Благодатний вогонь в Україні: Епіфаній привітав українців з Великоднем
До України прибув Благодатний вогонь із Єрусалима: пізно вночі скаути доставили його в пункт пропуску «Старокозаче», що на українсько-молдовському кордоні. >>
Сім років пересуваюся на візку. І майже весь час користуюся імпортними екземплярами. Одного разу лише погодився на візок виробництва київського заводу «Артемзварка». Не скажу, що він був аж надто незручний, але багато довелося переробляти, наприклад, ставити зручну шведську спинку. Нині маю шведську «Пантеру» — задоволення не з дешевих, але для мене це найоптимальніший варіант.
Чому така ситуація? В Україні інвалідів, хоч як прикро, не запитують — чи зручно тобі у візку, який я тобі зроблю. А взяти ту ж Польщу. Там давно діє система — ти приходиш зі своїм сертифікатом (довідкою від медичної установи) до виробника і кажеш: мені потрібна така–то модель. Виробник отримує на це три тисячі злотих від держави, а інвалід — той зразок продукції, який його найбільше влаштовує. Він також має право вибрати імпортний візок — скажімо, вартістю вісім тисяч злотих. Тоді держава віддає свої три тисячі, решту інвалід докладає з власних заощаджень. І людина не обмежена у виборі. Що заважає запровадити подібний підхід у нас? Інерція мислення, консерватизм, непорушність «кабінетних схем»? Напевне. А ми стаємо заручниками цього консерватизму.
Щоразу, пройшовши медкомісію, прямуєш у соцзабез, звідти заповнену анкету передають до Сімферополя, а в Києві твоя доля залежатиме від того, хто виграє тендер. Я з 2003 року «оптимістично» стою в черзі, аби отримати той візок, який я хочу і який мені справді потрібен…
У моїх друзів, колег — аналогічна ситуація. І всі б’ються як риба об лід — тільки й клопоту маєш, що переробляти ті безкоштовні «агрегати» від держави, аби надати їм бодай трохи «людяності». Тому і втілюємо проект із цією майстернею, фінансовий старт для якої зробила Мар’яна. (Мар’яна Гординська, бронзова призерка телепроекту «Танцюю для тебе». — Ред.). У зв’язку з економічною кризою ситуація ускладнилася — не все потрібне обладнання вдалося придбати, але маємо, принаймні, чотири столи для того, щоб розбирати і збирати моделі візків. Чотири механічні крісла недавно відремонтували. Велика проблема — бракує необхідних запчастин. І хоча сам корпус майстерні ще не запущений, але, сподіваюся, з початком сезону справа піде активніше.
До України прибув Благодатний вогонь із Єрусалима: пізно вночі скаути доставили його в пункт пропуску «Старокозаче», що на українсько-молдовському кордоні. >>
Десантники 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади, які у запеклих боях стримують ворога під Бахмутом на Донеччині, знайшли час, щоб написати великодні писанки та передати їх до рідного Львова, у гарнізонний храм Петра і Павла. >>
Близько десяти ромів штурмували будівлю Виноградівського ТЦК та СП на Закарпатті у ніч на 4 травня. Співробітникам ТЦК довелося стріляти у повітря, щоб вгамувати пристрасті. >>
Наші пращури — арії-руси залишили нам і нашим нащадкам давню мудрість: «Життя нічого не дає дарма, і всьому, що дається долею, таємно визначена своя ціна». >>
У спецслжбі зазначають, що окупанти використовують великий арсенал заходів підривної діяльності проти нашої держави. >>
На фронті 30 квітня загинув актор театру і кіно, військовослужбовець Євген Шумілов. Він захищав пораненого побратима. >>