав їй три ребра», — говорить завідувач Черкаського міського травмпункту Олександр Михайленко.

Замість урології чоловік опинився в травматології

У Черкасах міський травмпункт розташований у міській лікарні №3, котра працює в режимі швидкої допомоги. Туди днями доправили з травмами середньої тяжкості навіть бригаду медиків. На великій швидкості в карету швидкої допомоги врізалося таксі. Від сильного удару «швидка» перекинулася на припарковане авто. Постраждали фельдшер, водій, пасажир таксі та важкохворий, якого везли в Першу міську лікарню з нирковими кольками. Так, за іронією долі, замість урології невдаха–пацієнт опинився в травматологічному пункті. До його проблем iз нирками додалися ще й травми.

Це тільки один приклад того, що не всіх із травмпункту відпускають додому. Багато кому доводиться лікуватися після травми ще й у травматологічному відділенні цієї лікарні.

«Ми щоквартально проводимо до 400 операцій. Я з 1978 року працюю, то помітив, що раніше люди все–таки менше травмувалися. Взимку, звісно, робота у нас завжди була. А тепер хоч весною, хоч літом, хоч восени — травмується народ майже так, як і зимою», — розповідає «УМ» завідувач травматологічного відділення Третьої міської лікарні Володимир Коротиш.

За його словами, в травматизмі тепер немає циклічності. І хоча пріоритет усе–таки за зимою, бо в холодну пору року більше хворих iз переломами рук, ніг, ключиць, щиколоток. Але й зараз травмованих у відділенні вистачає. Лікар застерігає, що нині починається доволі небезпечний період — рано темніє, часто йдуть дощі, під ногами слизько від опалого мокрого листя. А люди за звичкою люблять поспішати. Тому й падають. Чимало й тих, хто потрапляє у відділення просто з дачі. Коли груші–яблука зривають або гілки обрізають на деревах. У них важкі травми — переломи хребта, стегна.

«Та груша чи яблуко цим людям утридорога виходить. Спочатку їм доводиться перенести складну операцію, а потім довготривале, від шести місяців і до року, та дороговартісне лікування», — наголошує Володимир Іванович. Він зазначає, що в таких важких випадках нерідко у травмованих починаються ускладнення. Наприклад, під час травмування в рану потрапляє земля або якийсь бруд. Через це відбувається зараження і починає гнити кістка. Це важко лікувати. А головне, наголошує завідувач травматологією, така проблема залишається в людини на все її подальше життя.

У лікарській практиці, каже Володимир Коротиш, траплялися й курйозні випадки. Він пригадує, як у відділення привезли молоду жінку, котра вистрибнула з третього поверху. Пішла на побачення до сусіда, та несподівано додому повернулася дружина того чоловіка. Тож жіночці нічого іншого не залишалося, як зробити крок униз. Із балкона. Після такого «польоту» від коханого бідолашна добре переламала собі тазові кістки. У відділеннi травматології вона довго лікувалася. Але їй пощастило: повністю одужала, без будь–яких наслідків для здоров’я.

Аби не потрапляти до травматологів, Володимир Іванович радить у побуті бути обережними, ніколи не поспішати, завжди прораховувати ситуацію. Каже, нерідко люди вважають себе фахівцями на всі руки, купують різноманітні інструменти, ті самі стругальні, фрезерувальні верстати, а працювати толком на них не вміють. І наводить приклад того, як чоловік «працював» болгаркою. Замість металу додумався порізати деревину. Болгарку вирвало з рук i порізало «майстру» стегно та гомілку.

КОРИСНА ПОРАДА

При травмах теплові процедури не рекомендуються. Тепло збільшує приплив крові до травмованого місця. І це призведе до набряку. Правда, тепло спочатку здатне полегшити біль, але потім запалення посилиться. Це вже коли травму вилікують, а приміром, суглобу треба буде повернути рухливість, тепло буде незамінним.

ПЕРША ДОПОМОГА

При переломах необхідно забезпечити нерухомість зламаної руки чи ноги. Оскільки фіксація перелому убезпечить постраждалого від поранень уламками кісток, перешкоджатиме виникненню болю та кровотечі, тобто попередить розвиток шоку. Чим можна зафіксувати перелом? Знайдіть під рукою будь–який плаский вузький предмет, який слугуватиме вам шиною. Закріпіть його до пораненого місця за допомогою бинта, мотузки чи шматка тканини. Аби не було здавлювання тканин тіла, саморобні шини перед застосуванням треба вистелити шаром вати чи тканини.

Якщо ви просто вдарилися, то покладіть на те місце лід. Тримайте його 15—20 хвилин. Повторюйте цю процедуру кожні 4—6 годин упродовж перших півтори доби. Це допоможе вгамувати біль і наладити кровообіг. Найкращий льодяний компрес — це шматочки колотого льоду. А ще добре слугуватиме пакетик із замороженою кукурудзою, оскільки заморожені овочі здатні змінювати конфігурацію своєї упаковки. І її зручно прикладати до будь–якої частини тіла. Між льодяними компресами щільно замотайте ушкоджене місце бинтом, аби запобігти набряку і полегшити біль. Якщо ви травмували руку чи ногу, тримайте їх піднятими. Це допоможе звести до мінімуму набряк та біль.

НЕ РОБІТЬ ЦЮ ПОМИЛКУ

Оскільки лід ослаблює кровообіг, то не користуйтеся цим засобом, якщо хворієте на цукровий діабет, маєте захворювання судин або понижений кровообіг унаслідок перенесеного хірургічного втручання. У такому випадку перш ніж накладати льодяний компрес, намочіть рушник або еластичний бинт і замотайте ним ушкоджене місце. Це допоможе уникнути прямого контакту з льодом. Інакше лід може викликати обмороження. Але якщо ви бачите, що набряк не проходить — обов’язково звертайтеся до травмпункту. Не чекайте ускладнень.