Американця Чарльза Буковскі (1920—1994) переклали у нас лише зараз. Але прочитали його раніше — початком 2000–х, коли росіяни швидко видали чи не всю прозу цього письменника. Відтоді Буковскі став індульгенцією як для російських, так і для українських «нових» літераторів — індульгенцією матюкатися у своїх творах навсібіч.
Утім, як зазвичай, запозичили тільки форму. І відтепер уживане у тексті слово «х...й» стало маніфестом причетності автора–неофіта до світових літературних вершків: мовляв, «як у Буковскі». Здається, американський письменник передбачав таке анекдотичне прочитання своїх творів, бо заповів лишити на могилі коротку епітафію: «Не намагайтесь».
Міф про Буковскі–матюкальника постав із легковажної руки сучасних російських перекладачів. Ілля Стронговський, що відтворив «Поштамт» українською, пише: «У тогочасній Америці fuck на кожному кроці не вживали» (ЛітАкцент, 15.01.2009). Ті, хто з американської літератури читали не сам–одного Буковскі, визнають правду і за іншим висновком нашого перекладача: «російський» Буковскі — це, радше, переспіви, бо природа лайки в американській літературі й традиції помітно інша, аніж у письменстві та суспільстві російських. А отже, «російські переклади адекватні російським реаліям». Навіщо було росіянам аж так «по–тамбовському» заземлити американця — тема окремої розмови. Але те, що адекватність оригіналу для них не закон, коли йдеться про потреби загадкової російської душі, — не дивина (згадати бодай виразно українофобський «переклад» роману британки Марини Левицької «Краткая история тракторов по–украински» — Москва: Эксмо, 2006).
Стихія Чарльза Буковскі — гра. Ані він сам, ні його персонажі не говорять матюками, а з хитро–невинною усмішкою використовують їх, аби «розмалювати» сірий будень і так само знефарблений сенс буття. Простий, як балалаєчний акорд, набір класичної російської лайки тут не помічний. І Стронговський це добре втямив, увівши табу на сусідські матюки, натомість бавлячись — за лекалами самого Буковскі — у словесний конструктор. Так з’явилися словечка: вигранець, довбограник, дрантогуз, кунка, пичодайка, файдолитися та інші милі вербальні брязкальця.
Умовно кажучи, жаргон Буковскі — це не тюремний шансон із чітким маркуванням «свій—чужий», а рок із його лексичним абсурдом здорового глузду. Власне, і шансон, і рок можна заярликувати, яко «брудний реалізм» — так класифікують прозу Буковскі. Проте літературна традиція, котра призвела до появи феномена під назвою «Буковскі», виразно викорінюється з творчості Еміля Золя, якого літературознавці іменують більш толерантно — натуралістом. Далі серед прямих попередників Буковскі — Джек Лондон: «Поштамт» — це своєрідна реінкарнація «Мартіна Ідена». Водночас і Еміль Золя, і Джек Лондон — це етапи становлення жанру, відомого як виробничий роман, що вповні оформився 50 років тому в книжках американця Артура Гейлі «Аеропорт», «Готель», «Лікарня».
Популярність виробничого роману ґрунтується на автентичності письменницького досвіду. Це не журналістське розслідування, коли автор лише опитує причетних до своєї теми осіб та експертів і шукає фактів по бібліотеках. Автор виробничого роману проживає — буквально — сюжет свого твору. Буковскі, наприклад, 11 років працював на звичайнісінькій пошті, і то спочатку як другосортний працівник — підмінював «тимчасовця». Отже, «Поштамт» — це лише зовні fiction, а по суті — non–fiction, література факту. Дуже точно, сам того не відаючи, описав процес народження виробничого роману Сергій Жадан: «Про справжнє життя вичитати в книжках було неможливо — справжнє життя було поруч і його треба було проживати» (Сергій Жадан. Біг Мак?. — К.: Критика, 2006).
Утім виробничий роман — це не мемуари. Це — як і будь–яка справжня література — філософія буття. «Поштамт» і досі читають у Сполучених Штатах, бо це переконливе втілення абстракції на ім’я «американська мрія»: чорнороб стає зіркою. Причому для Буковскі (як і для американців узагалі) акцент у цій формулі лягає на з’єднувальну ланку «стає»: self–made–man — це результат культивованої протестантською традицією сили волі. Але наш читач, здається, сприймає і Буковскі, і «американську мрію» крізь призму казки про Попелюшку: навіщо 11 років гарувати на сортуванні листів та журналів, коли принц знайде тебе сам. Чимало таких читачів (цілком імовірно — під впливом Буковскі) подалися в літератори. Їх навіть тепер так і називають: сучасні українські письменники. Чарльз Буковскі про таку «творчість» якось написав: «Проникнуться симпатией к певцу было очень трудно. Он слишком громко пел о несчастной любви» (Чарльз Буковски. Юг без признаков севера: Истории загубленной жизни. — Санкт–Петербург: Азбука–классика, 2001).
