Гарбуз на обідньому столі донедавна я майже не сприймала. Поки не спробувала просто запекти в духовці оранжеві кубики цього хеловінського овоча з кружальцями буряка, моркви та цибулі, брусочками селери та гілочками петрушки (корінь ще б більше наситив страву ароматом, але під рукою його не було). Запечений овочевий мікс зверху полила збитими в блендері оливками з додаванням такої ж олії. Смакота... Відтоді я просто кисну, коли хоча б раз на тиждень не їм гарбузової страви.

Якщо ви любите страви з рису, то запримітили, що на полицях, крім традиційних довгозернистого і круглого, з’явилися нові. Басматі у перекладі означає «ароматний», яким він і є насправді. Його зерна навіть сирі довші, ніж у довгозернистого, а коли зварити — ще подовжуються. Вирощують басматі біля підніжжя Гімалаїв, на півночі Індії та у Пакистані. Жасміновий рис теж із своєрідним — квітковим — запахом. А ще він — білосніжний, коли зварити — ще біліший, розваристий і трохи клейкий. Вирощують жасміновий рис у Таїланді. Єгипетський рис, або камоліно, — з берегів Нілу. Він округлої форми і трохи жовтуватого кольору, оскільки його перед продажем попередньо обробляють олією. Дикий рис — із кордону між Канадою та США, де його донині збирають вручну. Він довгий, чорний або коричневий і найбагатший на корисні речовини і мікроелементи.