«Закон джунглів» по-київськи

10.06.2010

Минулий тиждень пройшов під знаком пошуку істини: чи труїли тварин у столичному зоопарку, хто труїв і чим? Висувають абсолютно протилежні версії, відкрито називають імена отруйників. Словом, вода вийшла суперкаламутна (складається враження, що саме така мета і була поставлена якимось невидимим режисером). Однак, якщо уважніше вдивитися в цю каламуть, випливають дуже цікаві факти і паралелі.

 

Смерть за ґратами

Тварини в Київському зоопарку помирали й раніше. Причиною відставки попередника Берзіної Олексія Толстоухова стала саме смерть бурого ведмедя, якого взимку доглядачі вигнали з клітки, щоб почистити її, а повернути забули: 12 днів труп замерзлого ведмедя пролежав у вольєрі, а всі думали, що він упав у сплячку. А роком раніше зоопарк виключили з Європейської асоціації зоопарків та акваріумів саме за жорстоке поводження з тваринами — усіх вразило фото сліпої ведмедиці Дінари із закривавленою головою.

Так само, на жаль, в історії Київського зоопарку є не один факт смерті тварин від рук відвідувачів. У 1984 році 14–річну вагітну подругу Боя на ймення Франка отруїли невідомі. Пізніше інші «приколісти» отруїли білих ведмежат, підкинувши їм цукерки зі ртуттю. 12 років тому дорослому гімалайському ведмедю хтось підкинув шматок хліба, в якому була захована голка, від чого той загинув. Тоді ж у верблюда зі шлунка ветеринари витягли пляшку з розчинником. А ось самець бегемотихи Тривоги помер від рук двох студентів, які кинули йому в пащу вибуховий пакет. Ще один бегемот помер від того, що проковтнув тенісний м’ячик і не зміг його перетравити.

Чому ж саме смерть Боя, а слідом за цим упродовж місяця ще й верблюдиці та бізонихи, викликала такий резонанс? Дирекція зоопарку одразу й безапеляційно заявила, що усіх трьох тварин отруїли одні й ті самі зловмисники (ними, за «дивним» збігом обставин, виявилися колишні співробітники зоопарку, а нині — члени ініціативної групи порятунку Київського зоопарку, які з жовтня минулого року ведуть своєрідну інформаційну війну з дирекцією зоопарку, оприлюднюючи всі факти неналежного поводження з тваринами (і не тільки) на сайті www.helpzoo.kiev.ua.

«Поздравляю вас, гражданин соврамши»

На будь–яку інформацію, яка не підтверджує офіційну версію дирекції зоопарку про «терористів», з’являється спростування із залученням цілої низки авторитетів з іншого боку. Причому кожна зі сторін спирається на власну логіку, оскільки результатів гістологічної незалежної експертизи досі немає.

У випадку зі смертю Боя та верблюдиці Маї дирекція зоопарку одразу ж безапеляційно заявила, що їх було отруєно, оскільки у вольєрах знайшли, відповідно, «яйце і варену картоплю, які не входять до раціону тварин». Але чому тоді всі чекають результатів розтинів і різних експертиз тканин загиблих тварин, а зробити експертизу того ж яйця чи картоплі не додумався ніхто? Адже якщо слона і верблюдицю було отруєно саме за їхньої допомоги, то там збереглося набагато більше отрути, ніж у тканинах.

Впадає в око й інша невідповідність між фактами і заявами дирекції. Якщо симптоми отруєння слона і верблюдиці однакові, то чому перший помер практично миттєво, а другу рятували впродовж шести днів? У чому тут приблема: в особливостях організму тварин, у дозах — чи в тому, що факти намагаються просто притягнути за вуха?

Особливо цікавою в цьому випадку є ситуація із бізонихою Вією, повідомлення про смерть якої надійшло 31 травня. За версією дирекції зоопарку, «бізона було помічено, вже коли він лежав на боку, в поганому стані, але надавати будь–яку допомогу було вже пізно: смерть тварини настала миттєво». Але на сайті «ЛігаБізнесІнформ» знаходимо обурені відгуки відвідувачів зоопарку: «Я була в зоопарку 30.05 і звернула увагу на бізона, який з 12:00 лежав, і здавалося, що він гріється на сонці. Під вечір, годині о 17:00, повертаючись назад до виходу, я знову на нього звернула увагу. Це був той самий бізон, він лежав у тій же позі, незважаючи на дощ і калюжі води — певне, не було сил підвестися, і важко дихав. Біля нього не було жодного працівника зоопарку! Куди вони дивляться! Раптова смерть — нічого подібного! Ця тварина помирала цілий день!».

«Ми не коментуємо висловлювання анонімних осіб», — відреагували в зоопарку. Натомість вони продовжують наполягати на версії отруєння усіх тварин (хоча Вії було вже 26 років і більшість експертів не відкидають можливості смерті від старості).

Мовчання експертів

Цікава ситуація і з комісією за участю незалежних експертів із провідних українських зоопарків, створеною після смерті слона. Наприклад, заступник директора з науки Харківського зоологічного парку Олександра Цаханська, яка входить до складу комісії, заявила, що до Києва вона не їздила і коментувати ситуацію не збирається, бо це «чиста політика». Так само відмовився від будь–яких коментарів головний ветеринарний лікар Миколаївського зоопарку Олег Явкін.

