Товарообмін між волинянами та сусідами–білорусами Брестщини в усі часи розвивався як в офіційному, так і в неофіційному руслах. Достатньо подивитися, що робиться нині у прикордонних селищах та містечках у базарні дні. Українські та білоруські «човники» продовжують свій маленький бізнес, рятуючись у такий спосіб від економічної кризи. Хоча волиняни ще в радянські часи їхали до Бреста за продуктами і добротним одягом, яких на Волині чомусь не вистачало. Тепер білоруси роблять щотижневі вояжі на Волинь, щоб отоваритися, бо чимало продуктів і речей у них значно дорожчі, ніж в Україні. Так і виживають народи двох сусідніх держав, постійно тримаючи ніс за вітром кон’юнктури ринку.

На початку минулого тижня з’явилася сенсаційна інформація: у столиці починають дорожчати квартири!.. Мовляв, «гостинки», які раніше продавали за 35 тисяч, за невеликий проміжок часу підскочили у ціні до 40—45, а продавці навіть повертають завдаток у подвійному розмірі — і при цьому залишаються у виграші. Експерти, проте, не поділяють думки, що вартість житла знову поповзла догори. За їхнім твердженням, деяке зростання попиту є «точковим» і пояснюється кількома причинами. Перша: у людей з’явились так звані «депозитні» гроші. Тобто, клієнти банків, які зуміли забрати свої кошти зі строкових рахунків, нині не ризикують знову нести їх до фінустанов. І ще одна причина: дехто сподівався, що нерухомість подешевшає обвально. Нинішній темпи не виправдовують таких сподівань, і люди, котрі мають збереження, не ризикують чекати, побоюючись — «аби не рвонуло».