В Афганістані власні герої

28.04.2010
В Афганістані власні герої

Фрагмент діарами. (Фото з сайту afgha.com.)

27 квітня виповнилося 32 роки з дня Квітневої революції. Так в Афганістані називають квітневий військовий переворот 1978 року, внаслідок якого було повалено уряд Мохаммада Дауд–Хана. З нагоди чергової річниці тих подій 25 квітня в Кабулі почав роботу науковий семінар, повідомляє телеканал «Лемар». На його відкритті міністр культури та інформації Афганістану Саїд Махдум Рахін заявив, що повалення уряду Дауд–Хана зупинило розвиток демократії в Афганістані на кілька десятиліть. У семінарі беруть участь члени парламенту, експерти, історики та керівники афганських ЗМІ.

Унаслідок військового перевороту 27 квітня 1978 року влада у країні перейшла до рук Військової революційної ради під головуванням одного з лідерів прокомуністичної Народно–демократичної партії Афганістану (НДПА) Нур Мохаммада Таракі. Заколотники взяли штурмом президентський палац «Арг» у Кабулі та вбили президента Мохаммада Дауда і членів його родини. Але заколотники не довго насолоджувалися вкраденою владою. У березні 1979 року тисячі мешканців афганського міста Герат вийшли на мітинг–протест проти нового «комуністичного режиму». Саме з цих виступів у країні розгорнувся широкий рух спротиву проти прорадянського режиму в Кабулі, а потім — і радянських окупаційних військ.

Упродовж останніх десятиліть 28 квітня в Кабулі відзначають «День перемоги в джихаді». Цього дня 1992 року після падіння уряду Наджибулли до влади у країні прийшли моджахеди, які до цього боролися з радянськими військами.

У середу в Кабулі традиційно відбудеться військовий парад, але цього року до річниці згаданих подій приурочено ще один захід — в Гераті відкрито перший в Афганістані (та, певне, і світі) Музей моджахедів, повідомляє агенція «Рейтер». Він стане тематичним доповненням до вже створеного в Гераті Музею жертв «24 Хута 1357 року» (15 березня 1979 року), на знак того, що тодішня влада розстріляла учасників згаданого березневого антикомуністичного повстання в Гераті.

Музей моджахедів, містить у своїй експозиції документи та речі доби боротьби з радянськими окупантами, але його окрасою є кругова діарама з картинами та скульптурними зображеннями боїв. На ній відтворені епізоди героїчної боротьби моджахедів: закривавлені трупи радянських солдатів, розкидані навколо розбитого танка, жінки в паранджі на даху будинку, які спостерігають за падінням із неба палаючого радянського гелікоптера. Засновник та директор музею Саєд Абдель Вахаб Катталі бачив це на власні очі. Це були дуже тяжкі часи. Якщо ти вже пішов воювати, то ти мав був убивати», — розповів він кореспонденту агенції «Рейтер».

Афганістан надалі перебуває у стані політичної нестабільності та внутрішнього розбрату, тому завданням музею є не лише нагадувати історію, а й підтримувати дух теперішніх поколінь, нагадуючи про національних героїв. Стіни музею прикрашають портрети 50 найвідоміших командирів часів опору радянській інтервенції. А центральною частиною згаданої 360–градусної діарами є картина маршу моджахедів центральним бульваром Герата після перемоги над радянськими військами таджика Ісмаїла Хана.

«У мене багато спогадів, адже я десять років брав участь у джихаді, щоб уберегти свою країну. Я хочу бути впевненим, що Афганістан ніколи більше не піде таким шляхом», — каже директор музею Саєд Абдель Вахаб Катталі.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>