А от із найкращим в Україні спеціалістом, знавцем слонів Олегом Грищенком у нас вийшла цікава розмова. Він розповів, що його запросили до Києва, щоб дати експертні висновки щодо умов утримання слона в зоопарку. «Я оцінював лише той матеріал, який мені надавали: зокрема, мені показали відео «боротьби з нудьгою» у слона, як працювали люди, і попросили оцінити, наскільки правильно стояли електропастухи, а більше мені ніхто нічого не доповідав», — говорить експерт. І тут можна зробити два припущення: або запрошені спеціалісти були справді настільки вузькопрофільними, що просто не могли оцінювати інші аспекти проблеми, або дирекція зоопарку свідомо обмежує коло інформації, наданої спеціалістам, щоб отримати довідки, що той чи інший фактор не міг спричинити смерть тварини (Олег Грищенко з кола своїх питань дійшов саме такого висновку), а сукупність факторів не розглядається принципово. У мене після усіх розмов склалося враження, що дирекцію зоопарку цікавить не з’ясування істини, а саме збір таких індульгенцій, якими вони можуть спростовувати закиди опонентів. Хоча це — лише моє власне враження.

Звідки ноги ростуть?

Чому дирекція зоопарку так уперто тримається за версію отруєння тварин, причому одними й тими самими людьми? Що це — піар–хід чи зведення рахунків?

У версії з отруєнням одразу спадає на думку історія березня 2009 року, коли в Ялтинському зоопарку «Казка» від отруєння загинули 10 тварин. Тоді оперативне розслідування і реноме директора зоопарку Олега Зубкова дали свій результат: факт отруєння був сприйнятий беззаперечно, і хоча до відповідальності нікого так і не було притягнуто, зоопарк отримав величезну моральну (і частково — матеріальну) підтримку.

Схоже, з цієї історії зробила свої висновки і Світлана Берзіна, тому що за кілька місяців, у жовтні 2009 року, коли тоді ще співробітники зоопарку Сергій Григор’єв та Ігор Марійчук відкрито спробували привернути увагу громадськості до закулісних справ звіринця, директор уперше заявила, що «отримала кілька погроз про фізичну розправу — невідомі по телефону погрожують отруїти тварин у зоопарку, підірвати мою машину і скалічити мого 12–річного сина». Журналіст Олександр Єрмоленко, який писав про цей інцидент, тоді припустив: «Чи не за допомогою подібних заяв Світлана Берзіна намагається приховати майбутню загибель беззахисних тварин? Адже тепер, якщо слон звалиться–таки від голоду — це можна списати на лютих ненависників, а не на те, що тварину просто не годують. А потім «паровозом» підуть ті, хто вже ледь пересуває лапами і копитами». Як у воду дивився!

Коли ж слон і справді помер, Берзіна моментально визначила не лише причину смерті, а й знайшла винних — хто ж іще, як не Сергій Григор’єв із колишнім заступником директора зоопарку Кирилом Трантіним, які першими повідомили журналістів про трагедію?

Узагалі виникає цікава тенденція: щойно хтось виступає з критикою діяльності дирекції зоопарку, того одразу ж записують до «таємного ордену імені Цезаріо Борджіа». Варто було з’явитися в інтернеті «Сповіді слонаря» — колишнього кіпера (доглядача за тваринами) слона Боя Олександра Ніколова, який припустив, що на здоров’я тварини могла вплинути різка зміна раціону, часта зміна кіперів (слони дуже прив’язуються до людей) та експерименти, які ставилися на слоні з подачі спеціально запрошених англійських спеціалістів: заборона кіперам підходити близько до тварини, електросторож, яким оточували гіганта на ніч, прогулянки взимку по снігу, як головний ветеринар зоопарку Андрій Марунчин прозоро натякає на можливу причетність до загибелі слона... правильно, саме Ніколова.

Битва за землю?

Дирекція зоопарку впродовж місяця вперто тримається лише за одну версію. Така наполегливість наштовхує на думку, що тут можливий один із трьох варіантів:

а) загибель тварин у зоопарку — справді результат абсолютної непрофесійності «молодої команди» Берзіної, а оскільки визнавати цього не хочеться, то є чудова нагода перевести стрілки, а заодно й дискредитувати гурт людей, які надто багато знають і тривалий час псують тобі нерви;

б) слона (можливо, ще якусь із тварин) справді хтось отруїв, але хто — дирекція не знає. Але гріх не використати таку ситуацію для власного піару і для того, щоб дискредитувати опонентів;

в) тварин справді хтось отруїв, і дирекція знає, хто це. Але тут задіяні настільки високі особи і бізнес–інтереси, що краще їх у скандал не вплутувати і постаратися залагодити справу полюбовно, а тому конче необхідно «перевести стрілки».

Останнє припущення не настільки фантастичне, як видається на перший погляд. Іще в 2007 році в геніальній голові столичного мера з’явилася космічна ідея перенесення зоопарку в район Вишгорода й побудови на проспекті Перемоги чергового розважального комплексу. На прес–конференції Сергій Григор’єв розповідав, як він особисто проводив екскурсію для таємних «інвесторів». За інформацією «УМ», існує навіть пакет документів на приватизацію території зоопарку.

Не відкидає версію із землею і голова Київської організації Українського товариства охорони природи Микола Щепець, який до 1990 року займався справами зоопарку. «Зі своєї дзвіниці скажу: хтось поспішає, хтось дуже впевнений, що зоопарку не місце в центральній частині міста», — стверджує він. А чому б і ні, якщо звіринець займає 34 га в Шевченківському районі столиці, де вартість сотки землі перевищує $20 тис.

Тим часом інформаційна атака спровокувала створення стількох комісій із перевірки діяльності дирекції зоопарку, певні пертурбації в дирекції і розмови про перехід зоопарку під протекцію Мінохорони навколишнього природного середовища. А там, дивись, і тиграм почнуть докладати м’ясо...

 

P.S. Поки готувався номер, стали відомі результати гістологічної експертизи, які підтвердили факт отруєння слона Боя. Комісія дійшла висновку, що воно могло бути здійснене препаратами, схожими на ціаністі сполуки. Однак решта запитань лишаються відкритими.   

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>