А ще він заповів: «Не намагайтесь».
Сучасна поезія / афористика
1. |Дивоовид. Антологія української поезії ХХ століття; Літургія кохання;
Біла книга кохання. — Тернопіль: Навчальна книга—Богдан, 784+728+288 с. (п) |51,95
2. |Петро МІДЯНКА. Ярмінок. Сер. «Зона Овідія». — К.: Факт, 128 с. (п) |38,05
3. |Іван АНДРУСЯК. Писати мисліте. — К.: Факт, 128 с. (п) |37,43
4.|В іншому світлі. Антологія української літератури в англомовних перекладах Вірляни Ткач і Ванди Фиппс та в театральних дійствах мистецької групи «Яра». — Л.: Срібне слово, 792 с. (п) |34,29
5. |Александр КАБАНОВ. Весь. Сер. «Сафарі». —— Х.: Фоліо, 185 с. (п) |27,24
6. |Борис МОЗОЛЕВСЬКИЙ. Поезії. —— К.: Темпора, 584 с. (п) |26,38
7. |Маріанна КІЯНОВСЬКА. Дещо щоденне. — К.: Факт, 64 с. (о) |25,33
8. |Готелі Харкова. Антологія нової харківської літератури. — Х.: Фоліо, 150 с. (о) |22,57
9. |Мар’яна САВКА. Бостон–джаз. — К.: Факт, 96 с. (п) |20,90
10.|Дмитро ЛАЗУТКІН. Бензин. — К.: Факт, 140 с. (п) |16,52
11.|Сяйво білого тіла: Антологія української еротичної поезії. — К.: Факт, 424 с. (п) |15,10
12.|Галина ПЕТРОСАНЯК. Спокуса говорити. — Івано–Франківськ: Лілея–НВ, 96 с. (о) |15,00
13.|Назар ФЕДОРАК. Світовий браслет. Сер. «Зона Овідія». — К.: Факт, 164 с. (п) |12,24
14.|Іван ДРАЧ. Берло. Сер. «Бібліотека Шевченківського комітету». — К.: Грамота, 912 с. (п) |10,33
Сучасна українська проза / есеїстика / драматургія
1. |Михайло БРИНИХ. Шахмати для дибілів. Роман–посібник. — К.: Факт, 144 с. (п)|52,86
2. |Марія МАТІОС. Москалиця; Мама Маріца — дружина Христофора Колумба. — Л.: Піраміда, 112 с. (п) |48,05
3. |ІЗДРИК. Флешка. — Івано–Франківськ: Лілея–НВ, 148 с. (о) |27,90
4. |Олександр ЖОВНА. Її тіло пахло зимовими яблуками. Сер. «Приватна колекція». — Л.: Піраміда, 388 с. (п) |27,71
5. |Маріанна КІЯНОВСЬКА. Стежка вздовж ріки. — К.: Факт, 240 с. (п) |27,67
6. |Тарас АНТИПОВИЧ. Тіло і доля. Сер. Exceptis excipiendis. — К.: Факт, 160 с. (п) |17,67
7. |Леонід КОНОНОВИЧ. Повернення. — Л.: Кальварія, 128 с. |17,33
8. |Оксана ЗАБУЖКО. Сестро, сестро. — К.: Факт, 260 с. (п) |16,90
9. |Валерій ШЕВЧУК. Драматургія. — Л.: Сполом, 416 с. (п) |14,48
10. |Віра ВОВК. Коляда на Щедрий вечір; Напис на скарабею. — Л.: БаК, 120+124 с. (п) |13,95
11. |Оксана ЗАБУЖКО. Книга Буття. Глава четверта. Сер. «Поза фокусом». — К.: Факт, 164 с. (п) |13,19
12. |Олександр ДЕНИСЕНКО. Душа ріки. Сер. «Приватна колекція».— Л.: Піраміда, 240 с. (п) |12,57
13. |Теодозія ЗАРІВНА. Вербовая дощечка. — К.: contrabanda, 294 с. (о) |12,24
14. |Антон САНЧЕНКО. Баркароли; Весілля з Європою. Сер. Exceptis excipiendis. — К.: Факт, 368+248 с. (п) |11,90
Жанрова література (детектив / пригоди / фантастика / любовний роман / молодіжна проза)
1. |Василь КОЖЕЛЯНКО. Чужий. — Л.: Кальварія, 176 (о) |61,95
2. |Проект «готика»: «Четвер», вип. 30. — Л.: Піраміда, 368 с. (о) |35,19
3. |Марина та Сергій ДЯЧЕНКИ. Крило. Сер. «Українська майстерня фантастики». — К.: Грані–Т, 232 с. (п) |26,33
4. |Василь ШКЛЯР. Ключ. — Л.: Кальварія, 192 с. (о) |24,38
5. |Ірена КАРПА. Супермаркет самотності; Добло і Зло. — Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 272+320 с. (п) |19,86
6. |Люко ДАШВАР. Молоко з кров’ю. — Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 272 с. (п) |18,48
7. |Андрій КОКОТЮХА. Живий звук. — Х.: Фоліо, 282 с. (п) |18,14
8. |Марина СОКОЛЯН. Новендіалія. Сер. «Поза фокусом». — К.: Факт, 408 с. (п) |18,10
