Наруга на Хрещатій горі

Нещодавно пам’ятні знаки, котрими було вшановано поранених та хворих вояків УПА й медичного персоналу на горі Хрещата у Бескидах (східна Польща), було піддано нарузі. Як розповів «УМ» голова товариства українців у Польщі Петро Тима, зловмисники розбили тризуб та пам’ятні таблиці на кам’яному постаменті, понищили надмогильні хрести. Постраждалий меморіал було встановлено у 2006 році на честь пам’яті загиблих 23 січня 1947 року солдатів та офіцерів УПА, котрі перебували на лікуванні у підпільному шпиталі УПА на горі Хрещатій. Ця лікарня діяла впродовж двох років і була обладнана за останнім словом «партизанської техніки» — «палатами» для хворих, налагодженим водопостачанням, водовідведенням та вентиляцією. Жоден із поранених упівців чи представників медперсоналу у цьому бою з загоном комуністичної Польщі не вижив.

Як можна припустити, ідея поглумитись у вандалів могла з’явитися внаслідок чергового «історичного загострення» між Польщею та Україною. Воно було викликане вимогою польської сторони провести «інвентаризацію» українських поховань у Польщі — у разі відсутності відповідних дозволів польські чиновники наполягали на демонтажі надгробків. Щоправда, видача «паперів на легалізацію» якраз і перебуває у компетенції тих–таки чиновників. Нагадаємо, відповідальність за «цвинтарну політику» у Польщі лежить на Раді з питання охорони пам’яті боротьби та мучеництва, секретарем якої є Анджей Пшевозьнік, знаний своєю непоступливістю у питаннях польсько–українського та польсько–німецького «гробівцевого порозуміння». Хмизу в багаття додає й те, що серед мешканців східної Польщі досі дуже сильні антиупівські настрої, пов’язані з кривавими подіями ІІ світової. Як зазначив Петро Тима, «для вирішення подібних питань досі бракує чітко виписаної стратегії обох країн».

Наразі винних у нарузі на горі Хрещатій не знайдено та й, як легко припустити, не буде знайдено ніколи. Свого часу з приводу можливостей «розрулити» ситуацію з обеліском до властей підкарпатського воєводства, де й височіє Хрещата гора, зверталася влада Львівщини. Але ці переговори зайшли в «глухий кут» через слабку підтримку центральної української влади. Тож про правдивий рівень польсько–українського «надмогильного» порозуміння свідчитиме позиція щодо подальшої долі пам’ятного знаку — чи польська влада врешті «легалізує» надгробок на місці колишнього шпиталю, чи вирішить довершити справу «невідомих вандалів» і демонтувати «нелегала».