Доставка волами — із «золотим сертифікатом»?

14.05.2009

Я, давній передплатник газет «Україна молода» та «Сільські вісті», був, є і залишаюся їх прихильником (а до призначення вас міністром був і вашим прихильником). І ось 30 квітня ц. р. читаю вашу статтю в «Сільських вістях»: «Наближаємо село до Європи». В цій статті є такі перлини про поштовий зв’язок: «Якщо в нас радіус обслуговування — 3 кілометри, то там — 10 (у Німеччині)»; «До речі, хочу похвалитися: «Україна одержала золотий сертифікат поштового зв’язку, і за цими параметрами ми — одна з найкращих країн Європи».

А тепер ближче до життя. Працював у системі Міністерства транспорту, ставши пенсіонером, переїхав на постійне проживання в село Почапинці, що за 6 км від Тернополя. Щодо надзвичайно поганої доставки газет у селі (хоча тут є своє поштове відділення) неодноразово звертався до редакцій цих газет, однак жодного покращення доставки не відбулося (підозрюю, що поштовики викидають ці листи в сміття)...

Саме 30 квітня я отримав одразу шість газет — дві «Сільські вісті», а «Україну молоду» №№76, 77, 78, 79, за 25, 28, 29, 30 квітня.

Співчуваю німцям, про яких ви пишете у своїй статті, вони, мабуть, одержують газети один раз на місяць. А ми, із «золотим сертифікатом», раз на тиждень.

До речі, село Почапинці розташоване по обидва боки магістральної дороги Тернопіль — Стрий — Ужгород, інтенсивність руху — 5 тисяч автомобілів на добу. По цій дорозі щодня возять пошту до двох райцентрів — Бережан і Козової. Поштове відділення прилягає до самісінької дороги, але, на жаль, поштові машини не зупиняються. Так, це село давно наближене до Європи, але, на жаль, порядки залишилися навіть не радянські (тоді пошта працювала відмінно), а дохристиянські.

Останнє слово за вами, пане міністре.

Модест БОРОВИЙ,
заслужений будівельник України,
кандидат технічних наук Почапинці,
Тернопільська область
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>