9. |Марина і Сергій ДЯЧЕНКИ. Мідний король. — Х.: Фоліо, 476 с. (п) |18,00
10. |Генрі Лайон ОЛДІ. Розповіді очевидців, або Архів нагляду сімох. Сер. «Українська майстерня фантастики». — К.: Грані–Т, 160 с. (п) |16,24
11. |Володимир ЄШКІЛЄВ, Олег ГУЦУЛЯК. Адепт. — Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 240 с. (п) |14,90
12. |Іра ЦІЛИК. Післявчора. Сер. Exceptis excipiendis. — К.: Факт, 120 с. (п) |12,05
13. |Любко ДЕРЕШ. Намір! — Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 272 с. (п) |11,05
14. |Галина ВДОВИЧЕНКО. Пів’яблука. Сер. «ПК /Популярні Книжки/». — К.: Нора–Друк, 240 с. (о) |10,90
Сучасна зарубіжна проза / драматургія
1. |Чарльз БУКОВСКІ. Поштамт. Сер. «Перекладено українською». — К.: Факт, 240 с. (п) |53,33
2. |Данило КІШ. Книга любові і смерті. Сер. «Приватна колекція». — Л.: Піраміда, 300 с. (п) |43,52
3. |Збігнєв ГЕРБЕРТ. Варвар у саду; Лабіринт біля моря; Натюрморт з вудилом. — К.: Дух і Літера, 236+216+164 с. (о) |39,81
4. |Іен МАК’ЮЕН. Спокута. Сер. «British mainstream in Ukraine». — Л.: Кальварія, 344 с. |37,33
5. |Стівен КІНГ. Острів Дума. — Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 688 с. (п) |35,14
6. |Гюнтер ГРАСС. Кіт і миша. Сер. «Література». — Х.: Фоліо, 187 с. (п) |34,57
7. |Марина ЛЕВИЦЬКА. Два фургони. Сер. «Перекладено українською». — К.: Факт, 424 с. (п) |20,86
8. |Катажина ГРОХОЛЯ. Ніколи в житті! Сер. «Сучасна європейська проза». — К.: Наш час, 328 с. (о) |18,10
9. |Даніель ОДІЯ. Тартак. — Чернівці: Книги—ХХІ, 168 с. (о) |15,95
10. |Чак ПАЛАГНЮК. Рент. — Х.: Фоліо, 383 с. (п) |15,76
11. |Джеймс ПАТТЕРСОН, Майкл ЛЕДВІДЖ. Помилка. — Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 256 с. (п) |12,86
12. |Стівен КІНГ. Загублена земля. Темна вежа ІІІ. — Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 576 с. (п) |12,14
13. |Жан–Крістоф РУФЕН. Абіссінець; Фред ВАРГАС. Швидше тікай та скоро не повертайся; Амін МААЛУФ. Самарканд. Сер. «Лауреати літературних премій». — К.: Пор–Рояль, 560+368+384 с. (о) |11,10
14. |Томас ГАРРІС. Сходження Ганнібала. — Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 256 с. (п) |10,14
* у правому стовпці — рейтинг книжки: кількість набраних балів, поділена на кількість експертів у номінації
У Києві у вівторок, 30 квітня, стартував Фестиваль української писанки. На ньому було зафіксовано світовий рекорд із наймасовішого розпису майстрами з різних регіонів України. >>
МУР — це молодий музичний проєкт, що в своїх треках висвітлює одну з найболючіших трагедій українського народу XX століття — «Розстріляне відродження». >>
Композитори Ілля Разумейко та Роман Григорів, які створюють разом сучасні опери, а за одну з них навіть отримали Шевченківську премію, — 10 травня у Києві представлять свій новий твір Gaia-24. >>
Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців відзнаки «Золоті письменники України» під час фестивалю «Книжкова країна». >>
Пам’ятаємо, як у післявоєнні роки сталінська камарилья вела боротьбу з т. зв. «космополітами», тобто тими людьми, які, побувавши в Європі, цікавились європейським способом життя, культурою, мистецтвом тих народів, яких московія «асвабаждала от гньота буржуазіі». >>
У квітні у столиці відбулася прем’єра спільного проєкту Херсонського обласного драматичного театру імені Миколи Куліша та Київського академічного театру «Колесо» — вистави про замасковані надії позбутися самотності «Надвечір’я з рок-н-ролом». >>
